Справа №601/2271/25
Провадження № 3/601/1034/2025
16 вересня 2025 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Білосевич Г.С., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, що надійшли з Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , направлені за статтями 185, 122 - 2 КУпАП,
встановив:
08 липня 2025 року о 00 год. 09 хв. в с. Сапанів по вул. Затишна 1 Кременецького району Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Шкода Октавія», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснював шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів і увімкненням спеціального звукового сигналу, чим порушив п. 2.4 ПДР України.
Окрім того, 08 липня 2025 року о 00 год. 16 хв. в с. Сапанів по вул. Затишна 1 Кременецького району Тернопільської області ОСОБА_1 чинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції, яка полягала у відмові особи не залишати місце вчинення правопорушення на певний строк, з метою збереження та фіксації слідів правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причини його неявки суду невідомі.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від ОСОБА_1 не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки ОСОБА_1 до суду визнані неповажними, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи строки розгляду вказаних справ за ст. 185 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП та строки накладення адміністративних стягнень (3 місяці), вважаю, що відповідно до вимог ст. 36 КУпАП вони мають бути об'єднанні в одне провадження та їм слід присвоїти єдиний номер № 601/2271/25 (3/601/1034/2025).
У відповідності із ст. 9 КУпАП, адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП: злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків та, незважаючи на те, що матеріали справи надійшли до суду без зазначення частини статті 122-2 КУпАП, суд вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП: невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень доводиться протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД № 425025, серії ЕПР1 № 384764; постановою про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 серії ЕНА № 5168295 від 08.07.2025; протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 08.07.2025 та оглянутим в судовому засіданні відео із нагрудної камери працівника поліції, на якому видно, як яз за керма автомобіля виходить водій, якого працівники поліції кладуть на землю та одягають кайданки. Водій просить виляти йому на голову води і викликати швидку та на цьому відео припиняється.
Незважаючи на те, що відео не відтворюється до кінця, однак на йому чітко видно, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 не зупиняється на вимогу працівника поліції.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи характер вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, дані про його особу, ступінь вини, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 185 КУпАП, суд вважає, що йому слід призначити стягнення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та за ст. 185 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ст. 36 КУпАП, суд вважає за необхідне остаточну міру адміністративного стягнення призначити ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 36, 40-1, 124, 130 ч. 2, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
Об'єднати справи про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 за № 601/2271/25 (провадження 3/601/1034/2025) за ст. 185 КУпАП та за № 601/2272/25 (провадження 3/601/1035/2025) за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам № 601/2271/25 (провадження 3/601/1034/2025).
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 185 КУпАП та призначити йому стягнення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні та за ст. 185 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
На підставі статті 36 КУпАП остаточне стягнення ОСОБА_1 призначити у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001 код 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: