Справа № 951/579/25
Провадження №2-а/951/11/2025
17 вересня 2025 року селище Козова
Козівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Чапаєва Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Барилко А.А.,
представника позивача - адвоката Бойка П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козова клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення фототехнічної експертизи у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільській області щодо оскарження рішення у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, а також клопотання представника позивача - адвоката Бойка П.В. про витребування доказів - оригіналу відеозапису, долученого до матеріалів справи за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільській області щодо оскарження рішення у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до поданого відзиву ,
Позивач звернувся до Козівського районного суду Тернопільської області з позовом до Головного управління національної поліції в Тернопільській області в якому просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 5301178 від 24.07.2025 про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі.
04.09.2025 ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі.
16.09.2025 позивач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про призначення у справі фототехнічної експертизи. На вирішення експерта поставити наступні питання: хто: ОСОБА_1 чи інша особа є зафіксована на відеозаписі (зображенні), зробленому за допомогою відеокамери автомобільного відеореєстратора працівників поліції, як водій транспортного засобу - скутера?
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бойко П.В. клопотання про призначення у справі фототехнічної експертизи підтримав та просив суд його задовольнити.
Крім того, в доповнення до згаданого клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення фототехнічної експертизи представник - адвокат Бойко П.В. заявив у судовому засіданні 17.09.2025 усне клопотання про витребування оригіналу відеозапису, долученого до матеріалів справи, на якому зображено факт керування особою транспортним засобом. Своє клопотання представник - адвокат Бойко П.В. обґрунтовує тим, що оригінал відеозапису як доказ має істотне значення для розгляду даної справи.
В судове засіданні представник відповідача ГУНП в Тернопільській області не прибув, разом із відзивом подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Загалом щодо позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Вирішуючи клопотання про витребування оригіналу відеозапису, суд керується таким.
Згідно з ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як вбачається з клопотання про витребування доказів, представник позивача не надає докази на обґрунтування неможливості отримати їх самостійно.
Крім того, у матеріалах справи наявні копії доказів, які представник позивача просить витребувати.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ /відеозапис/ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали, відрізняються один від одного тільки часом та датою їх створення. Записаний на оптичний диск носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису, є оригіналом /відображенням/ електронного документу
Таким чином, дослідивши клопотання представника позивача про витребування доказів, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки представником позивача - адвокатом Бойком П.В. не обґрунтовано неможливість отримати цей доказ самостійно та не обґрунтовано необхідність витребування оригіналу відеозапису, долученого до матеріалів справи, враховуючи наявність копій вказаних доказів у матеріалах справи.
Вирішуючи питання про призначення фототехнічної експертизи, суд керується таким.
Відповідно до ч. 1 ст.102 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч. 3 вказаної статті КАС України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 №4038-XII визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до пункту 1.1. розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі Інструкція №53/5), призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України «Про судову експертизу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.
Відповідно до п.17.1 Інструкції 53/5 основними завданнями фототехнічної експертизи є:
17.1.1. Ідентифікація знімальної апаратури за негативами, а також апаратури, яка застосовувалась для виготовлення позитивів (збільшувачі, кадрувальні рамки, глянсувачі тощо).
17.1.2. Ідентифікація негатива за позитивом.
17.1.3. Ідентифікація типу (марки) фото- і кіноматеріалів, які застосовуються для зйомки і для виготовлення фотознімків і кінофільмів.
17.1.4. Ідентифікація предметів, приміщень та ділянок місцевості, відображених на знімках (негативах) та відеозаписах.
17.1.5. Визначення технологічних і технічних характеристик зйомки та виготовлення фотознімків, кінофільмів та відеозаписів.
17.1.6. Визначення розмірних характеристик зображень на фотознімках (кінокадрах, відеокадрах) або їх негативах.
17.2. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
До підпункту 17.1.1:
Чи відзнятий наданий негатив даним фотоапаратом (кінознімальною камерою)?
Чи відзняті кадри наданих негативів одним і тим самим знімальним апаратом?
Апарат якого типу (моделі) застосовувався для виготовлення даного фотознімка (кінофільму, кінокадрів)?
Чи виготовлявся даний фотознімок (фотокопія мікрофільму) за допомогою наданих технічних засобів (збільшувача, кадрувальної рамки тощо)?
Чи застосовувалась певна апаратура (фотозбільшувач, фотоглянсувач, різак) при виготовленні даного фотознімка?
До підпункту 17.1.2:
Чи виготовлено наданий фото- або кінодокумент з даного негатива?
Чи виготовлені дані знімки з одного негатива?
Чи виготовлено (походять) дані знімки від одного і того самого первинного зображення?
До підпункту 17.1.3:
Якого типу (марки) фотопапір (кіноплівка, фотоплівка) використовувався для виготовлення даного зображення?
Чи має спільну родову (групову) належність фотоплівка, що використана для виготовлення даного негатива, та фотоплівка, знайдена в певної особи (за типом, місцем виготовлення, іншими характеристиками)?
До підпункту 17.1.4:
Той самий чи інший об'єкт (предмет, приміщення, ділянка місцевості тощо) зафіксовано на даних фотознімках (кінокадрах, відеозаписах), що надані для проведення експертизи?
До підпункту 17.1.5:
Який вид зйомки використовувався для виготовлення даного фотознімка (натурний, репродукційний, комбінований)?
Чи виготовлено даний знімок із застосуванням фотомонтажу?
Який об'єктив застосовувався для зйомки даного об'єкта (нормальний, ширококутний, довгофокусний)?
З якої відстані знято зафіксований на фотознімку об'єкт?
При якому освітленні (природному або штучному) проводилась зйомка?
Чи виготовлено фотознімок з додержанням технології фотографічних процесів?
Чи використовувались при виготовленні фотознімка ті чи інші технічні прийоми (глянсування, ретушування, тонування тощо)?
Які дата і час виготовлення фотознімка та дата і час його редагування?
До підпункту 17.1.6:
Які розміри об'єктів, зафіксованих на фотознімку?
На якій відстані один від одного були два (декілька) зображених на знімку об'єкти?
До підпункту 17.1.7:
Яке зображення було на вицвілому фотознімку?
Таким чином, перелік питань, що заявляє позивач для проведення експертизи, не відносяться до дослідження саме фототехнічної експертизи.
Крім того, фотографія особи, долучена до зазначеного клопотання про призначення експертизи, є невідомого походження, тобто у суду відсутні відомості, що саме за особа зображена на наданій фотографії, чи це дійсно є ОСОБА_1 , і якщо так, то чи такий самий він мав вигляд станом на 24.07.2025.
Також суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст.104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Суд констатує, що сторона позивача не скористалася своїм правом на подання до суду висновку експерта, складеного за її замовленням, не мотивувала, які обставини перешкодили їй реалізувати таке право.
Отже, дослідивши клопотання позивача про призначення у справі фототехнічної експертизи, в тому числі враховуючи питання, яке позивач просить поставити на вирішення експерта, суд не вбачає підстав для призначення у справі фототехнічної експертизи, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача.
Керуючись ст.80 та 102 КАС України, суд
В задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Бойка П.В. про витребування доказів - оригіналу відеозапису відмовити.
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення фототехнічної експерти - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 17.09.2025.
Головуючий суддя Р.В. Чапаєв