Справа № 1-кп/593/132/2025
"12" вересня 2025 р.
Бережанський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 та клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про зменшення розміру застави при обраному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 15 січня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140140000043 щодо ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-
У провадженні Бережанського районного суду Тернопільської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 15 січня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №6202514014000043 щодо ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Прокурор подав до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання про продовження застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном до двох місяців, оскільки строк застосування вказаного запобіжного заходу закінчується та на даний час кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 перебуває у провадженні суду, а підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з триманням під вартою відсутні, оскільки ризики, які існували під час його обрання останньому, не зменшились. Зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюєтьсяобвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України. Окрім цього, відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407,408,429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. З огляду на такі обставини, вважає, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 є єдиним, виключними і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого на час судового розгляду справи.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора й продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; усно клопотав про зменшення розміру застави його підзахисному з 80 до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки обвинувачений не переховувався, ризики не погіршилися, а стан його здоров'я став гіршим. В обґрунтування клопотання не надав суду нічого, як і не виклав своє клопотання письмово.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив щодо клопотання прокурора, підтримав клопотання свого захисника.
Заслухавши клопотання прокурора про продовження вжитого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який також не заперечив щодо зменшення застави обвинуваченому, але до 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вислухавши з цього приводу думку сторони захисту - обвинуваченого та його захисника, суд дійшов до такого висновку.
Згідно положень ч. З ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Судом встановлено таке:
Запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23 години 59 хвилин 25 липня 2025 року ОСОБА_4 обрано 27 травня 2025 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, згаданим рішенням, судом визначено заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, із покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
Виходячи з наведеного, під час досудового розслідування суд під час прийняття рішення про обрання обвинуваченому згаданого запобіжного заходу, дійшов висновку про достатність обставин, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно з ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього передбачених законом процесуальних обов'язків, а також перешкоджання спробам переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню.
Як вбачається з клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , аргументуючи свою позицію, прокурор вважає, що стосовно обвинуваченого наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Суд вважає достатньо обґрунтованим клопотання прокурора в частині наявності ризику щодо обвинуваченого, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, - можливість переховування обвинуваченого від суду. При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду. Окрім того, ОСОБА_4 є військовослужбовцем Збройних Сил України військової частини НОМЕР_1 . За місцем служби характеризується негативно, до виконання службових обов'язків ставився безвідповідально, потребує постійного контролю. У командирів викликає суперечливе ставлення, оскільки постійно виявляє супротив до військової дисципліни в ЗСУ. Часто не дотримується правил субординації. Разом з тим, має широке коло знайомих, у тому числі й серед службових осіб правоохоронних органів та воєнізованих формувань та обізнаний із особливостями роботи правоохоронної системи.
Такі обставини, як вважає суд, свідчать про можливу наявність мотиву та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду, адже суворість покарання, визначеного законом, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також, ризиком того, що перебуваючи на волі обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженню та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є те, що свідки є відомими обвинуваченому. А тому, обвинувачений може , як особисто, так і через третіх осіб незаконно впливати на них з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше даних показів або умисного ухилення від явки до суду, що негативно вплине на судовий розгляд цього кримінального провадження.
Обґрунтованим є і ризик того, що перебуваючи на волі, обвинувачений може вчинити інше (нове) кримінальне правопорушення, оскільки він, в минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, раніше судомий за вчинення умисних злочинів.
Також, відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує у даному випадку: вік обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, оскільки його сімейний стан не змінився, він не одружений, відомості про утриманців суду не надані, до затримання постійного джерела прибутку та роботи, окрім служби в ЗСУ, він не мав; про наявність у нього нерухомого майна суду не повідомлено, також суд приймає до уваги те, що обвинувачений раніше судимий з вчинення умисних злочинів.
Наведене вище, у своїй сукупності підтверджує той факт, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину й термін покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від суду як на території України, так і за її межами.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Положеннями ч.8 ст. 176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Виходячи з викладеного, суд приходить до переконання, що застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, та позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду та виправдовує подальше тримання ОСОБА_4 під вартою.
Як зазначено вище, ухвалою слідчого судді обвинуваченому визначено розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, із покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
При вирішенні клопотання сторони захисту щодо зменшення визначеного розміру застави, судом враховуються доводи сторони захисту й фактичні обставини справи, а саме - тривалість перебування обвинуваченого під вартою та його матеріальний стан. А тому суд вбачає достатньо підстав для зміни обвинуваченому визначеного ухвалою суду від 05 квітня 2021 року розміру застави, ближче до його середнього розміру, визначеного законом.
Із зазначених підстав клопотання прокурора стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 слід задовольнити, а клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , підтримане його підзахисним обвинуваченим ОСОБА_4 - підлягає до задоволення частково.
Отже, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до 2-х місяців - з 12 вересня 2025 року до 10 листопада 2025 року (включно), а розмір застави зменшити з 80-ти до 40-ка розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 199, 202, 205, 331, 369 ч.2, 371, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити в повному обсязі.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити без змін та вважати його продовженим до 60-ти днів - з 12 вересня 2025 року до 10 листопада 2025 року (включно).
Клопотання захисника задовольнити частково.
Залишити без змін визначене обвинуваченому ОСОБА_4 право внесення застави та зменшити розмір застави до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень 00 коп.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ця ухвала підлягає виконанню з моменту її проголошення та діє до 10 листопада 2025 року (включно).
Копію даної ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_4 , захиснику (адвокату) ОСОБА_5 , надіслати начальнику Державної Установи Чортківської установи виконання покарань №-26 за місцем утримання обвинуваченого ОСОБА_4 , для виконання.
Відповідно до ч.2 ст. 376 КПК України, повний текст ухвали суду складено 16 вересня 2025 року.
Згідно положень частини другої статті 392 КПК України окреме апеляційне оскарження цієї ухвали суду, як постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по справі, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Одночасно, суд роз'яснює, що відповідно до ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України», зважаючи на Рішення Конституційного Суду України у справі №3-208/2018(2402/18) від 13.06.2019 року, учасники судового провадження на ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченому можуть подати апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Головуюча суддя ОСОБА_1