Справа № 589/729/24
Провадження № 2/589/904/24
27 вересня 2024 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Прачук О.В.,
з участю секретаря судового засідання Степаненко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шостка у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1
-про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4646439 від 20.08.2021 у розмірі 32 800,00 грн, інфляційних витрат в сумі 9085,60 грн, три відсотки річних - 2027,31 грн, судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 20 серпня 2021 року між TOB «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 4646439 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту TOB «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Згідно з умовами Кредитного договору, сума кредиту складає 10000,00 грн., строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту 19.09.2021 року. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього Договору. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10 000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Пунктом 1.5.2 Кредитного договору визначено умови за яких застосовується стандартна процентна ставка 1,90% в день та пунктом 1.5.2 - визначено умови за яких застосовується знижена процентна ставка 0,01 % на день.
Відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись п.4.3 Кредитного договору Кредитний договір було пролонговано автоматично, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.
Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.
17 січня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу №17.01/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за Кредитним договором.
Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 10 000,00 грн - сума кредиту; 22 800,00 грн - сума процентів за користування кредитом, всього сума заборгованості складає 32 800,00 грн.
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просить стягнути вказану заборгованість та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, прохав розглянути справу без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач про день, час і місце розгляду справи був неодноразово повідомлений належним чином, в тому числі і через розміщення оголошення на сайті Шосткинського міськрайонного суду Сумської області однак в судове засідання жодного разу не з'явився, про причину своєї неявки суд не повідомив, клопотань, про розгляд справи у його відсутності не надавав. Відзив на позовну заяву до суду також не надав.
Зважаючи на вказане, суд, згідно положень ст. 280 ЦПК України, ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі даних та доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.08.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4646439 про надання споживчого кредиту в електронній формі із використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитора. Відповідно до договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн. на строк 30 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,90 % в день, зі зниженою процентною ставкою 0,01 % в день (а.с. 12-14).
Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, що є Додатком № 1 до договору №4646439 від 20.08.2021, сторонами визначено: дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів - 19.09.2021; сума кредиту - 10 000,00 гривень; сума нарахованих процентів 5 700,00 гривень; разом до оплати 15 700,00 грн (а.с.14 зв.).
Згідно із паспорту споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 із використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора С459741, орієнтовна вартість кредиту за зниженою ставкою - 10 030,00 грн., за стандартною ставкою - 15700,00 грн (а.с.10-11)
Відповідач підписав паспорт споживчого кредитування електронним підписом одноразовим ідентифікатором 20.08.2021 та підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних ним умов кредитування. ОСОБА_1 підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов'язань за таким договором.
Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затвердженого наказом №53-ОД 16.01.2020 року, що набрали чинності з 19.01.2020 року, встановлено порядок надання фінансових послуг в позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с.42-48).
Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено відповідно до укладеного між ТОВ «Авентус Україна'та ТОВ ФК «Контрактовий дім» договору про надання послуг з переказу платежів №087/20-П від 08.07.2020, на підставі якого ТОВ ФК «Контрактовий дім» за дорученням ТОВ ««Авентус Україна» здійснило переказ коштів у сумі 10 000,00 грн, на картку відповідача, що підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» № 2353 від 20.01.2023 транзакція № 980527500, номер замовлення 21830482 (а.с.35-36).
Із наданого розрахунку заборгованості (картка обліку договору №4646439 від 20.08.2021) за кредитним договором №4646439 від 20.08.2021 сума заборгованості склала 32800,00 грн (а.с.18-24).
Відповідно до наданої копії договору факторингу №17.01/23-Ф встановлено, що 17.01.2023 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна", як фактором, було укладено договір, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" права грошової вимоги за кредитними договорами (а.с.46-48).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 17.01.2023 року до Договору факторингу №17.01/23-Ф від 17.01.2023 року ТОВ «Фінансова компанія "Фінтраст Україна" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4646439 від 20.08.2021 в розмірі 32 800,00 гривень (а.с.17).
Про відступлення права грошової вимоги на електронну адресу відповідача 17.01.2023 направлено відповідне повідомлення. Також повідомлено, що всі платежі в погашення заборгованості за Договором, необхідно здійснювати на користь нового кредитора із зазначенням відповідних реквізитів (а.с.15).
До позовної заяви долучено копії свідоцтва про реєстрацію фінансових установ, розпорядження про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, витягу з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, статуту, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків якими підтверджується право юридичних осіб на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного зобов'язання, непогашення відповідачем заборгованості за ними, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За частинами 4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
TOB «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, згідно інформації ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» надало кредит на картку відповідача в сумі 10 000,00 гривень.
Розмір кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав. Клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи з метою з'ясування питання наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором не заявлялось.
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
До ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4646439 від 20.08.2021, про таке відступлення на електронну адресу відповідача направлено відповідне повідомлення і вказані обставини відповідачем у справі не спростовані.
Доказів погашення відповідачем заборгованості на користь первісного кредитора матеріали справи не містять.
Відтак, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, а також 22800,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивач згідно тексту позовної заяви просить стягнути з відповідача інфляційні витрати за період з лютого 2022 року по грудень 2023 року на загальну суму 9085,60 грн., а також 3 % річних за період з 18.01.2022 по 09.02.2024 в сумі 2027,31 грн.
Щодо таких вимог позивача слід зазначити, що 15.03.2022 року був прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022 року. Вказаним законом доповнювався розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, до розділу був внесений пункт 18, відповідно до якого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Таким чином, інфляційні втрати та 3% річних за ч. 2 ст.625 ЦК України з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошового зобов'язання не підлягають стягненню на період дії воєнного стану.
Судом було здійснено розрахунок трьох відсотків річних за період з 18.01.2022 по 23.02.2022 та інфляційних нарахувань за період з 01.02.2022 по 23.02.2022, виходячи із загальної суми боргу в розмірі 32800,00 гривень.
Так, за період з 01.02.2022 по 23.02.2022 сума інфляційних втрат становлять 431,09 грн (524,80 грн : 28 днів х 23 дні), а 3 % річних з 18.01.2022 по 23.02.2022 становлять 99,75 гр. (37 днів прострочення), які підлягають стягненню з відповідача.
З урахуванням наведеного, позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» має бути стягнуто заборгованість по кредитному договору №4646439 від 20.08.2021 в сумі 32 800,00 грн, інфляційні втрати в сумі 431,09 грн, а також 3 % річних в сумі 99,75 грн.
Щодо відшкодування судових витрат, заявлених позивачем, то слід зазначити наступне.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, згідно копії платіжної інструкції № 3381 від 13.02.2024 року (а.с.53) позивачем було сплачено 2422,40 грн. судового збору, які підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем пред'явлено позов на загальну суму 43 912,91 грн, і судом такий позов задоволено на суму 33 330,84 грн, що складає 75,83 % від ціни позову. Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1838,60 грн. (2422,40 грн. * 75,90 %).
Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правничу допомогу в загальній сумі 10 000,00 грн., та надано копію платіжної інструкції на оплату таких послуг (а.с.53).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Представником позивача надано опис виконаних робіт у виді рахунку на оплату замовлення (а.с.25 зв.), та звіту про надання правової допомоги згідно договору №10/07-2023 від 10.07.2023 (а.с.17 зв.).
Із наданих документів убачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи та тим, що справа є малозначною і розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, а також той факт з приводу розгляду таких позовів в Україні вже склалася стала судова практика.
Беручи до уваги зазначені вище обставини, за результатом оцінки доказів, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн відповідатимуть критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Керуючись ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 4646439 від 20.08.2021 в розмірі 32 800,00 гривень, інфляційні втрати в сумі 431,09 грн, 3 % річних в сумі 99,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму сплаченого при подачі позову судового збору у відсотковому співвідношенні задоволених позовних вимог в розмірі 1838,60 гривень та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3000,00 гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822, вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2, м. Київ, 03150).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області О.В.Прачук