Справа № 583/3173/25
3/583/1294/25
Іменем України
16 вересня 2025 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції СПД №1 (с. В-Писарівка) Охтирського РВП Олійника О.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого
за ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення
установив:
17.07.2025 стосовно ОСОБА_1 до суду надійшли адміністративні матеріали за №583/3173/25, провадження №3/583/1294/25, №583/3174/25, провадження №3/583/1295/25, №583/3175/25, провадження №3/583/1296/25 та №583/3176/25, провадження №3/583/1297/25 за ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи, що дані адміністративні матеріали про адміністративні правопорушення стосуються однієї особи, одночасно розглядаються одним і тим же судом, суд вважає за доцільне об'єднати їх в одне провадження.
Так, відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД №716464 від 15.07.2025, серії ВАД №716465 від 15.07.2025, серії ВАД №716427 від 15.07.2025 та серії ВАД №716410 від 15.07.2025, ОСОБА_1 , будучи особою щодо якого постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.05.2025 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік із покладанням обов'язку з'являтися на реєстрацію до дільничного офіцера поліції в приміщення СПД №1 (сел. Велика Писарівка) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області кожної п'ятниці місяця, 20.06.2025, 27.06.2025, 04.07.2025 та 11.07.2025 не з'явився на реєстраційну відмітку до СПД №1 (сел. Велика Писарівка) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, що по пров. Правдинському, 38 в сел. Кириківка Охтирського району Сумської області. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що він проживає у с. Тарасівка Охтирського району, яке знаходиться у районі активних бойових дій, відстань до сел. Кириківка становить 23 км, транспортне сполучення між цими населеними пунктами відсутнє. Крім того, дорога, що сполучає вказані населенні пункти, знаходиться під постійним обстрілом, що становить загрозу для його життя, тому він не мав змоги з'явитися на відмітку.
Дільничний офіцер поліції СПД №1 (сел. Велика Писарівка) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Олійник О.М. в судовому засіданні підтвердив, що дорога, що сполучає с. Тарасівка, де проживає ОСОБА_1 , та сел. Кириківка, де знаходиться СПД №1, знаходиться під обстрілом.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, врахувавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дільничного офіцера поліції, доходжу наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний серед іншого з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положенням ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.07.2019 у справі №216/6226/16-а (2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки(відеозапису), яка використовується при нагляді за використанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожньому руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей, а також іншими документами.
Відповідальність за ч. 2 ст.187 КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Частина 1 ст. 187 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме:
1) неявка за викликом органу внутрішніх справ у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
2) неповідомлення працівників органу внутрішніх справ, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;
4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста);
5) нереєстрація в органі внутрішніх справ.
За змістом ч. 1 ст.187 КУпАП склад адміністративного правопорушення передбачає прямий умисел, тобто особа умисно, свідомо порушує встановлені відносно нього заборони.
Як вбачається із пояснень ОСОБА_1 він не з'явився на відмітку не умисно, а з міркувань небезпеки для життя. Відповідно до Наказу №376 від 28.08.2025 Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Великописарівська селищна територіальна громада, до якої входить с. Тарасівка, визначена територією, на яких ведуться бойові дії.
Матеріалами справи доводи ОСОБА_1 не спростовуються і не містять переконливих доказів того, що ОСОБА_1 діяв умисно, саме з метою порушення встановлених правил адміністративного нагляду, а не з метою уникнення небезпеки для його життя.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії.
Так, згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року №1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Частина 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Отже, в розумінні наведеного Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України».
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Склад адміністративного правопорушення це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.
З урахуванням викладених обставин доходжу висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення через відсутність суб'єктивної сторони правопорушення, а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 187, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 за №583/3173/25, провадження №3/583/1294/25, №583/3174/25, провадження №3/583/1295/25, №583/3175/25, провадження №3/583/1296/25 та №583/3176/25, провадження №3/583/1297/25 за ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення об'єднати в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі №583/3173/25, провадження №3/583/1294/25.
Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко