Справа № 757/32655/25-ц
Провадження № 2/592/3288/25
про залишення позовної заяви без руху
17 вересня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Фоменко І.М., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Бондаренко Анастасії Михайлівни, в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Девелопмент Капітал», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» про розірвання договору та стягнення коштів,
16.09.2025 року із Печерського районного суду м. Києва за підсудністю надійшла вищезазначена справа.
Адвокат Бондаренко А.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до ПАТ «ЗНВКІФ «Девелопмент Капітал», третя особа: ТОВ «БВКК «Федорченко» про розірвання договору та стягнення коштів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 16.09.2025 року для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Фоменко І.М.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Вимоги до форми, змісту та додатків до позовної заяви передбачені статтями 175 - 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач звернулася до суду за захистом своїх прав із позовом, в якому просить суд:
-розірвати договір № 070921-014 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги та заміну сторони за договором купівлі-продажу майнових прав № 180821-028 від 18.08.2021, що був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ ««Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Девелопмент Капітал»;
-стягнути з ПАТ ««Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Девелопмент Капітал» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 675 029 грн, з урахуванням індексу інфляції за весь час користування грошовими коштами 415 322,68 грн, та 3% річних за весь час користування грошовими коштами 73 651,57 грн, а всього разом 1 164 003,25 грн, а також судові витрати по справі.
Подаючи позовну заяву, позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору за подачу даного позову, посилаючись ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Разом з тим, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подачу даного позову, критично оцінює таке посилання представника позивача та вважає, що позивачу слід сплатити судовий збір за майнову вимогу, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Пунктом 23 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Варто відзначити, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У зв'язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті, які передують укладенню договору.
Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами, зокрема, Цивільним кодексом України.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо, а у разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.
Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.
Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, а тому до спорів щодо виконання цього договору та/або порушення прав особи в зв'язку з виконанням цього договору, - цей закон не може застосовуватись.
З огляду на викладене, посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів», як на підставу від звільнення сплати судового збору є необґрунтованим.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто не менше 1 211,20 грн та не більше 15 140,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги те, що позивачем заявлено майнові вимоги на загальну суму 1 164 003,25 грн, а відтак позивачу слід надати суду докази сплати судового збору в розмірі 1 відсотку ціни позову, а саме 11 640,03 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву адвоката Бондаренко Анастасії Михайлівни, в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Девелопмент Капітал», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» про розірвання договору та стягнення коштів - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://kv.su.court.gov.ua/sud1806/.
Суддя І.М. Фоменко