Справа№592/11041/25
Провадження №2/592/2516/25
16 вересня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючої судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Перев'язки К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
08.07.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначено, що 30.03.2021 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідач уклали кредитний договір №807321851 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 18 750,00 гривень. Кредитний договір №807321851 від 30.03.2021 року був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV2М66V. Після чого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було перераховано грошові кошти в сумі 18 750,00 гривень на банківську карту № НОМЕР_1 . Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі. 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №807321851 від 30.03.2021 року. 05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01. 04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 21 615,68 грн. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за Кредитним договором №807321851 від 30.03.2021 року не погашена. У зв'язку із вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №807321851 від 30.03.2021 року у розмірі 21615,68 грн, а також судові витрати.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.07.2025 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін.
У судове засідання сторони не з'явилися. Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила. Відзиву на позов не надала.
У зв'язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом
30.03.2021 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №807321851 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 18 750,00 гривень.
Кредитний договір №807321851 від 30.03.2021 року був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV2М66V. Після чого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було перераховано грошові кошти в сумі 18 750,00 гривень на банківську карту № НОМЕР_1 .
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.
28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №807321851 від 30.03.2021 року.
05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» було відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 21 615,68 грн.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювали нарахувань за кредитним договором.
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
У постанові Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається».
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20).
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У справі встановлено, що правовідносини за Кредитним договором №807321851 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 виникли 30.03.2021 року, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином. Витяг з Реєстру прав вимоги № 147, в якому зазначено відповідача ОСОБА_1 датується 17.06.2021 року, тобто більш ніж через два роки після укладення договору відступлення права вимоги, а отже на час укладення даного договору у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 за зазначеним вище кредитним договором.
Водночас підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).
При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідача ОСОБА_1 та наявність у нього права звернення до суду з позовом до неї про стягнення заборгованості за Кредитним договором №807321851 від 30.03.2021 року, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.
Розподіл судових витрат між сторонами
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст.141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.
Керуючись ст. 12, 13, 18, 19, 77-79, 81-83, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №807321851 від 30.03.2021 року у розмірі 21615,68 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», м. Київ вул. Рогнідинська, 4-А, оф.10, ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .
Суддя Г.Ю. Корольова