ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
11.09.06 Справа № 18/188пд.
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом про?курора м. Кіровська в інтересах держави в особі Кіровської м?іської ради, м. Кіровськ Луганської області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ
про спонукання підписати договір оренди земельних ділянок
за участю представників:
від прокуратури: Кадацький М.В.
від позивача: Зубарєва В.М. за дов. від 04.01.2006;
Михайлов В.В. за дов. від 01.09.2006;
від відповідача: Сенюта О.А. за дов. від 03.01.2006.
Суть спору: прокурором заявлено вимогу про спонукання відповідача підписати з позивачем договір оренди земельних ділянок.
Прокурор обґрунтовує свої вимоги тим, що при укладенні договору оренди земельних ділянок між сторонами за позовом виникли розбіжності щодо розміру орендної плати.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що згідно ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України вказаний договір оренди земельної ділянки вважається укладеним в редакції відповідача.
В судовому засіданні 01.09.2006 було оголошено перерву до 08.09.2006 (15.30).
В судовому засіданні 08.09.2006 було оголошено перерву до 11.09.2006 (15.00).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін, суд
При укладені договору оренди землі (площею 2,7821 га для обслуговування будівель та споруд для енергопостачання в м. Кіровську Луганської області) між сторонами за позовом виникли розбіжності щодо його істотних умов.
На підставі рішення Кіровської міської ради від 25.12.2003 № 417 позивач запропонував відповідачу встановити в договорі орендну плату у розмірі 10 % від грошової оцінки землі.
Відповідач не погодився з таким розміром орендної плати наполягаючи на встановленні орендної плати у розмірі 2 % від грошової оцінки землі.
28.09.2004 позивач направив відповідачу для підписання проект договору оренди землі, що підтверджується листом позивача від 28.09.2004 № 2738.
Не погоджуючись з деякими умовами запропонованими позивачем (в тому числі і з розміром орендної плати) відповідач підписав проект договору, склав протокол розбіжностей та 25.10.2004 направив його позивачу.
Позивач розглянув протокол розбіжностей, складений відповідачем, та листом від 27.10.2004 № 3122 направив відповідачу протокол врегулювання розбіжностей, однак, питання щодо розміру орендної плати залишилося неврегульованим.
21.04.2005 прокурор пред'явив позов про спонукання відповідача підписати з позивачем договір оренди землі в якому розмір орендної плати повинен дорівнювати 10 % від грошової оцінки землі.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що згідно ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України вказаний договір оренди земельної ділянки вважається укладеним в редакції відповідача, тобто розмір орендної плати складає 2 % від грошової оцінки землі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією (ст. 2 Господарського кодексу України).
Відповідач є суб'єктом господарювання.
Позивач є органом місцевого самоврядування, який наділений господарською компетенцією.
Договір оренди земельної ділянки є господарським договором.
Разом з цим, ні Земельний кодекс України, ні Закон України «Про оренду землі»не визначають саму процедуру укладення договору оренди землі.
Таку процедуру (загальний порядок) встановлено ст. 181 Господарського кодексу України.
Таким чином, при укладенні договору оренди земельної ділянки, крім вищевказаних законодавчих актів, слід керуватися положеннями ст. 181 Господарського кодексу України згідно якої:
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2 ст. 181 ГК).
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк
після одержання договору (ч. 3 ст. 181 ГК).
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч. 4 ст. 181 ГК).
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони (ч. 5 ст. 181 ГК).
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) (ч. 6 ст. 181 ГК).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими (ч. 7 ст. 181 ГК).
Укладення договору оренди землі є обов'язковим (ст. с. 116, 124 Земельного кодексу України).
Таким чином, позивач, як особа, яка одержала від відповідача протокол розбіжностей, повинен був у двадцятиденний строк з дня одержання протоколу розбіжностей (з 25.10.2004) передати розбіжності, що залишилися неврегульованими, до суду.
Однак, позивач не передав у двадцятиденний строк неврегульовані розбіжності до суду.
Прокурор пред'явив позов про спонукання укласти договір лише 21.04.2005, тобто майже через пів року після одержання позивачем протоколу розбіжностей.
Відповідно, на підставі ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України пропозиції відповідача, викладені ним у протоколі розбіжностей, вважаються прийнятими.
Враховуючи викладене, у суду відсутні законні підстави зобов'язувати відповідача підписувати з позивачем договір оренди землі в редакції позивача, так як вказаний договір на підставі закону вже вважається укладеним між сторонами за позовом, в редакції відповідача.
За таких обставин, в позові слід відмовити.
07.09.2006 прокурор подав суду заяву від 02.07.2006 № 2068вих про зміну предмету позову, якою насправді змінив і предмет і підстави позову.
У вказаній заяві прокурор вказав, що договір оренди (щодо якого були заявлені первісні вимоги) є укладеним в редакції позивача (орендна плата складає 10 % від грошової оцінки землі ) і тому, він просить суд визнати цей договір укладеним в редакції позивача.
В позовній заяві прокурор зазначав, що підставою позову є розбіжності при укладенні договору оренди землі і просив зобов'язати відповідача підписати договір.
Таким чином, заявою від 02.07.2006 № 2068вих прокурор змінив і предмет і підстави позову.
Згідно ст. ст. 22, 29 Господарського процесуального кодексу прокурор вправі змінити підставу або предмет позову.
Враховуючи, що прокурор змінив і підставу і предмет позову, вказана заява прокурора від 02.07.2006 № 2068вих не приймається судом до уваги та не розглядається.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується в зв'язку з тим, що прокурора звільнено від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. В позові відмовити.
11 вересня 2006 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 18 вересня 2006 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.В. Корнієнко