Справа № 591/9974/25
Провадження № 1-кп/591/658/25
17 вересня 2025 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження щодо обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Глибне, Краснопільського району, Сумської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судимого вироком Зарічного районного суду м.Суми від 24.02.2025 за ст.126-1 КК України до покарання у виді громадських робіт строком 100 годин, 13.06.2025 знятий з обліку у зв'язку з відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , що призвело до психологічних страждань останньої. А саме, ОСОБА_4 , неодноразово (а саме: 18.01.2025, 02.07.2025, 10.07.2025, 16.07.2025, 08.08.2025 року) вчиняв по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , дії, виражені у стусанах, штовханнях, словесних образах, погрозах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, тим самим завдавав шкоду її психологічному здоров'ю.
Постановами Зарічного районного суду м.Суми від 04.02.2025, 18.07.2025, 04.08.2025, 19.08.2025 року ОСОБА_4 визнавався винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП та накладались відповідні стягнення.
Але, незважаючи на те, що ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї, знову вчинив протиправні дії по відношенню до співмешканки ОСОБА_5 .
Так, 09.08.2025 ОСОБА_4 , знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , кричав, ображав та погрожував фізичною розправою ОСОБА_5 , чим завдав шкоду її психологічному здоров'ю.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України, оскільки умисно систематично вчиняв психологічне насильство щодо співмешканки ОСОБА_5 , що призвело до психологічних страждань, розладу здоров'я потерпілої.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, розповів, що у вказані в обвинувальному акті дні він дійсно вчиняв психологічне насильство по відношенню до потерпілої, виражаючись на її адресу нецензурно. На даний час він вибачився перед потерпілою, вони спілкуються і він шкодує про вчинене.
Оскільки пояснення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, то суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що учасники правильно розуміють зміст цих обставин, є добровільними у таких своїх позиціях, а також - роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України, оскільки він вчинив домашнє насильство по відношенню до потерпілої ОСОБА_5 .
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин; дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що він є судимою за аналогічний злочин особою, на обліку у диспансерах не перебуває, посередньо характеризується за місцем мешкання. Крім того, суд вважає, що слід визнати обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому: повне визнання вини, а також врахувати при призначення покарання відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Враховуючи сукупність зазначених обставин, а також - позицію потерпілої з питання виду і міри покарання, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити у виді пробаційного нагляду.
Крім того, враховуючи систематичність вчинення обвинуваченим домашнього насильства щодо потерпілої суд дійшов висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, до обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно застосувати обмежувальні заходи, поклавши на нього обов'язки, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме направлення для проходження програми для кривдників.
Долю речових доказів слід вирішити згідно ст.100 КПК України.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання скасувати, оскільки у його застосуванні відпала потреба.
Керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 126-1 КК України і призначити йому покарання за цим законом у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 59-1 КК України, покласти на вказаний строк на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Початок відбування призначеного покарання у виді пробаційного нагляду рахувати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Застосовувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, згідно ст. 91-1 КК України, направивши його для проходження програми для кривдників, терміном на 3 (три місяці), виконання якої покласти на Сумську міську раду Сумської області.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, що був застосований до ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду від 01.09.2025 року - скасувати.
Речові докази: оптичні диски - після набрання вироком законної сили залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження №12025200480002082.
Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми, а для засудженого - з моменту вручення копії вироку.
Суддя ОСОБА_1