Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/1057/25
Провадження по справі № 3/514/580/25
17 вересня 2025 року с-ще Бессарабське
Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Кравченко П.А., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з відділення поліції № 2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівськ Тарутинського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 398671 від 21.07.2025 року, 21.07.2025 року о 20 год. 53 хв. в с. Петрівськ по вул. Центральна (Благоєва), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатору Алкотестр Драгер 6820 номер тесту 388, результат тесту 1,74 проміле. Від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі Тарутинської ЦРЛ відмовився, чим порушив п.2.9 а. ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, шляхом надіслання смс-повідомлення на телефонний номер, про свідчить довідка про доставку SMS.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до положень ч. ч.1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винністьданої особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Досліджуючи матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 398671 від 21.07.2025 року; результат тесту із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер 6820 тест 388 результат якого показав 1,74 проміле, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, письмовими пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відеозапис, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, Верхорвний Суд виснував, що у разі, коли особа вчинила кримінальне правопорушення в сфері дорожнього руху, передбачене нормами Кримінального кодексу України, суд має право застосувати до такої особи додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати ТЗ, навіть якщо вона до цього не мала такого права.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд окремо підкреслив, що особи, які керують ТЗ без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену суспільну небезпечність, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати ТС в такому разі набуває особливого значення.
Згідно облікових даних адміністративної практики (АІПС «НАІС», «Інтегратор») ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 посвідчення водія згідно бази ІПНП - не отримував.
Враховуючи обставини справи, особу порушника, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу враховуючи імперативність санкції ч.1 ст.130 КУпАП в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (незважаючи на відсутність у ОСОБА_2 , такого спеціального права), який повинен бути достатнім для виправлення порушника і попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 605,60 гривень, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № UA848999980313080149000015001, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач - ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, код платежу - 21081300, банк - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок на розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, код класифікації доходів бюджету - 22030106 , банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, призначення платежу - судовий збір у справах про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду.
Суддя П.А. Кравченко