Справа № 457/1109/25
провадження №2/457/280/25
11 вересня 2025 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючої-судді Василюк Т.В.,
секретар судового засідання Кушнір М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 лютого 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №489456-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 10 лютого 2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту. 10 лютого 2024 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону, зазначений відповідачем у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 10 лютого 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір №489456-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надала відповідачу грошові кошти у розмірі 8000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з п.2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 8000 грн шляхом перерахування на банківську картку, що підтверджується довідкою про видачу коштів. ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 22 червня 2025 року утворилась заборгованість за Договором №489456-КС-001 в розмірі 25800,94 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 8000 грн; суми прострочених платежів по процентах у розмірі 16600,94 грн; суми прострочених платежів за комісією 1200 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Судом вжито усіх заходів для надання відповідачу можливості подати відзив, однак відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву чи заперечень на позовну заяву.
2. Заяви та клопотання сторін.
При зверненні до суду з позовною заявою представник позивача звернувся з клопотанням про розгляд справи у відсутності представника позивача, просив позов задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, у своїй заяві від 06 серпня 2025 року про відкладення розгляду справи зазначив, що не має намірів ухилятися від відповідальності та найближчим часом вирішить питання з погашенням кредитної заборгованості.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 14 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою від 06 серпня 2025 року судове засідання у справі відкладено за клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи.
За правилами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки учасники розгляду справи не з'явилися у судове засідання, суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
З договору №489456-КС-001 від 10 лютого 2024 року вбачається, що такий укладено між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з умовами договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 8000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Строк, на який надається кредит, становить 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000; комісія за надання кредиту - 1200 грн; термін дії договору: до 01 червня 2024 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 16800 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка: 12126,10 процентів; денна процентна ставка: 0,97 процентів /арк. справи 24-33/.
З пропозиції (оферти) укласти договір №489456-КС-001 про надання кредиту вбачається, що 10 лютого 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» запропонувало ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електроній формі, в порядку передбаченому законом України «Про електронну комерцію» /арк. справи 34-43/.
10 лютого 2024 року ОСОБА_1 з умовами пропозиції (оферти) ТОВ «Бізнес Позика» укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електрону комерцію» ознайомився, повністю і безумовно їх прийняв та акцептував /арк. справи 44-53/.
З підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів вбачається, що ТОВ «Бізнес Позика» 10 лютого 2025 року зарахувало на платіжну картку ОСОБА_1 8000 грн, номер платіжної інструкції: е8617а00-с7fa-11ee-b90a-000c29d57ed21 /арк. справи 57/.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом, наданого ТОВ «Бізнес Позика», загальна заборгованість за кредитним договором №489456-КС-001 від 10 лютого 2024 року боржника ОСОБА_1 станом на 03 липня 2025 року становить 25800,94 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 8000 грн; суми прострочених платежів по процентах у розмірі 16600,94 грн; суми прострочених платежів за комісією 1200 грн /арк. справи 11-17/.
5. Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У свою чергу, системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов'язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.
Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
На підставі абз. 2 ч. 2ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
6. Оцінка суду.
Судом встановлено, що відповідач належно не виконував зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Таким чином, враховуючищо розмір заборгованості підтверджується долученими до справи доказами, в свою чергу відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази для підтвердження належного виконання договірних зобов'язань,суд дійшов висновку що позовні вимоги ТОВ«Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до задоволення у повному обсязі. Відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Бізнес Позика» підлягає до стягнення заборгованість в загальному розмірі 25800,94 грн.
6. Розподіл судових витрат.
З врахуванням ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Виходячи із викладеного, керуючись ст.ст. 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526-527, 530, 1050 та 1054 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №489456-КС-001 від 10 лютого 2024 року у розмірі 25800,94 грн, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а всього 28223 (двадцять вісім тисяч двісті двадцять три тисячі) грн 34 коп.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: Т. В. Василюк