Справа № 442/6965/25
Провадження № 1-кс/442/1224/2025
16 вересня 2025 року м. Дрогобич Львівської області
Слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі Львівської області клопотання старшого слідчого СВ Дрогобицького районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2025 за № 12025141110001062, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Борислав Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, не депутата, не адвоката, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, -
з участю сторін:
прокурора ОСОБА_4
слідчого ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_5
адвоката підозрюваного ОСОБА_6 ,
Слідчий звернувся до слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, з клопотанням про застосування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2025 за №12025141110001062, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів із визначенням застави у розмірі сорока розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складаю 121 120 грн.
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , за невстановлених слідством обставин, з протиправним умислом, спрямованим на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів у місці позбавлення волі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 31.10.2024, та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (місце, спосіб) незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено «Канабіс» загальною масою не менше 27,86 грами, який в подальшому став зберігати при собі з метою збуту у місця позбавлення волі - ДУ «Дрогобицька виправна колонія №40».
В подальшому, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконний збут вищевказаних наркотичних засобів у місця позбавлення волі, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (час, місце, спосіб) здійснив фасування наркотичного засобу «Канабіс» та обмотав клейкою стрічкою сформувавши два згортки у формі двох куль та став їх незаконно зберігати з метою їх збуту в ДУ «Дрогобицька виправна колонія №40».
Після цього, 31.10.2024 приблизно о 14:54 год. ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі, прибув на вулицю Холмську у місті Дрогобич Львівської області та направився до огорожі ДУ «Дрогобицька виправна колонія №40», що розташована за адресою: Львівська область місто Дрогобич вулиця Трускавецька, 77 та здійснив перекидання (через основну огорожу) вищевказаних двох згортків на охоронювану територію ДУ «Дрогобицька виправна колонія №40» наркотичного засобу, обіг якого обмежено «Канабіс» загальною масою 27,86 грами чим здійснив збут наркотичного засобу у місця позбавлення волі.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберігання з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу у місці позбавлення волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є докази, зібрані у ході досудового розслідування, а саме: протокол огляду місця події від 31.10.2025, показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , від 01.11.2024, висновком експерта №СЕ-19/114-24/26949-НЗПРАП, висновком експерта №СЕ-19/109-25/2688-БД, висновком експерта №СЕ-19/109-25/2691-БД, висновком експерта №СЕ-19/109-25/2690-БД, висновком експерта №СЕ-19/109-25/2693-БД, висновком експерта №СЕ-19/109-25/2692-БД, протоколом проведення НСРД - негласного відібрання зразків для експертизи ОСОБА_5 від 04.02.2025, протоколом проведення НСРД - спостереження за місцем від 01.01.2025, та іншими доказами зібраними у ході досудового розслідування.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий вказує, що необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, які на даний час існують та яких не можливо уникнути шляхом застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, зокрема: відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Даний ризик обґрунтовується тим, що у разі визнання винним, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, з конфіскацією майна і це може стимулювати підозрюваного до втечі, а також останній офіційно не працює та не має постійного джерела доходу. Вказане може спонукати останнього переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності за вчинені тяжкі злочини.
Підозрюваному нічого не перешкоджає залишити Львівську область, або й навіть територію України, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
Крім цього, сторона обвинувачення просить врахувати той факт, що з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан у зв'язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації. При цьому частина областей України, продовжує перебувати під тимчасовою окупацією, а відтак підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення вказаного кримінального правопорушення, не маючи міцних соціальних зв'язків може направитись на тимчасово непідконтрольної території України де його розшук за таким умов буде неможливим.
Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі. Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинялися в умовах ретельної конспірації та приховування своєї протиправної діяльності.
Слідчий зазначає, що до дня отримання матеріалів цього клопотання та додатків до нього підозрюваний не мав доступу до матеріалів досудового розслідування та йому не було відомо про докази, якими володіє сторона обвинувачення, а відтак у подальшому, з метою ухилення від передбаченої законом відповідальності підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, в тому числі і наркотичні засоби, які ОСОБА_5 може зберігати у інших місцях. Крім цього, ОСОБА_5 перевіряється на предмет причетності до вчинення інших кримінального правопорушення, які розслідуються у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Так, отримавши вказане клопотання та додані до нього матеріали підозрюваному відома анкетна інформація про понятих, які залучались до проведення слідчих дій. Вказані особи можуть бути допитаними в якості свідків під час судового розгляду вказаного кримінального провадження та їх показання можуть мати суттєве значення.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_5 , будучи на волі може незаконно впливати на свідків шляхом їх залякування, переконання чи вмовляння.
Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу судового рішення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім цього ОСОБА_5 ніде не працює, суспільно-корисною діяльністю не займається, на життя заробляє збутом наркотичних засобів, це свідчить про те, що останній продовжуватиме вчиняти нові злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, як наслідок покращувати своє майнове становище.
Вищевказана поведінка підозрюваного, на думку слідчого, вказує на обґрунтоване існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (може вчинити інше кримінальне правопорушення), а також ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків), а тому це підвищує можливість незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_5 на свідків у кримінальному провадженні.
На переконання органу досудового розслідування застосування більш м'яких запобіжних заходів не дозволить запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні слідчий та прокурор подане клопотання підтримали з мотивів, викладених у ньому.
Захисник проти задоволення клопотання заперечив, просив застосувати цілодобовий домашній арешт, оскільки ОСОБА_5 має місце проживання, причетність до скоєного визнає. Погодився з викладеним у клопотанні щодо ризику, який полягає у тому, що його підзахисний може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки саме він здійснював його захист у кримінальних провадженням де ОСОБА_5 був в статусах підозрюваного, обвинуваченого.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання. Вказав, що саме він здійснив перекид на тертою ДВК № 40, однак не знав що саме перекидував, заробітку з цього не мав.
Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та вивчивши приєднанні до нього документи, заслухавши думки усіх присутніх учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, відображеної зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Слідчий суддя, на підставі вищенаведеного поняття, вважає, що про існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України можуть свідчити наступні докази, долучені до клопотання: протокол огляду місця події від 31.10.2025, показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , від 01.11.2024, висновком експерта №СЕ-19/114-24/26949-НЗПРАП, висновком експерта №СЕ-19/109-25/2688-БД, висновком експерта №СЕ-19/109-25/2691-БД, висновком експерта №СЕ-19/109-25/2690-БД, висновком експерта №СЕ-19/109-25/2693-БД, висновком експерта №СЕ-19/109-25/2692-БД, протоколом проведення НСРД - негласного відібрання зразків для експертизи ОСОБА_5 від 04.02.2025, протоколом проведення НСРД - спостереження за місцем від 01.01.2025, та іншими доказами зібраними у ході досудового розслідування.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України відноситься до тяжких злочинів, за яке законом передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
З огляду на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, що відноситься до категорії тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, з конфіскацією майна, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує у разі визнання винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, у зв'язку із чим слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим доведено наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме. що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як кримінальне правопорушення вчинялися в умовах ретельної конспірації та приховування своєї протиправної діяльності.
Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 ніде не працює, суспільно-корисною діяльністю не займається, на життя заробляє збутом наркотичних засобів, це свідчить про те, що останній продовжуватиме вчиняти нові злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, як наслідок покращувати своє майнове становище.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України - є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.
Крім наявних ризиків слідчий суддя оцінює також вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що йому загрожує; відсутність у нього місця праці, а також те, що ОСОБА_5 раніше притягався до кримінальної відповідальності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно ч. 1, 3 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя вважає, що з урахуванням встановлених ризиків та даних про особу підозрюваного ОСОБА_5 , для гарантування виконання покладених на нього обов'язків, останньому необхідно визначити заставу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного слідчий суддя не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.
Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) обвинуваченого, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішеннях суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».
Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.
Враховуючи фактичні обставини даного кримінального провадження, майновий стан підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, приймаючи до уваги наявність встановлених в межах даного кримінального провадження ризиків, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 слідчий суддя доходить висновку, що розмір застави у 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 грн., забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 .
У разі внесення підозрюваним застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього певні обов'язки, з передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застосування та визначення йому розміру застави.
Строк дії ухвали слідчого судді становить шістдесят днів.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 16.09.2025 в межах строку досудового розслідування до 14.11.2025 включно.
Визначити підозрюваному, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 грн (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.
У випадку внесення вказаного розміру застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки передбачені п. п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
-не відлучатися із міста Дрогобич Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, в межах даного кримінального провадження, зокрема свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали слідчого судді скерувати до Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, для виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та проголошено 17.09.2025 о 14:45 год.
Слідчий суддя ОСОБА_10