Справа № 308/10585/20
1-кп/308/124/25
17 вересня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020075030000446 від 11.09.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із Ужгородської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020075030000446 від 11.09.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Судом встановлено, що за змістом обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжка).
Встановлено, що в період часу з 03 вересня по 10 вересня 2020 року, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, з корисливим мотивом, спрямованим на таємне заволодіння чужого майна, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, шляхом вільного доступу, перебуваючи в орендованій нею квартирі, яка належить гр. ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_1 викрала, мультиварку марки«Elenberg» моделі «MС5012В», вартість якої згідно висновку експерта №?11/649від 16.09.2020 станом цін на 10.09.2020 становить 604, 00 гривні, також електричні конвектори марки «Ensto» моделі ЕРНВМО2Р, білого кольору у кількості двох (2) штук, вартість яких, згідно висновку експерта №11/655від 11.09.2020,становить 1880,40 грн. кожного окремо, а двох - 3760,80 гривень. Після цього разом з викраденими речами покинула місце події чим спричинила власниці квартири матеріального збитку на суму 4364 грн.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала клопотання прокурора та просила звільнити її від кримінальної відповідальності.
Представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні заперечував щодо звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, оскільки не відшкодовано шкоду потерпілій.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ч. 4ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.288 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності; суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того, ст. 44 КК України, передбачає, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України, певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Таким чином, згідно приписів вказаної статті, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила злочин від слідства та суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового злочину.
Також, згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності заст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності це передбачений статтею 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.
Відповідно до приписів пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.
Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020075030000446 від 11.09.2020, ОСОБА_5 висунуто обвинувачення за ч. 1 ст. 185 КК України щодо обставин, які мали місце 10.09.2020.
Відповідно до частини 4 статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України є кримінальним проступком.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
З наведеного можна зробити висновок, що строк давності в даному випадку складає три роки з дня вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судима, з часу вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення до кримінальної відповідальності не притягувалася. Відповідно до матеріалів справи ухвалою суду від 30.06.2022 ОСОБА_5 було оголошено в розшук, однак остання в судовому засіданні зазначила, що неодноразово зверталася до працівників поліції, але їй повідомили, що вона в розшуку не перебуває. Окрім того, згідно листа начальника відділення поліції №1 Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 від 07.08.2025 №104855-2025, ОСОБА_5 в розшук не оголошувалася. Відтак, будь-які відомості, які вказували б на ухилення обвинуваченої від досудового слідства або суду відсутні, будь-яких інших підстав для перерви чи зупинення перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченої не встановлено.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 підтримала заявлене клопотання прокурора про її звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та надала на це свою згоду. Судом роз'яснено обвинуваченій наслідки такого закриття, а також те, що підстава з якої обвинувачена звільняється від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою. В судовому засіданні ОСОБА_5 зазначила, що всі наслідки закриття кримінального провадження з підстав сплину строків давності передбачених ст. 49 КК України їй відомі та зрозумілі.
За змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Указаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 362/2406/17 у постанові від 30 червня 2021 року, який відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України повинен бути врахований судом.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень статті 63 Конституції України та статті 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов'язком обвинуваченого, та за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (статтею 49 КК України) інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
Окрім того, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12.09.2022 у справі № 203/241/17 вказала, що згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).
Окрім того, у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2021 року у справі № 644/7193/17 сформовано правову позицію, відповідно до якої звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Таким чином, враховуючи, що з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України , яке ставиться ОСОБА_5 у провину, минули передбачені ст. 49 КК України строки, обвинувачена підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження підлягає закриттю.
Беручи до уваги те, що вирішення цивільного позову, законодавець пов'язує (ч. 1 ст. 129 КПК України) з ухваленням обвинувального вироку або постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, підстав для вирішення заявленого у справі цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення 4364,00 грн. матеріальної шкоди та 10000,00 моральної шкоди, - немає, а тому даний позов підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до приписів ст. 124, 126 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні підлягають віднесенню на рахунок держави. Такі висновки міститься у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21).
Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 49 КК України, 124, 128, 284, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_8 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 185 КК України на підстав ч.1 ст. 49 КК України, в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити обвинувачену ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - закрити.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення 4364,00 грн. матеріальної шкоди та 10000,00 моральної шкоди - залишити без розгляду.
Речові докази:
-Мультиварка марки «Elenberg» моделі «МС5012В» - повернути власнику.
Копію даної ухвали після її проголошення вручити учасникам процесу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонний суду
Закарпатської області ОСОБА_1