Справа № 308/13197/25
1-кс/308/5420/25
12 вересня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами клопотання адвоката ОСОБА_2 , подане в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, -
Адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду із клопотанням, у якому просить арешт на будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 07.06.2013 скасувати.
Клопотання обґрунтовано ти, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 07.06.2013 (судова справа №308/9376/13-к), накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказаний арешт на майно було накладено за клопотанням старшого прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 . Клопотання подавалось в рамках виконання запиту про надання правової міжнародної допомоги Суду Великої інстанції м.Ренна (Франція) у слідчій справі №1310/1000 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який на той період перебував під слідством, щодо накладення арешту на нерухоме майно.
В подальшому, рішенням 10 Палати апеляцій по кримінальних справах Суду Великої Інстанції м.Ренн від 10 березня 2015 року ОСОБА_6 призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі, а також підтверджено рішення суду нижчестоящої інстанції, прийняте за додатковим пунктом звернення, включаючи конфіскацію земельної ділянки, побудованих будинків (2 домівки і належні конструкції), а також меблів, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .
З часу прийняття постановленого у справі кінцевого судового рішення - 10.03.2015 року пройшло понад 10 років.
Адвокат вказує, що Французька сторона з клопотанням про надання правової допомоги в частині конфіскації майна у ході виконання вироку із запитом до держави Україна не зверталась, більш того в Україні відсутній механізм правового регулювання конфіскації майна громадян України на користь іншої держави у ході виконання вироку суду, постановленого щодо громадянина України.
Однак, відповідно до інформаційної довідки №319517181, наданої за зверненням адвоката державним реєстратором Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, за вказаною адресою: АДРЕСА_1 , майно перебуває під арештом по теперішній час згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду у провадженні №308/9376/13-к, обтяжувачем зазначено Ужгородську міжрайонну прокуратуру.
Такі обставини наразі унеможливлюють процедуру приватизації житла та обтяження у вигляді арешту майна створює перешкоди у здійсненні права володіння користування та розпорядження майном.
Заявник вказує, що оскільки метою накладення арешту було забезпечення можливої конфіскації майна засудженого у порядку виконання вироку суду, однак, на даний час сплив строк давності виконання вироку, що у свою чергу, є підставою для звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування додаткового покарання, і скасування накладеного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 07.06.2013 (судова справа №308/9376/13-к) арешту на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Ознайомившись із вказаним клопотанням приходжу до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.06.2013 року (судова справа №308/9376/13-к), накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , який належить на праві власності обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з положеннями ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Положеннями п.18 ч.1 ст.3 КПК України передбачено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Таким чином, з діючих норм КПК України вбачається, що слідчий суддя - це суддя, уповноважений забезпечувати законність та обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні у кримінальній справі, до компетенції якого належить прийняття рішення про застосування заходів кримінального процесуального примусу, проведення слідчих та інших процесуальних дій, що обмежують конституційні права людини, розгляд скарг на дії (бездіяльність) та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого і прокурора.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до положень ст.283 КПК України звернення прокурора до суду з обвинувальним актом є формою закінчення досудового розслідування.
Як заявник вказує у клопотанні, рішенням 10 Палати апеляцій по кримінальних справах Суду Великої Інстанції м.Ренн від 10 березня 2015 року ОСОБА_6 призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі, а також підтверджено рішення суду нижчестоящої інстанції, прийняте за додатковим пунктом звернення, включаючи конфіскацію земельної ділянки, побудованих будинків (2 домівки і належні конструкції), а також меблів, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на те, що з моменту передачі до суду обвинувального акту підозрюваний набуває статусу обвинуваченого, а орган досудового розслідування втрачає право на здійснення будь-яких слідчих та процесуальних дій у такому кримінальному провадженні, слідчий суддя також втрачає повноваження щодо розгляду по суті клопотань про скасування арешту майна.
Крім того, слід звернути увагу, що згідно п. 14 ч. 1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. При цьому, відповідно до п.4 ч.2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
Беручи до уваги викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що до повноважень слідчого судді не відноситься розгляд клопотання про скасування арешту майна після ухвалення вироку, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні є закінченим, а питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом, а тому клопотання про скасування арешту майна підлягає поверненню без розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 539 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_2 , подане в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, - повернути особі, яка його подала.
Роз'яснити заявнику, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1