Справа № 308/8904/25
11 вересня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участі секретаря судового засідання - Заяць А.В.,
прокурора - Романець О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою керівника Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль) та Великодобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища,
Керівник Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль) та Великодобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища.
На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 15.03.2025, приблизно о 17 год. 10 хв., ОСОБА_1 на каналі Серне Мочар с. Велика Добронь всупереч вимогам ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», пп. 1 п. 1 роз. 4 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022, грубо порушив правила рибальства, а саме здійснив вилов риби «карась сріблястий» у кількості 8 штук забороненим знаряддям лову «сіткою павуком», чим завдав матеріальної шкоди рибному господарству на загальну суму 12648 грн.
Вказане підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №000503 від 25.03.2025, складеним уповноваженою особою Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області, протоколом про виявлення, вилучення знарядь лову, іншого рибальського майна плавучих та інших транспортних засобів, риби та інших водних живих ресурсів, виявлених у порушника №000503 від 25.03.2025, розрахунком розміру шкоди, завданої рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних біоресурсів.
Згідно з розрахунком матеріальної шкоди до протоколу №000503 від 25.03.2025, проведеним заступником начальника відділу охорони водних біоресурсів, незаконним виловом цінних видів риб, а саме 8 карасів сріблястих, ОСОБА_1 завдано збитків рибному господарству у сумі 12648 грн, що залишаються невідшкодованими на даний час.
Зазначає, що станом на час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 як користувач водних біоресурсів, що здійснює рибогосподарську діяльність в органах рибоохорони не зареєстрований, дозвіл на лов водних біоресурсів на умовах спеціального використання не отримував.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2025 у справі №308/5303/24, що набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та притягнуто до відповідальності у виді штрафу в розмірі 340 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, а саме сітки «паук» б/в та риби - річковий карась сріблястий 8 штук.
Питання щодо відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом не вирішувалося.
Про обізнаність необхідності сплати грошових коштів у розмірі 12648 грн свідчить підпис ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення ЗК №000503 від 25.03.2025.
Крім того, Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області додатково повідомляло ОСОБА_1 про необхідність сплати грошових коштів у розмірі 12648 грн.
Зауважує, що вилов риби ОСОБА_1 з використанням сітки «павук» порушує вимоги законодавства про безоплатне любительське і спортивне рибальство.
З огляду на викладене, шкода у розмірі 12648 грн, задана державі з вини ОСОБА_1 внаслідок вчиненого ним адміністративного правопорушення, що установлено постановою суду, яка набрала законної сили та є обов'язковою для суду при розгляді даної справи, підлягає відшкодуванню ним в повному обсязі.
На обґрунтування наявності порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором у суді вказує, що Ужгородська окружна прокуратура листом від 22.05.2025 №07.53-107.3926вих-25 повідомила Великодобронську сільську раду про встановлений факт порушення інтересів територіальної громади, а також просила повідомити про вжиті заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих рибному господарству та тваринному світу внаслідок порушення ним правил рибальства та охорони водних біоресурсів у сумі 12648 грн.
Великодобронська сільська рада листом №278 від 26.05.2025 повідомила, що на даний час шкода, завдана рибному господарству у сумі 12648 грн ОСОБА_1 не сплачена. Відповідний позов до суду не подавався через відсутність в місцевому бюджеті відповідних бюджетних призначень для фінансування судового збору. Також надано реквізити рахунку для відшкодування збитків, заподіяних порушеннями законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Таким чином, Великодобронська сільська рада, будучи обізнаною про порушення інтересів територіальної громади, маючи відповідні повноваження для їх захисту, з позовом до суду не звернулася, переклавши свій обов'язок щодо захисту інтересів територіальної громади на прокурора.
Крім того, компетентним органом, який має здійснювати захист державних інтересів у даних правовідносинах, є Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області, повноваження якого визначено Положенням, затвердженим наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від № 77 від 15.02.2024.
Повноваження Закарпатського рибоохоронного патруля поширюються на Закарпатську область, територію та акваторію водного об'єкта в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством.
Уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних питаннях, що виникають у галузі охорони, використання та відновлення водних живих ресурсів, зокрема, щодо відшкодування шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову риби є Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області.
Ужгородською окружною прокуратурою листом від 13.05.2025 №07.53-107.3630вих-25 проінформовано Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області про наявні порушення та витребувано в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» інформацію про вжиті заходи державного нагляду щодо відшкодування збитків, завданих рибному господарству та тваринному світу внаслідок порушень ОСОБА_1 правил рибальства та охорони водних біоресурсів, у тому числі щодо самостійного вжиття заходів судового захисту щодо стягнення на користь держави шкоди, заподіяної навколишньому природному у сумі 12648 грн.
Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області листом №1-15-16/437-25 від 21.05.2025 повідомило, що попри звернення з претензією про відшкодування збитків, на даний час шкода, завдана рибному господарству ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення №000503 від 25.03.2025 не сплачена. Відповідний позов до суду не подавався через неналежне бюджетне фінансування для сплати судового збору.
Таким чином, Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за дотриманням вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів не вжито заходів, спрямованих на відшкодування завданих рибному господарству збитків.
На підставі наведеного, прокурор просить суд стягнути з ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету Великодобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірі 12648 грн на відповідний казначейський рахунок, а також стягнути з відповідача на користь Закарпатської обласної прокуратури судові витрати, понесені щодо сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 3028 грн.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.06.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судовому засіданні прокурор Ужгородської окружної прокуратури Романець О.П. позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль) у судове засідання не з'явився, при цьому заступник начальника управління надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримують повністю.
Представник Великодобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання на адресу його місця реєстрації копії ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток про виклик в суд рекомендованими поштовими відправленнями (штрихкодові ідентифікатори 0610265713842, 0610265711483, 0610271887054), які повернуто до суду без вручення адресату з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідно, відзив на позов не подано, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15.03.2025, приблизно о 17 год. 10 хв., на каналі Серне Мочар с. В. Добронь ОСОБА_1 здійснював лов риб забороненим знаряддям лову «сіткою павуком», внаслідок чого зловив рибу річкову за видом «карась сріблястий» - 8 шт., чим грубо порушив правила рибальства, а саме пп. 1 п. 1 роз. 4 «Правил любительського та спортивного рибальства», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2025 (справа № 308/5303/25), що набрала законної сили, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Вилучену згідно з протоколом №000503 сітку «паук» б/в, риба річкова карась сріблястий 8 шт. - конфісковано в дохід держави.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).
Внаслідок вказаних дій ОСОБА_1 завдав матеріальної шкоди рибному господарству на загальну суму 12648 грн.
Наведене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ЗК №000503 від 25.03.2025, складеним уповноваженою особою Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області, протоколом про виявлення, вилучення знарядь лову, іншого рибальського майна плавучих та інших транспортних засобів, риби та інших водних живих ресурсів, виявлених у порушника №000503 від 25.03.2025.
Розрахунком розміру шкоди, завданої рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних біоресурсів, проведеним заступником начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» відповідно до протоколу ЗК №000503 від 25.03.2025, підтверджується, що незаконним виловом цінних видів риб, а саме 8 карасів сріблястих, ОСОБА_1 завдано збитків рибному господарству у сумі 12648 грн.
Розмір шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок незаконного вилову, добування або знищення цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, визначено згідно з таксами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 №1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів».
Підпунктом 8 пункту 2 розділу III Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року №700, рибалка зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну водним біоресурсам внаслідок порушення цих Правил, у порядку та розмірах, визначених законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що про обізнаність необхідності сплати грошових коштів у розмірі 12648 грн свідчить підпис ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення ЗК №000503 від 25.03.2025.
При цьому Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність сплати грошових коштів у розмірі 12648 грн, що підтверджується відповідним листом-претензією від 09.04.2025 №1-7-16/329-25.
Однак, відшкодування вказаної матеріальної шкоди відповідачем у добровільному порядку не здійснено, протилежного матеріалами справи не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків, у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Статтею 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначено, що шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Водні біоресурси, що знаходяться у водних об'єктах (їх частинах), територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України (ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»).
Разом з тим, згідно зі ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Матеріалами справи підтверджено, що оскільки органи, уповноважені державою на захист інтересів держави та територіальної громади не здійснюють надані їм повноваження, до цього часу до суду з таким позовом не звернулися, даний позов подано прокурором у межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 56 ЦПК України в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області та Великодобронської сільської ради.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, оцінюючи досліджені докази, зважаючи на те, що відповідачем були порушені вимоги чинного законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, внаслідок чого завдані збитки, які не відшкодовані в добровільному порядку, суд приходить до висновку про обґрунтованість і доведеність заявлених позовних вимог, в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, з відповідача на користь Закарпатської обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід місцевого бюджету Великодобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірі 12648 (дванадцять тисяч шістсот сорок вісім) гривень на казначейський рахунок: UА288999980314000542000007475, отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, код платежу 24061600, призначення платежу: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності для подальшого перерозподілу до спеціального фонду Державного бюджету України (30%) та до спеціального фонду бюджетів Великодобронської сільської ради (50%) та Закарпатської обласної ради в сумі (20 %).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Закарпатської обласної прокуратури (місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 02909967, UА228201720343130001000018475, отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, МФО 820172) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: керівник Ужгородської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909967, місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, 6, м. Ужгород, Закарпатська область, в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль) (код ЄДРПОУ 40868514, місцезнаходження: вул. Гойди, 8, м. Ужгород) та Великодобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04349857, місцезнаходження: вул. Чонгорська, 2, с. Велика Добронь, Ужгородський район, Закарпатська область).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Дата складення повного судового рішення - 16 вересня 2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик