Справа № 636/5454/25 (1-кс/636/920/25) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/984/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: продовження строків тримання під вартою
05 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 23 липня 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , -
Оскаржуваною ухвалою постановлено:
Клопотання прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області, відрядженого до Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів - до 20 вересня 2025 року включно.
Визначено суму застави у розмірі 211 960 гривень.
В апеляційній скарзі захисник просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною та невмотивованою та не відповідає фактичним обставинам справи.
Вказує, що підозрюваний не перешкоджав ходу досудового розслідування, а звернувся до адвоката за правовою допомогою, при цьому тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Наміру впливати на свідків, підозрюваний не має.
Також захисник наголошує на тому, що прокурор подає аналогічні клопотання з аналогічними мотивами, на що суд не звернув уваги.
При цьому. У ОСОБА_9 перебувають на утриманні троє малолітніх дітей, а також батьки, які в силу свого віку потребують допомоги, догляду та піклування.
Підозрюваний до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, судимостей не має, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває., що свідчить про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Щодо розміру застави зазначає, що єдиним доходом підозрюваного було грошове забезпечення військовослужбовця, як наслідок такий розмір застави є очевидно непосильним для ОСОБА_9 .
Сторони кримінального провадження в судове засідання не з'явились, були попереджені про час та місце судового розгляду належним чином.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає за можливе проводити судовий розгляду без участі сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування (продовження) запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст. 196 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЕСПЛ, обґрунтована підозра це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Розглядаючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Але, на думку суду, навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, а тому при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, передбачених пп.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і які не відпали на теперішній час та є актуальними, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; факт вчинення злочину проти встановленого порядку несення військової служби (військового кримінального правопорушення); те, що ОСОБА_6 ніде не працює, його репутацію.
Слідчим суддею враховані всі підстави та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, відомості про особу та наявні докази, про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК, згідно яких суд вправі визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Підстав для зменшення розміру застави визначеної судом першої інстанції при обранні запобіжного заходу, про що ставить питання підозрюваний, на цьому етапі провадження колегія суддів не вбачає, оскільки матеріали кримінального провадження підтверджують наявність обставин, які дають підстави вважати, що саме обраний судом розмір застави зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необґрунтованими, а тому і такими, що не підлягають задоволенню доводи апеляційних скарг про необхідність зміни запобіжного заходу.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 406, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 23 липня 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Головуючий Судді