Єдиний унікальний номер 725/7827/25
Номер провадження 3/725/2055/25
16.09.2025 року Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Піхало Н.В., розглянувши адміністративну справу, яка надiйшла вiд Чернівецької митниці Держмитслужби про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - АДРЕСА_1 , не працюючої, місце проживання - АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України, -
14.07.2025 року о 12 годині 41 хвилина на територію міжнародного автомобільного пункту пропуску «Россошани-Брічень» митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці автомобілем марки «FORD KUGA» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » країна реєстрації Молдова, в напрямку «виїзд з України», по смузі руху позначеної символами «зелений коридор» заїхав громадянин Молдови ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), який прямував у напрямку виїзд з України до Молдови у приватних справах.
У вказаному вище транспортному засобі в якості пасажира слідувала громадянка України ОСОБА_1 (паспорт « НОМЕР_2 » від 13.08.2019).
Громадяни надали контрольний талон для проходження митного контролю по «зеленому коридору» чим своїми діями заявили про те, що переміщувані ними через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України.
Згідно ч.5 ст.366 МК України, початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Згідно ч.6 ст.366 МК України громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
При візуальному огляді, зазначені вище громадяни заявили про наявність особистих речей.
Під час виконання завдань, сформованих на підставі системи управління ризиками, на підставі п.1 ч.1 ст.320 МК України, в період з 12 год. 53 хв. 14.07.2025 по 14 год. 14 хв. 14.07.2025 на митному посту «Кельменці» Чернівецької митниці (акт огляду №UA408110/2025/000346 від 14.07.2025), проведено митний огляд автомобіля марки «FORD KUGA» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » країна реєстрації Молдова, особистих речей та ручної поклажі вищезазначених громадян.
В результаті проведення зазначеного вище огляду виявлено не задекларовану, не пред'явлену до митного контролю, обмежену до переміщення через митний кордон, без ознак приховування, в картонній коробці в салоні автомобіля на задньому сидінні дерев'яну ікону із зображенням Лік Божої Матері розмір 430х300 мм, яка за зовнішніми ознаками має належність до культурних цінностей (ознаки потертості, присутні різного рівня дефекти, інше), та може бути віднесена до предметів виготовлених 100 і більше років тому.
Громадянка України ОСОБА_1 визнала своє відношення до виявленої ікони в якості особи, яка переміщує останню, при цьому жодних дозвільних документів на право переміщення останньої через державний кордон України не надавала.
Громадянка України ОСОБА_1 виявлену ікону визнала своєю власністю.
За визначенням ст. 370 МК України виявлені предмети, не включені до переліку товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян.
Відповідно до ч.5 ст. 374 Митного кодексу України культурні цінності за кодом «9706» згідно з УКТЗЕД виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню.
Таким чином, виявлені предмети, за попередніми ознаками, підпадають під дію встановлених законодавством обмеження, щодо вивезення з митної території України, відповідно до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 № 1068-ХІV та Інструкції «Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.2002 № 258.
Частиною 3 статті 471 Митного кодексу України, передбачено відповідальність за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Враховуючи вищенаведене, громадянка України ОСОБА_1 не задекларувала вищезазначений предмет ПМП, який підпадає під дію законодавства України щодо порядку вивезення культурних цінностей, тим самим вчинила дії спрямовані на недекларування товарів, що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження при вивезенні за межі митної території України.Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч.3 ст.471 МК України.
На підставі вищевикладеного, Чернівецькою митницею вищевказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення митних правил ч. 3 ст. 471 МК України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак від її представника - адвоката Білої У.М. через канцелярію суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначила, що в діях ОСОБА_1 відстуні ознаки порушення митних правил, оскільки дану дерев'яну ікону Лік Божої Матері було виявлено без ознак приховування, а саме в салоні транспортного засобу на задньому сидінні, торбто ікона перевозилася відкрито, разом з іншими речами, що підтверджує про необізнаність ОСОБА_1 у тому, що для вивезення подібного предмета можуть бути потрібні додаткові дозвільні документи, тобто, що вона не мала жодних корисливих мотивів та умислу, а були обумовлені лише особистими та сімейними обставинами. Крім того, звертала увагу суду на те, що у протоколі про порушення митних правил ОСОБА_1 інкримінується перевезення не задекларованої ікони «Лік Божої Матері», тоді як експертиза була проведена щодо картини (образу) «Матір Божа» («Богородиця Стражденна/Страждальна»), що вбачається з висновку державної експертизи №22 від 05.09.2025 року. Просила закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України.
Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Згідно з вимогами ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
При цьому, відповідальність за частиною 3 статті 471 МК України настає у разі недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Згідно з приміткою до цієї статті, недекларуванням вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).
Отже, для притягнення особи до відповідальності за цією статтею повинно бути доведено доказами, що товар, який особа переміщувала через митний кордон, підпадає під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення (у даному випадку) та такий товар особа не задекларувала.
При цьому, диспозиція цієї норми закону є бланкетною, тому у протоколі повинно бути зазначено норму закону, якою встановлено заборону чи обмеження для переміщення вказаного товару.
Вимогами ст. 366 МК України визначено, що громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 197 МК України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду згідно з УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно з п.1.6.Наказу Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року №258 «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України» - вивезення, тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання, культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України.
Відповідно до Наказу Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року №258 (п.4 Додатку п.1.5 до Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України) Свідоцтва не потребують вітчизняні та зарубіжні предмети побуту масового і серійного виробництва, видані після 1950 року. Культурні цінності, що вивозяться з України, декларуються в установленому законодавством порядку митному органу України, який здійснює контроль за їх переміщенням та митне оформлення, а також за наявності Свідоцтва.
Як вбачається зі змісту протоколу про порушення митних правил, митний орган вважає, що переміщуваний гр. ОСОБА_1 товар, а саме: дерев'яну ікону із зображенням Лік Божої Матері розмір 430х300 мм, ознаки потертості, присутні різного рівня дефекти підлягав обов'язковому декларуванню, оскільки підпадає під встановлені законодавством обмеження щодо вивезення з митної території України відповідно до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 року.
Разом із тим, протокол не містить даних про те, яку саме норму вищевказаного Закону було порушено гр. ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості перевірити, чи дійсно дерев'яна ікона із зображенням Лік Божої Матері розмір 430х300 мм, ознаки потертості, присутні різного рівня дефекти, які переміщувала гр. ОСОБА_1 через митний кордон України, підпадає під обмеження щодо вивезення з митної території України.
При цьому, поняття культурних цінностей наведене у Законі України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» (далі Закон), відповідно до якого культурними цінностями є об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.
Належність предметів до культурних цінностей визначається за результатами державної експертизи культурних цінностей. Якщо за результатами такої експертизи визначено, що предмети є культурними цінностями, необхідним є отримання свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України(ст.11-13 Закону).
Такі вимоги кореспондуються із положеннями ч.2 ст.373 МК України та ч.2 Постанови КМУ №448 від 21.05.2012 року «Про порядок вивезення(пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження», якими передбачено, що вивезення за межі митної території України культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі,якщо сумарна фактурна вартість культурних цінностей не перевищує 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей та з обов'язковим письмовим декларуванням.
Із наявного у матеріалах справи висновку державної експертизи №22 від 05 серпня 2025 року встановлено, що ікона «Богородиця Стражденна» є рідкісним та унікальним зразком образотворчого і сакрального мистецтва України ХVІІІ - ХІХ ст., частиною української культурної і релігійної спадщини, потребує додаткового наукового вивчення та реставрації має історичну, митецьку та культурну цінність. Орієнтовна вартість поданого на експертизу предмета ікони «Богородиця Стражденна» складає 400 дол. США.
Окрім того, у зазначеному висновку відсутня фото таблиця ікони, яка підлягала дослідженню, що унеможливлює однозначну ідентифікацію предмета.
Таким чином, вищевказані документи не містять висновку про те, що наданий на дослідження предмет є культурною цінністю, тобто має художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.
При цьому, поняття «колекційна цінність», як критерій оцінки об'єкту дослідження, не передбачений ст.1 Закону.
Разом з тим, експертом зазначено, що вилучена ікона підпадає під дію Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», однак у висновку не наведено жодного обґрунтування на підставі яких ознак вилучений товар підпадає під дію зазначеного Закону.
Крім того, згідно з ч.1 ст.371 МК України товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро (крім зазначених у частині другій цієї статті), не підлягають письмовому декларуванню при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України.
Відповідно до висновку експерта, орієнтовна вартість ікони становить 400 доларів США, визначений ст. 371 МК України.
Інші докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 МК України, відсутні, а відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.
Таким чином, суд враховуючи встановлені обставини справи, приходить до висновку, що оскільки вилучена у гр. ОСОБА_1 ікона із зображенням Лік Божої Матері розмір 430х300 мм, ознаки потертості, присутні різного рівня дефекти не є предметами, що мають культурну та історичну цінність, в діях ОСОБА_1 при переміщенні вказаного предмета через митний кордон України відсутній склад порушення миних правил, передачений ч. 3 ст. 471 МК України.
Як вже вказувалося судом, ч. 3 ст. 471 МК України передбачено відповідальність за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.
Згідно ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Таким чином порушення митних правил можуть бути вчинені як умисно, так і з необережності та саме на особі, яка ввозить чи вивозить за межі митної території України певні товари, щодо яких законодавством встановлено певні обмеження, лежить обов'язок належним чином задекларувати їх, отримати в компетентних органах і пред'явити митному органові відповідний дозвіл тощо. Перед поїздкою особа зобов'язана переконатися, що в її багажі і транспортному засобі відсутні будь-які заборонені чи обмежені до вивезення товари чи предмети.
При цьому, поняття культурних цінностей наведене у п.18 ст.4 МК України, згідно якого, культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.
Аналогічне визначення цього поняття міститься у статті 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» та у п.1.3 Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінносте та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України за №258 від 22.04.2002.
Пунктом 1.6 Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінносте та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України за №258 від 22.04.2002, передбачено, що вивезення, тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання, культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України (далі - свідоцтво), зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. N 984 ( 984-2000-п ) "Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України".
Враховуючи вищевказані законодавчі приписи та висновок державної експертизи №22 від 05 серпня 2025 року вбачаються підстави для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 при переміщенні ікони із зображенням Лік Божої Матері розмір 430х300 мм, ознаки потертості, присутні різного рівня дефекти у вчиненні передбаченого ч.3 ст.471 МК України правопорушення, адже зазначеним експертним висновком стверджено віднесення даної ікони до культурних цінностей в розумінні вищенаведених законодавчих актів.
Разом з тим відповідно до ч. 1ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03 червня 2005 року, суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.
За таких обставин, ураховуючи те, що діяння щодо переміщення ікони, яка належить до культурних цінностей, вчинене ОСОБА_1 , хоча і містить в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, які характеризують правопорушення, передбачене ч.3 ст. 471 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідає тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення.
Більше того, ОСОБА_1 не приховувала дану ікону від митного контролю та будь - яких намірів на порушення митних правил він не мав.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевказане, а також фактичні обставини справи, характер скоєного правопорушення, його мету і мотив, особу правопорушника, яка раніше не притягалася до відповідальності за порушення митних правил, кількість предметів та їх вартість, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 22 КУпАП від відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 221, 257, 335, 458, 471, 486, 493, 494, 522, 526, 527, 528, 529 МК України, ст.ст. 9, 247, 289, 294 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.471 МК України в частині недекларування ікони із зображенням Лік Божої Матері розмір 430х300 мм, ознаки потертості, присутні різного рівня дефекти та на підставі ст.22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі закрити.
Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0426/UA408000/2025 від 14.07.2025 року, ікону із зображенням Лік Божої Матері розмір 430х300 мм, ознаки потертості, присутні різного рівня дефекти, - повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Піхало Н.В.