Справа №725/4696/25
Провадження №2/718/593/25
17.09.2025 року м. Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О., секретаря Харабара А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу № 725/4696/25 за позовною заявою АТ «Акцент Банк» (м.Дніпро вул..Батумська, 11) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
АТ «Акцент Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 73189,38 грн. та судових витрат у розмірі 2422,40 грн.
У позові представник позивача вказує, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «АКЦЕНТ-БАНК» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.
Зазначає, що 18.09.2021 року ОСОБА_1 , будучи клієнтом Банку, уклав з банком кредитний договір AВН0CT155101631986131300, щодо надання останньому кредиту в розмірі 37700 грн. строком на 39 місяців, тобто до 17.12.2024 року зі сплатою процентів у розмірі 75,00 щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн.
Посилається на те, що банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит згідно умов договору.
У відповідності до п. 12 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн.) від суми заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та проценти за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, та не може бути більшою 15 відсотків суми простроченого платежу.
Відповідач же порушив зобов'язання за кредитним договором та з врахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачем, станом на 02.06.2025 року має заборгованість 73189,38 грн., яка складається з наступного: 34381 грн 23 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 38808 грн. 15 коп.
З посиланням на відповідні правові норми та докази, зважаючи на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «АКЦЕНТ-БАНК», представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 73189,38 грн. що підтверджує відповідним розрахунком.
Крім того, просить стягнути з відповідача і понесені банком судові витрати у справі у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 08.07.2025, після отримання судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи відповідача у справі, було прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, без виклику сторін, призначено судове засідання на 17.09.2025 року.
Представник позивача АТ «Акцент Банк» Шкапенко О.В. в прохальній частині позову просить проводити розгляд справи без його участі, не заперечує щодо винесення заочного рішення.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження у справі та встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
З боку відповідача ОСОБА_1 до суду у встановлений законом строк відзив, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред'явлено, будь-яких клопотань не заявлено.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити відповідне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК Українив зв'язку з неявкою учасників справи фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «АКЦЕНТ-БАНК» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву (а.с.6).
З паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», який посвідчений простим електронним підписом (а.с. 6 зворот - 7), встановлено, що ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, інформацією про реальну річну проценту ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача. Отже, ОСОБА_1 є належно ознайомленим з умовами кредитування.
18.09.2021 року ОСОБА_1 , будучи клієнтом Банку, уклав з банком кредитний договір AВН0CT155101631986131300, щодо надання останньому кредиту в розмірі 37700 грн. строком на 39 місяців, тобто до 17.12.2024 року зі сплатою процентів у розмірі 75,00 щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. (а.с.7 зворот - 8).
З розрахунку заборгованості за договором AВН0CT155101631986131300 від 18.09.2021 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 станом на 02.06.2025 року має заборгованість 73189,38 грн., яка складається з наступного: 34381 грн 23 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 38808 грн. 15 коп. (а.с.9 зворот -10).
Відповідно до Меморіального ордера №TR.19231915.19635.65455 від 18.09.2021 року вбачається, що на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 здійснено зарахування коштів у сумі 37700 гривень (а.с.11).
Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Так, ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, тощо.
Згідно із ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання,строк(термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню знастанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України)..
Відповідно дост. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно дост. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Паспорт споживчого кредиту, наявний в матеріалах справи є тією інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), викладеній у формі відповідно до Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування».
Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Згідно п. 1 ч. 1Закон України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Стаття 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначає інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті ( ч. 2ст. 9 Закону).
Так, в ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; та ін.
Таким чином, Законом України «Про електрону комерцію» визначено, що саме Договором оферти визначається технологію (порядок) укладення договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору, спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту), технічні засоби ідентифікації сторони.
Згідно з ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Тобто, норми чинного законодавства передбачають одразу декілька способів підписання електронного правочину, один з яких за допомогою електронного підпису
Таким чином, договір AВН0CT155101631986131300 від 18.09.2021 року був укладений відповідно до вимог ст. 10 ЗУ «Про електрону комерцію», в якій встановлено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Відповідач заповнив заяву з метою отримання кредитних коштів, прийняв пропозицію (оферту) та приєднався до умов публічного договору, щодо правил оформлення та видачі кредитних коштів, підписавши договір за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами, що цілком відповідає вимогам закону.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позиція суддів Верховного Суду з питання «письмової форми» одностайна. Наприклад, у справі №561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 р. у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
За таких обставин, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, враховуючи те, що відповідач неналежно виконує взяті зобов'язання за укладеним договором і, відповідно, не надав суду доказів на спростування вказаного, суд доходить висновку, що позов АТ «Акцент-Банк» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 536, 549, 550, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12,13,16,49,82,200,206,211,247,263-265,268,273ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь АТ «Акцент-Банк», (адреса: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, рахунок НОМЕР_2 ,, ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770) заборгованість за кредитним договором AВН0CT155101631986131300 від 18.09.2021 року в розмірі 73189 гривень 38 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь АТ «Акцент-Банк», (адреса: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, рахунок НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770) сплачений судовий збір у розмірі 2442,40 грн.
Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення чи дня складання повного судового рішення.
Суддя Кіцманського
районногосуду: Л.О.Масюк