Справа № 127/1764/25
Провадження № 1-кс/127/10977/25
Іменем України
15 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду заяву ОСОБА_3 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_4 від розгляду ним справи №127/1764/25 за скаргою засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 , -
На розгляді у слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_4 перебуває справа №127/1764/25 за скаргою засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 .
В судовому засіданні 04.09.2025 ОСОБА_3 заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_4 , який мотивовано тим, що в суддя є злочинцем, оскільки систематично порушує права ОСОБА_3 , позбавляє його права на захист та не надсилає матеріали справи на ознайомлення.
Відповідно до частини першої статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2025 заява ОСОБА_3 про відвід судді розподілена слідчому судді ОСОБА_1 , яким яка ним призначена до розгляду в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, на 15.09.20205 о 14:30 год.
15.09.2025 ОСОБА_3 не вийшов на конференцзв'язок, не повідомивши про причини неявки, представник установи виконання покарань зазначив, що ОСОБА_3 не бажає приймати участь в судовому засіданні оскільки не отримував повістки.
Такі обставини не відповідають дійсності, оскільки відповідне повідомлення судом надіслано до ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)" 11.06.2025.
Вінницька обласна прокуратура повноважного представника в судове засідання не направила, натомість прокурор відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою, якою просив розгляд заяви про відвід судді розглядати без участі прокурора, зазначивши, що заперечує щодо такого відводу.
Суддя ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоч повідомлявся про час та місце розгляду заяви про відвід, письмових пояснень з приводу заявленого йому відводу не надав.
Відповідно до частини третьої статті 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Зі змісту даної норми слідує, що неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також судді якому заявлено відвід, не є перешкодою для розгляду заяви.
З огляду на зазначене слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд заяви про відвід судді без участі заявника скарги та представника прокуратури.
Дослідивши заяву ОСОБА_3 про відвід судді та матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_4 , з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на розгляді у слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_4 перебуває справа №127/1764/25 за скаргою засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 .
В судовому засіданні 04.09.2025 ОСОБА_3 заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_4 , який, як слідує з журналу судового засідання та відеозапису судового засідання, мотивовано тим, що суддя є злочинцем, оскільки систематично порушує права ОСОБА_3 , позбавляє його права на захист та не надсилає матеріали справи на ознайомлення.
Згідно з частиною шостою статті 22 Кримінального процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до частини другої статті 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, тобто фактично законодавець визначив практику Європейського суду з прав людини частиною кримінального процесуального законодавства України.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до частини першої статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Проте, при розгляді заяви про відвід жодної з перелічених у ч. 1 ст. 75 КПК України обставин, заявником не наведено та відповідно судом не встановлено.
Заявляючи відвід судді ОСОБА_4 , ОСОБА_3 зазначав, що суддя є злочинцем, оскільки систематично порушує права ОСОБА_3 , позбавляє його права на захист та не надсилає матеріали справи на ознайомлення.
Однак такі посилання ОСОБА_3 жодним чином не підтверджені, а відтак не можуть прийматися до уваги слідчим суддею.
Що стосується права ОСОБА_3 на захист при розгляді скарги в порядку статті 303 КПК України слідчий суддя звертає увагу на наступне.
Статтею 48 КПК України передбачено, що захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.
Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
Відповідно до положень чистини першої статті 49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; 2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно; 3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні. (ч. 2 ст. 49 КПК)
Пунктом 3 частини третьої статті 42 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право: на першу вимогу мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги;
Зі змісту вказаних норм слідує, що слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні лише для захисту прав та інтересів підозрюваного або обвинуваченого.
Проте, ОСОБА_3 у даній справі не являється підозрюваним чи обвинуваченим, натомість має статус заявника, обсяг прав якого визначений статтею 60 КПК України.
Відповідно до частини другої статті 60 КПК України заявник має право:
1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Отже, будучи заявником ОСОБА_3 не наділений правом мати захисника за рахунок держави при розгляді скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Однак, як зазначено вище, ОСОБА_3 являється особою засудженою до довічного позбавлення волі, яка відбуває покарання у ДУ "Вінницька установа виконання покарань №1".
Зміст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалізації цього права, суб'єктів, підстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правничої допомоги врегульовано Законом України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 року №3460-VI (далі - Закон №3460-VI)
Положеннями пункту 7 частини першої статті 14 Закону №3460-VI визначено, що право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 13 вказаного закону безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.
Отже, ОСОБА_3 будучи особою засудженою до покарання у вигляді довічного позбавлення волі має право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом, а саме на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №3460-VI звернення про надання одного з видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, або їх представниками до центру з надання безоплатної правничої допомоги в письмовій формі за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи або за місцезнаходженням органу, що здійснює дізнання, досудове розслідування, суду, слідчого судді, що розглядають справу. У зверненні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання особи, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, поштова адреса, номери засобів зв'язку, викладається суть питання, для вирішення якого особа звертається за безоплатною вторинною правничою допомогою, та зазначається її належність до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Письмове звернення підписується такою особою або її представником та подається до центру з надання безоплатної правничої допомоги особисто або надсилається поштою. Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правничої допомоги подаються документи (копії документів, завірені в установленому порядку), що ідентифікують особу, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, та підтверджують її належність до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону. Центр з надання безоплатної правничої допомоги має право отримувати інформацію про підтвердження належності особи до суб'єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу з відповідних державних реєстрів.
Звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оформлене без дотримання вимог, визначених цією статтею, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями протягом трьох робочих днів з дня його надходження для усунення недоліків. (ч. 2 ст. 18 Закону №3460-VI).
Таким чином, за правилами встановленими статтею 18 вищевказаного закону, право на безоплатну правову допомогу для особи, яка засуджена до позбавлення волі реалізується шляхом безпосереднього звернення цієї особи до відповідного центру з надання безоплатної правничої допомоги з відповідною заявою.
Однак, доказів самостійного звернення ОСОБА_3 до відповідного центру з надання безоплатної правничої допомоги з відповідною заявою про призначення йому захисника матеріали справи не містять, а відтак твердження ОСОБА_3 про те, що слідчий суддя чи прокурор позбавляють його права на правову допомогу є безпідставними.
Натомість в матеріалах справи міститься лист Північного міжрегіонального центру з надання правничої допомоги від 14.07.2025 №18/108-05.4-15/3025, з якого слідує, що станом на 14.07.2025 заяв від засудженого ОСОБА_3 про надання йому безоплатної вторинної правничої допомоги по справі №127/1764/25 до центру не надходило.
З огляду на наведене, посилання ОСОБА_3 про порушення судом його права на правову допомогу є безпідставними.
Посилання ОСОБА_3 на те, що судом не надсилаються йому матеріали справи для ознайомлення також є безпідставними, оскільки таке надсилання чинним КПК не передбачено.
Крім того, вирішення процесуальних питань в ході розгляду справи, в тому числі задоволення або ж відмова у задоволенні заяв, клопотань, скарг учасників провадження, скасування судових рішень апеляційним судом, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді у даній чи в інших справах, не свідчить про упередженість судді та не може бути підставою для відводу судді.
З огляду на вказане суд вважає обставини викладені в заяві про відвід судді ОСОБА_4 надуманими, такими що не ґрунтуються на вимогах закону та не заслуговують на увагу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 22, 75, 80-82 КПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_4 від розгляду ним справи №127/1764/25 за скаргою засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 , відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: