Справа № 645/2732/25
Провадження № 1-кп/645/387/25
Іменем України
16 вересня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024216040000115 від 22.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,
До Немишлянського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024216040000115 від 22.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч. 2 ст.190 КК України.
Ухвалою суду від 29.04.2025 кримінальне провадження було призначено до розгляду у підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважала за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, проти чого не заперечували учасники кримінального провадження.
Захисник в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений, про скасування арешту з майна, належного обвинуваченому, а саме: мобільного телефону марки «IPHONE» моделі «15 PRO», s/n НОМЕР_1 , imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , ноутбуку марки «DELL» моделі «latitude 5400 C3C60z2» та зарядного пристрою до нього, який був накладений ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19.02.2025.
В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19.02.2025 було накладено арешт та вищевказані мобільний телефон та ноутбук. На даний час у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба. Так, під час досудового розслідування на підставі постанов слідчого було проведено комп'ютерно-технічну експертизу мобільного телефону марки «IPHONE» моделі «15 PRO», комп'ютерно-технічну експертизу ноутбука марки «DELL» моделі «latitude 5400 C3C60z2». Висновки вказаних експертиз містять однозначні підсумки щодо відсутності на них будь-яких слідів злочинної діяльності обвинуваченого, отже вказані мобільний телефон та ноутбук не використовувалися обвинуваченим для вчинення інкримінованих та будь-яких інших злочинів. Інших доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_4 використовував якимось протиправним чином вказані вище речі та предмети в матеріалах досудового розслідування відсутні. Таким чином, мобільний телефон та ноутбук не відповідають критеріям речових доказів та мають бути повернуті власнику.
Прокурор заперечувала проти зняття арешту, оскільки судом на даний час матеріали кримінального провадження не досліджувались, тому доцільність зняття арешту не підтверджена.
Дослідивши матеріали клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
За ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. (абз. 2. ч. 1 ст. 170 КПК України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо: відпали підстави його застосування; арешт було накладено необґрунтовано. Тобто особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому в застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Суд звертає увагу, що на даний час кримінальне провадження №12024216040000115 від 22.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України перебуває на стадії підготовчого судового провадження. На думку суду звернення з клопотанням про скасування арешту майна є передчасним, оскільки на даній стадії розгляду кримінального провадження судом не досліджувались будь-які матеріали кримінального провадження.
Незважаючи на долучення стороною захисту до клопотання висновків експертів №СЕ-19/121-25/4815-КТ від 19.03.2025 та №СЕ-19/121-25/4623-КТ від 21.03.2025, суд зауважує, що під час судового розгляду кримінального провадження в учасників кримінального провадження може виникнути необхідність звернутися з клопотанням про проведення повторних чи додаткових експертиз.
Крім того, захисник обвинуваченого зазначає, що інших доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_4 використовував якимось протиправним чином вказані вище мобільний телефон та ноутбук в матеріалах досудового розслідування відсутні, тоді як суд на даній стадії кримінального провадження позбавлений можливості перевірити це твердження.
Отже, посилання захисника на те, що необхідність подальшої дії арешту відпала, є необґрунтованими.
Таким чином, суд доходить висновку, що в задоволенні поданого клопотання про скасування арешту майна слід відмовити, оскільки адвокатом ОСОБА_5 не було доведено, що арешт майна було накладено необґрунтовано, або що необхідність в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на теперішній час відсутня.
Вирішуючи питання щодо призначення справи до судового розгляду, суд зазначає таке.
Справа підсудна Немишлянському районному суду міста Харкова. Підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч. 3 ст.314 КПК України відсутні.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України.
Потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 було заявлено цивільні позови про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу не надійшло.
Угод про визнання винуватості у порядку статей 468-475 КПК України до суду не надійшло.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, який здійснювати за участю сторін кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 314-316, 371-372 КПК України, суд,
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту на мобільний телефон марки «IPHONE» моделі «15 PRO», s/n НОМЕР_1 , imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , ноутбук марки «DELL» моделі «latitude 5400 C3C60z2» та зарядний пристрій до нього, який був накладений ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19.02.2025.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12024216040000115 від 22.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Немишлянського районного суду м. Харкова на 16.09.2025 року на 14.15 год.
Прийняти до розгляду у кримінальному провадженні цивільні позови ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 17.09.2025.
Суддя ОСОБА_1