Справа № 127/15942/25
Провадження № 2/127/3183/25
(З А О Ч Н Е)
09 вересня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Воробйова В.В.,
за участю секретарі Врублевської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи позовні вимоги тим, що 04.11.2024 року між ними була укладена усна угода про позику коштів, яка оформлена письмовою розпискою №04/11/2024 від 04.11.2024 року. За умовами розписки відповідач отримав від позивача грошові кошти в розмірі 6000 дол. США та зобов'язався їх повернути разом із відсотками в розмірі 1000 дол. США. Проте, станом на 22.05.2025 року жодна частина зобов'язання не була виконана.
Також згідно з умовами розписки у разі прострочення платежів більш ніж на два календарні дні, починаючи з третього дня нараховується штраф у розмірі 1000 грн. за кожен день прострочення. Оскільки зобов'язання не було виконане з 07.11.2024 року по 22.05.2025 року, що становить 196 днів прострочення, то загальна сума штрафу складає 196000 грн. Основний борг у гривневому еквіваленті становить 290502,80 грн. В зв'язку з ухиленням від виконання зобов'язань ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача на його користь 479502,80 грн., з яких: 290502,80 грн. - сума боргу за розпискою та 189000 грн. - штраф за прострочення виконання зобов'язання. Також зазначив, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду після ухвалення судового рішення.
В судове засідання позивач не з'явився, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та заперечень від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 04.11.2024 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики та на підтвердження цього відповідачем була надана позивачу розписка, яка посвідчує факт передання позикодавцем визначеної грошової суми, відповідно до якої відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі 6000,00 дол. США та зобов'язався повернути зазначену суму разом з відсотками у розмірі 1000 дол. США., загальна сума боргу складає 7000 дол. США (а.с. 12 на звороті). Також розписка містить графік повернення боргу, де кошти слід повернути до 10.01.2025 року.
Абзацом третім вказаної розписки визначено, що у разі несплати зазначених сум у відповідні строки більше ніж на два календарні дні, на третій день прострочення і за кожний наступний день прострочення застосовується штраф у розмірі 1000 грн.
Однак, відповідач ОСОБА_2 станом на день звернення із позовною заявою до суду, не повернув кошти та ухиляється від виконання свого зобов'язання.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Таким чином, сторони в належній формі досягли згоди з істотних умов договору позики щодо його предмету, порядку і строку виконання і даний договір відповідає вимогам ст. 1046 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов, може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передачу йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій кількості, що була передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановленні договором.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16 (провадження № 14 446цс18) у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Оригінал розписки від 04.11.2024 року знаходився в позивача, тому наявність даної розписки в останнього свідчить про невиконання відповідачем умов договору позики та порушення вимог ст. 1049 ЦК України.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.
Тому, на підставі викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості за договором позики, яка станом на день звернення в суд становить 7000,00 дол. США., що еквівалентно 290502,80 грн.
З приводу вимоги про стягнення штрафу за весь час прострочення, то вона задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач вчасно борг не повернув, тому позивачем заявлена вимога про стягнення штрафу в порядку ст. 549-552 ЦК України.
Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан в Україні введений з 24 лютого 2022 року. Тобто нарахування штрафу, в період воєнного стану є безпідставним.
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3892,10 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (60,58%) в розмірі 2357,77 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 627, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 04 листопада 2024 року в сумі 290502,80 грн. (двісті дев'яносто тисяч п'ятсот дві гривні 80 коп.).
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 2357,77 грн. (дві тисячі триста п'ятдесят сім гривень 77 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складений 16.09.2025 року.
Суддя: