Справа № 22-а-44/ 2007 Головуючий у першій Інстанції -
Бечко Є.М.
Категорія - адміністративна Доповідач- Квач.М.О.
Іменем України
"12"січня 2007 року м. Чернігів
у складі:
Головуючого - судді Квача М.О.
Суддів: Шевченка В.М., Горобець Т.В,
при секретарі - Пїльгуй Н.В.
з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові адміністративну справу за апелядійною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі М.Чернігова на постанову Деснянського районного суду М.Чернігова від 15 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі М.Чернігова про зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію, -
УС ТАНОВИВ: В апелщійній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова, яким зобов'язано управління призначити, нарахувати та виплатити з січня 2001 року ОСОБА_2 пенсію за віком, посилаючись на те, що суд у відсутності будь-яких доказів у справі безпідставно дійшов висновку про звернення ОСОБА_2 та про відмову їй у призначенні пенсії, оскільки вона в 2001 році до управління не зверталась і їй управління не відмовляло у призначенні пенсії. Окрім того, суд не взяв до уваги положення ст. 44 Законну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 22 листопада 2005 року, яким встановлено порядок подання та оформлення документів для призначення пенсій, а тому постановив рішення всупереч чинному законодавству.
В засіданні апеляційного суду представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що у зв'язку з ненаданням ОСОБА_2 документів,, передбачених п.2 вказаного Порядку їй не була призначена пенсія.
ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнала та пояснила, що нею були подані всі необхідні документи для призначення їй пенсії.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з ухваленням нової постанови через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального права.
Ухвалюючи судове рішення про зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачці пенсію за віком з січня 2001 року, суд дійшов висновку, що вона зверталась до управління за призначенням пенсії в 2001 та 2006 роках, проте, їй безпідставно було відмовлено у її призначенні.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 2, 29 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до вказаного Закону , затвердженого правлінням Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 - заява про призначення пенсії непрацюючим громадянином подається заявником особисто безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) заявника. За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймається паспорт або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації).
По справі встановлено, що при зверненні в 2006 році ОСОБА_2 не надала Управлінню Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова зазначених документів, тобто ні паспорта, ні довідки з місця її проживання (реєстрації), а тому управління підставно, відповідно до вказаних вище пунктів Порядку, не призначило їй пенсію за віком. Наданий ОСОБА_2 закордонний паспорт, враховуючи вимоги зазначених пунктів Порядку та Указу Президента України від 28 жовтня 1993 року № 491/93 «Про паспорт громадян України для виїзду за кордон", не може замінювати не наданих нею документів, що засвідчують її місце проживання чи реєстрації, а являється документом, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання державного кордону та перебування за кордоном.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що ОСОБА_2 в січня 2001 року зверталась до відповідача про призначення пенсії та що їй було відмовлено у її призначенні, а тому суд безпідставно дійшов висновку про її звернення та відмову їй у призначенні пенсії в січня 2001 року.
Суд також безпідставно дійшов і висновку, що відповідачем обмежено право позивачки на гарантоване Конституцією України соціальне забезпечення її у старості. Статті 24,46 Конституції України, на які послався суд, гарантують право громадян на соціальний захист, але не визначають самого порядку призначення пенсій. Умови та порядок призначення пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, якими обґрунтовано керувався відповідач по справі.
Зважаючи та такі обставини справи, коли ОСОБА_2 не надала документів , які передбачені вказаним Порядком, в зв'язку з чим їй підставно не була призначена пенсія, ухвалену судом постанову не можна визнати законною, вона підлягає скасуванню, з відмовою ОСОБА_2 в задоволенні її позовних вимог.
Керуючись ст.ст.160, 198, 202, 205, 207 КАС України, ст.ст. 44, 45 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова задовольнити, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2006 року - скасувати.
В позові ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію відмовити.
Постанова набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання її в повному обсязі.