09 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 127/4213/24
провадження № 51-1034 км 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2024 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2025 року стосовно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки та мешканки
АДРЕСА_1 ,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вінницький міський суд Вінницької області вироком від 18 грудня 2024 року, залишеним без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2025 року, засудив ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.
За обставин, детально викладених у вироку суду, ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні державної зради в умовах воєнного стану за таких обставин.
ОСОБА_7 , бувши громадянкою України, після повномасштабного вторгнення російської федерації (далі - рф) на територію України, тобто після 24 лютого 2022 року, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно в інтересах рф та її представників, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, перебуваючи в Донецькій області, у невстановлений час, але не пізніше 12 липня 2022 року:
- увійшла до складу агентурно-інформаторської мережі на території Донецької та Луганської областей, яка здійснює збір інформації розвідувального характеру, з метою подальшої передачі її представникам країни-агресора для проведення підривної діяльності проти України.
- залучила мешканців Луганської та Донецької областей, з якими підтримувала дружні й довірчі зв'язки, до збору та передачі інформації розвідувального характеру щодо переміщення, руху та точного розташування підрозділів Збройних Сил України (далі - ЗСУ) та інших підрозділів Сил оборони України розміщених на даному напрямку фронту, з можливістю ідентифікації їх на місцевості, для подальшого передання відомостей невстановленим представникам спецслужб та збройних сил рф для коригування та наведення артилерійського вогню, ракетних ударів та іншого вогневого ураження.
ОСОБА_7 через мобільний додаток «Telegram», використовуючи аккаунт « ОСОБА_8 » (Telegram id НОМЕР_8, абонентський номер НОМЕР_1 ) під час спілкування з особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, (Telegram id НОМЕР_9, абонентський номер НОМЕР_2 ), з 23 до 27 липня 2022 року неодноразово виконувала завдання останньої, пов'язані зі збором та передачею відомостей щодо місць розташування військової техніки та підрозділів ЗСУ на території міст Бахмут та Соледар Донецької області: надсилала цій особі знімки екрану мобільного телефону з додатку «карти Google» з повідомленням про кількість, розташування особового складу та військової техніки ЗСУ, місця їх дислокації та точні координати.
Отримані від ОСОБА_7 відомості особа, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, передавала невстановленим особам з числа представників спецслужб та ЗС рф для коригування та наведення артилерійського вогню, ракетних ударів та іншого вогневого ураження підрозділів ЗС та Сил оброни України.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Захисник ОСОБА_6 , не погодившись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, кримінальне провадження - закрити.
Свої вимоги захисник мотивувала тим, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції:
- не достатньо обґрунтував причетність саме ОСОБА_7 до вчинення зазначених протиправних дій;
- не вказав, на підставі якої саме інформації в ході проведення слідчо-розшукових дій було встановлено місце реєстрації абонента «ОСОБА_8»;
- не зважив на те, що матеріали кримінального провадження не містять достатніх та беззаперечних доказів, які поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримала доводи касаційної скарги, просила скасувати оскаржувані судові рішення, кримінальне провадження - закрити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити оскаржувані рішення без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Під час перевірки доводів касаційної скарги Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
У поданій касаційній скарзі захисник покликається на істотне порушення приписів кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Вимогами ст. 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
За змістом ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку.
Статтею 91 КПК передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений, і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 розглядалося в порядку спеціального судового розгляду з обов'язковою участю захисника і за відсутності обвинуваченої («in absentia»), яка усних показань суду не надавала, письмових заяв, протестів та клопотань на адресу суду не надсилала.
При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, та кваліфікацію її дій за цією нормою кримінального закону суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, зокрема:
- постанови від 30 травня 2023 року, відповідно до якої з матеріалів кримінального провадження № 22022020000000131 виділені в окреме провадження матеріали стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, що стало підставною для внесення 30 травня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вказане кримінальне провадження за №22023020000000133;
- протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 19 вересня 2022 року, згідно з яким вбачалося, що за результатами зняття інформації з електронних інформаційних систем за абонентським номером НОМЕР_2 , за яким зареєстрований інтернет месенджер «Telegram» отримано доступ до інтерактивних чатів та груп особи, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, серед яких є інтерактивний чат із контактом, підписаним як « ОСОБА_8 » (Telegram НОМЕР_10), в якому наявні особисті листування між абонентами, фотоматеріали з координатами розміщення сил та засобів ЗСУ на території бойових дій;
- додатку до вказаного протоколу, відповідно якого контакт « ОСОБА_8 » з Telegram ID НОМЕР_8 неодноразово, а саме 23, 24, 26 та 27 липня 2022 року відправляв особі, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, в додатку «Telegram» інформацію, фотографії та координати щодо місць розташування та кількості техніки, особового складу, складів з боєприпасами ЗСУ, місць, з яких ЗСУ ведуть вогонь на території Донецької та Луганських областей, яку в подальшому особа, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, передавала представникам спецслужб та ЗС рф для коригування, наведення артилерійського вогню, ракетних ударів, іншого вогневого ураження підрозділів ЗС та Сил оборони України;
- інформації, наданої заступником начальника підрозділу УСБУ у Вінницькій області, відповідно до якої особа, яка використовувала додаток «Telegram» id НОМЕР_8 із«Username» - «ОСОБА_8», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою зареєстровано 3 особи на ім'я
ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , (інша адреса: АДРЕСА_3 ) мобільний телефон НОМЕР_1 , НОМЕР_3 ;
2) ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , номер мобільного телефону НОМЕР_4 ;
3) ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , номер мобільного телефону НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ;
- протоколу огляду від 04 травня 2023 року, згідно з яким під час огляду відомостей, розміщених в Інтернет-мережі з метою ідентифікації користувача програмного забезпечення миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» під назвою (нікнеймом) « ОСОБА_8 » (НОМЕР_10), встановлено, що вказаний користувач у проросійській групі «Telegram» повідомляв про жертви з другого під'їзду на АДРЕСА_2 зі сторони ОСОБА_13 та неодноразово публікував чи коментував інформаційні пости в проросійських пабліках;
- протоколів огляду від 24 травня 2023 року, згідно з якими встановлено, що: 1) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , використовувала мобільні ідентифікатори НОМЕР_1 та НОМЕР_3 , в соціальній мережі «Однокласники» під номером телефону НОМЕР_1 зареєстрований користувач, який підписаний як «ОСОБА_18)», дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6, початковий нікнейм користувача: ІНФОРМАЦІЯ_5 , фото вказаного профілю містить зображення пропагандиського характеру; 2) ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , використовувала номер мобільного телефону НОМЕР_4 , який, відповідно до інформації, ідентифікується як « ОСОБА_14 », зареєстрований і використовувався в додатку «Telegram» з ОСОБА_15 та має нікнейм « ОСОБА_16 »; 3) ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , використовувала номер мобільного телефону НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , зареєстрований і використовувався в додатку «Telegram» з НОМЕР_11;
- повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу, з якого вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України (паспорт громадянина України НОМЕР_7 ), розлученою.
Отже суд першої інстанції на підставі вказаних доказів установив сукупність усіх передбачених законом ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, та, ухвалюючи вирок, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину поза розумним сумнівом.
Судовий розгляд проведено з дотриманням вимог статей 323, 337 КПК, в межах пред'явленого обвинувачення, діям ОСОБА_7 надано правильну юридичну оцінку.
Вирок суду першої інстанції належним чином умотивований і відповідає вимогам ст. 374 КПК. Зокрема, в ньому вказано формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, диспозиції статті КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_7 визнано винуватою, та об'єктивні докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість, з дотриманням вимог статей 85-87, 89, 94, 95 КПК.
Обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й міри покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції дотримався вимог статей 50, 65-67 КК,врахувавши конкретні обставини справи, ступінь тяжкості та наслідки вчиненого нею кримінального правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про її особу (раніше не судима).
Під час апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції, дотримуючись вимог статей 404, 405, 407, 412-414 КПК, належним чином перевірив доводи апеляційної скарги сторони захисту, які за своїм змістом є аналогічними до доводів, викладених в її касаційній скарзі, проаналізував їх, дав на них вичерпні відповіді, навівши в ухвалі відповідне обґрунтування.
За результатами перегляду вирокусуд апеляційної інстанції проаналізував ретельно досліджені судом першої інстанції докази та підтвердив те, що їхня сукупність поза розумним сумнівом доводить винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому діянні. Покладені в основу вироку докази у своїй сукупності узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх достовірності, відповідають вимогам належності та допустимості й не містять розбіжностей або суперечностей, які б могли вплинути на правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК.
При цьому суд апеляційної інстанції не погодився з доводами захисника про нібито відсутність ідентифікації облікового запису в мобільному додатку, з огляду на те, що судом першої інстанції достеменно встановлено, що: Telegram id НОМЕР_8 «ОСОБА_8», належить та використовувався саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується здійсненим сукупним аналізом за отриманим id користувача « ОСОБА_8 » НОМЕР_8 , який пов'язаний з місцем проживання ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ) та одночасно із номером мобільного телефону НОМЕР_1 , за яким у той же час нею здійснено реєстрацію в соціальній мережі «Однокласники» з датою народження ІНФОРМАЦІЯ_6; повідомлення представнику іноземної держави надсилались абонентом на ім'я ОСОБА_17 , з Telegram id за адресою: АДРЕСА_2 , за якою проживає саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто інформацію про користування вказаним месенджером саме обвинуваченою ОСОБА_7 місцевий суд отримав із різних джерел.
Не залишились без належної уваги суду апеляційної інстанції й доводи апеляційної скарги захисника про те, що в будинку, де зареєстрована ОСОБА_7 , проживає ще дві особи на ім'я ОСОБА_17 , який, на переконання Суду, правильно їх відхилив, зазначивши про те, що обвинувачену ідентифіковано не лише за ім'ям та місцем реєстрації, а й за роком народження та номером телефону, який вона використовувала.
Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
З огляду на вищезазначене Суд уважає, що матеріалами кримінального провадження підтверджено те, що висновки судів обох інстанцій про доведеність винуватості засудженої зроблені з дотриманням вимог ст. 23 КПК на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Беззаперечних доводів, які би ставили під сумнів законність судових рішень, умотивованість висновків судів щодо наявності в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, захисник у касаційній скарзі не навела, а тому її касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.
Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд
постановив:
касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2024 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3