16 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 646/391/25
провадження № 51-1280впс25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання в.о. голови Харківського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження (справа
№ 646/391/25) за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Основ'янського районного суду м. Харкова від 20 червня 2025 року з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
встановив:
до Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК України надійшло подання в.о. голови Харківського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Основ'янського районного суду м. Харкова від 20 червня
2025 року до іншого суду апеляційної інстанції для розгляду.
Подання мотивовано тим, що в Харківському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для перегляду ухвали слідчого судді суду першої інстанції у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів у цьому суді.
Учасники судового провадження повідомлені про час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явились, що відповідно до ч. 4
ст. 34 КПК України не перешкоджає його розгляду.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали провадження та перевіривши наведені у поданні доводи, колегія суддів дійшла висновку, що подання підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо, зокрема, після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.
Положеннями ч. 3 ст. 34 КПК України передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Як убачається з подання та наявних у розпорядженні Суду матеріалів, до Харківського апеляційного суду надійшли матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Основ'янського районного суду
м. Харкова від 20 червня 2025 року.
21 серпня 2025 року автоматизований розподіл справи між суддями не відбувся через неможливість утворення складу суду.
Так, на цей час у Харківському апеляційному суді в судовій палаті з розгляду кримінальних справ працюють судді: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Ухвалами Харківського апеляційного суду від 25, 26 червня, 10 липня, 01, 18 серпня 2025 року задоволено самовідводи цих суддів, а тому відповідно до п. 4 ч. 1
ст. 75 КПК України вони не можуть брати участь у розгляді даного провадження.
Частиною 4 статті 31 КПК України визначено, що кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.
Згідно з положеннями частини другої статті 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
Відповідно до абз. 4, 5 п. 7 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Харківському апеляційному суді (в редакції від 01 травня
2025 року), при неможливості автоматичного розподілу конкретних кримінальних справ, учасники судової колегії обираються після відповідного розпорядження керівника апарату суду щодо внесення технічних налаштувань у частині розподілу таких справ серед суддів судової палати з розгляду кримінальних справ враховуючи данні часткової спеціалізації лише для головуючого судді (судді-доповідача). А при неможливості й такого автоматичного розподілу конкретної кримінальної справи учасники судової колегії обираються після відповідного розпорядження керівника апарату суду щодо внесення технічних налаштувань у частині розподілу таких справ серед суддів судової палати з розгляду кримінальних справ без врахування встановленої часткової спеціалізації з розгляду справ за апеляціями на рішення слідчих суддів та за апеляціями на постанови місцевих суддів, оскарження яких передбачено ст. 294 КУпАП.
Вказаними Засадами не передбачено можливості визначення головуючим у кримінальних провадженнях судді, який входить до складу судової палати з розгляду цивільних справ.
Наразі у Харківському апеляційному суді для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Основ'янського районного суду м. Харкова
від 27 травня 2025 року неможливо визначити суддю-доповідача з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ.
За таких обставин та з урахуванням положень ст. 34 КПК України Суд уважає за необхідне подання в.о. голови Харківського апеляційного суду задовольнити і направити матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 до Полтавського апеляційного суду як найбільш територіально наближеного для його розгляду.
Керуючись ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
подання в.о. голови Харківського апеляційного суду задовольнити.
Матеріали провадження (справа № 646/391/25) за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Основ'янського районного суду м. Харкова від 20 червня 2025 року направити з Харківського апеляційного суду до Полтавського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3