15вересня 2025 року
м. Київ
справа № 237/3566/17
провадження № 61-11305ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Грушицького А. І. Литвиненко І .В.,
вирішуючи питання про самовідвід суддів Верховного Суду: Грушицького А. І., Литвиненко І .В., від участі у розгляді справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду
від 11 липня 2023 року та постанову Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна, про визнання заяви недійсною, визнання договорів діючими (не припиненими), скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та поновлення запису,
1. 01 вересня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Копитко Є. К., звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року та постанову Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у вказаній справі.
2. У касаційній скарзі заявник посилається на те, що вона не була залучена до участі у справі, проте суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
3. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2025 року для розгляду цієї справи визначено
суддю-доповідача Калараша А. А. та колегію суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, до якої входять судді: Петров Є. В. та Пророк В. В.
4. Суддями Петровим Є. В. та Пророком В. В. до відкриття провадження
у справі № 237/3566/17 заявлено самовідвід із підстав, визначених
пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
5. Верховний Суд ухвалою від 09 вересня 2025 року заяви про самовідвід суддів Верховного Суду: Петрова Є. В. та Пророка В. В. задовольнив.
6. Відвів суддів Петрова Є. В. та Пророка В. В. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду
від 11 липня 2023 року та постанову Верховного Суду від 04 грудня 2024 року.
7. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року та постанову Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у справі № 237/3566/17 (касаційне провадження № 61-11305ск25) передав на повторний автоматизований розподіл.
8. Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2025 року для розгляду цієї справи визначено суддю-доповідача Калараша А. А. та колегію суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, до якої входять судді: Грушицький А. І. та Литвиненко І. В.
9. Суддями Грушицьким А. І. та Литвиненко І. В. до відкриття провадження
у справі № 237/3566/17 заявлено самовідвід із підстав, визначених
пунктом 5 частини першї статті 36 ЦПК України.
10. Заяви підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
11. Із матеріалів касаційного провадження № 61-11305ск25
(справа № 237/3566/17) встановлено, що 04 грудня 2024 року постановою
Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати
Касаційного цивільного суду: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач),
Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Пророка В. В., Петрова Є. В., касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у справі № 237/3566/17
(касаційне провадження № 61-12636ск23) задоволено частково.
12. Постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання діючим (не припиненим) договору позики від 05 березня 2016 року, який укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Л. І. та зареєстрований в реєстрі за № 537, скасовано.
13. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання діючим
(не припиненим) договору позики від 05 березня 2016 року, який укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Л. І. та зареєстрований в реєстрі за № 537 залишено в силі, змінено мотиви відмови у задоволенні цієї позовної вимоги.
14. Постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання діючим (не припиненим) іпотечного договору від 05 березня 2016 року, який укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазаревою Л. І. та зареєстрований в реєстрі за № 538 змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року залишено без змін.
15. Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
16. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
17. Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
18. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
19. Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених
резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
20. Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини для визначення неупередженості суду належить виходить не тільки з суб'єктивного критерію, але й об'єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).
21. Також у своєму рішенні «Газета Україна-центр проти України»
Європейський суд з прав людини наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість
(пункти 28-32).
22. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
23. Згідно з об'єктивним критерієм необхідно з'ясувати, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
24. З огляду на викладене та враховуючи те, що судді Верховного Суду: Грушицький А. І., Литвиненко І. В. брали участь у розгляді справи № 237/3566/17 (касаційне провадження № 61-12636ск23) за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду
від 11 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду
від 12 вересня 2023 року та висловили свою правову позицію щодо застосування норм матеріального та процесуального права, з метою уникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості суддів при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову
Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року та постанову
Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у цій справі та забезпечення довіри учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяв про самовідвід суддів.
25. На підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України заяви суддів Верховного Суду: Грушицького А. І. та Литвиненко І. В., про самовідвід підлягають задоволенню, а справа - передачі для повторного автоматизованого розподілу.
Керуючись пунктом 5 частини першої статті 36, статтями 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Заяви про самовідвід суддів Верховного Суду: Грушицького Андрія Ігоровича та Литвиненко Ірини Вікторівни задовольнити.
2. Відвести суддів Литвиненко Ірину Вікторівну та Грушицького Андрія Ігоровича від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року та постанову Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у справі № 237/3566/17.
3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову
Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року та постанову
Верховного Суду від 04 грудня 2024 року (касаційне провадження
№ 61-11305ск25) передати на повторний автоматизований розподіл.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко