15 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 756/11052/24
провадження № 61-9710св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуприватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, в інтересах якої діє адвокат Коваль Ростислав Олександрович, на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2025 року у складі судді Ткач М. М. та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2025 року у складі колегії суддів Левенця Б. Б., Євграфової Є. П., Саліхова В. В. у справі за позовом приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Т. В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з відповідача на свою користь 850 819,20 грн основної винагороди приватного виконавця.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Оболонський районний суд міста Києва ухвалою від 13 лютого 2025 року позовну заяву приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т. В. до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишив без розглядуна підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з урахуванням відсутності доказів поважності причин неприбуття позивача у підготовчі судові засідання 13 січня 2025 року та 13 лютого 2025 року, керувався тим, що сторона позивача повторно не з'явилася у засідання, про дату, час та місце яких була повідомлена належним чином.
Не погодившись з указаною ухвалою суду першої інстанції, представник приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т. В. адвокат Коваль Р. О. подав апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд постановою від 19 червня 2025 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т. В. залишив без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2025 року - без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позовної заяви приватного виконавця без розгляду є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням процесуального закону.
Колегія суддів відхилила доводи апеляційної скарги про те, що 10 лютого 2025 року представник позивача адвокат Коваль Р. О. надіслав на адресу суду першої інстанції клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі сторони позивача, вказавши, що суд отримав це клопотання засобами поштового зв'язку 18 лютого 2025 року, тобто вже після постановлення 13 лютого 2025 року ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У липні 2025 року приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Т. В., в інтересах якої діє адвокат Коваль Р. О., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційну скаргу приватний виконавець Золотарьова Т. В. подала на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України і мотивувала тим, що суди попередніх інстанції неправильно застосували положення пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, що привело до ухвалення незаконних судових рішень про залишення позовної заяви без розгляду.
10 лютого 2025 року, тобто за три дні до засідання, представник позивача адвокат Коваль Р. О. через засоби поштового зв'язку надіслав до суду першої інстанції заяву про проведення підготовчого судового засідання без участі сторони позивача. Водночас, строк доставлення документів чи реєстрації судом відповідних документів, які надходять засобами поштового зв'язку, перебуває поза волею сторони у справі та не може ставитися у провину стороні.
Отже, з урахуванням наявності клопотання сторони позивача про проведення підготовчого судового засідання без її участі, суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, адже неналежна організація роботи пошти не може бути підставою для позбавлення заявника права на справедливий судовий розгляд.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 01 серпня 2025 рокувідкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали з Оболонського районного суду міста Києва.
26 серпня 2025 року справу № 756/11052/24 передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини, з'ясовані судом
У вересні 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Т. В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів (том 1, а. с. 1-7).
Оболонський районний суд міста Києва ухвалою від 12 вересня 2024 року відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання з повідомленням сторін на 04 листопада 2024 року о 09:30 год (том 1, а. с. 49).
04 листопада 2024 року справу було знято з розгляду у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Ткач М. М. Підготовче судове засідання призначено на 13 січня 2025 року о 14:30 год (том 1, а. с. 104).
Про підготовче судове засідання, призначене на 13 січня 2025 року, представник позивача адвокат Коваль Р. О. був повідомлений під розписку, а позивач шляхом доставлення повістки про виклик до зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд», про що свідчить довідка суду першої інстанції про доставлення електронного документа (том 1, а. с. 105, 105-в).
Згідно з протоколом судового засідання від 13 січня 2025 року суд першої інстанції відклав розгляд справи на 13 лютого 2025 року о 15:30 год із підстав першої неявки сторони позивача (том 1, а. с. 113-116).
Про підготовче судове засідання, призначене на 13 лютого 2025 року, позивач та її представник адвокат Коваль Р. О. були повідомлені шляхом доставлення повістки про виклик до зареєстрованих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», про що свідчать довідки суду першої інстанції про доставлення електронного документа (том 1, а. с. 120-123).
Оболонський районний суд міста Києва ухвалою від 13 лютого 2025 року позовну заяву приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т. В. до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишив без розглядучерез повторну неявку сторони позивача у підготовче судове засідання (том 1, а. с. 136, 137).
У матеріалах справи також міститься клопотання представника позивача адвоката Коваля Р. О. про проведення підготовчого судового засідання 13 лютого 2025 року без участі сторони позивача, яке відправлено за допомогою кур'єрської служби доставки «GrandEX» 10 лютого 2025 року та одержано судом першої інстанції 18 лютого 2025 року (Вх. № 9463) (том 1, а. с. 142-144).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частинах третій-шостій статті 128 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п'ята статті 130 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з частиною другою статті 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка у підготовче засідання чи в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого підготовчого засідання чи судового засідання, в яке він не з'явився.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності / неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
Отже, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Верховний Суд у постановах від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18 (провадження № 61-19742св21), від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16 (провадження № 61-6033св22), від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21 (провадження № 61-10773св22) зазначив, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов'язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Встановивши, що позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, не з'явилася у підготовчі засідання, призначені на 13 січня 2025 року та 13 лютого 2025 року, і від неї не надходила заява про розгляд справи за її відсутності, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статей 223, 257 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги про те, що 10 лютого 2025 року, тобто за три дні до засідання, представник позивача адвокат Коваль Р. О. через засоби поштового зв'язку надіслав до суду першої інстанції заяву про проведення підготовчого судового засідання без участі сторони позивача, що унеможливлює залишення позову без розгляду за неявку позивача без поважних причин, не заслуговують на увагу, оскільки зазначену заяву суд першої інстанції отримав 18 лютого 2025 року (Вх. № 9463). Отже, станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали суду - 13 лютого 2025 року - відповідна заява до суду не надійшла, у зв'язку з чим у суду не було правових підстав для розгляду справи за відсутності сторони позивача.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).
У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
У справі, що переглядається, позивач була належним чином проінформована про хід розгляду її позову, однак не проявляла належну увагу в захисті своїх інтересів та не вживала необхідних заходів, щоб ознайомитися із подіями судового процесу.
Отже, позивач, діючи добросовісно, мала вжити усі можливі заходи задля забезпечення отримання судом її заяви щодо розгляду справи за її відсутності до початку проведення підготовчого засідання, зокрема, вона мала враховувати час поштового перебігу (час, необхідний для доставлення поштового відправлення). Також сторона позивача не була позбавлена можливості подати відповідну заяву через підсистему «Електронний суд».
За таких обставин колегія суддів дійшла до переконання, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми процесуального права, оскільки вимоги статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК Українизобов'язують суд залишити позовну заяву без розгляду у випадку повторної неявки позивача у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 лютого 2025 року у справі № 686/9016/23 (провадження № 61-15468св24).
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, залишаючи позов без розгляду, діяли відповідно до норм процесуального права та принципу юридичної визначеності. Доводи касаційної скарги щодо протиправності такого рішення є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Також колегія суддів Верховного Суду вважає за потрібне звернути увагу на те, що право позивача на доступ до суду не є порушеним, оскільки залишення позову без розгляду не позбавляє позивача можливості повторно звернутися до суду після усунення причин, які стали підставою для відповідного процесуального рішення.
Колегія суддів підкреслює, що зазначене положення процесуального законодавства спрямоване на забезпечення балансу між правом особи на судовий захист та необхідністю дотримання процесуальної дисципліни. Якщо позивач вважає, що він має підстави для повторного звернення до суду, він може подати новий позов, дотримуючись встановлених законом вимог.
Отже, доводи касаційної скарги не спростовують зроблені у справі висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргуприватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, в інтересах якої діє адвокат Коваль Ростислав Олександрович, залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко