17 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 754/10868/25
провадження № 61-11709ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Дніпровського районного суду м. Києва Т. Савлук про відшкодування моральної шкоди,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до судді Дніпровського районного суду м. Києва Т. Савлук, в якому просив суд стягнути на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 90 000,00 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Дніпровського районного суду м. Києва Т. Савлук про відшкодування моральної шкоди в сумі 90 000,00 грн.
15 вересня 2025 року до Верховного Суду на офіційну електронну адресу надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду
від 09 вересня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Заявником у змісті прохальної частини зазначено: «прошу Касаційний цивільний суд ВСУ скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції повністю
і передати справу на новий розгляд у Дніпровський райсуд м. Києва для продовження розгляду».
Верховний Суд, звертає увагу заявника на те, що судом першої інстанції у вказаній справі є Деснянський районний суд м. Києва, а не Дніпровський районний суд
м. Києва.
Таким чином, сформульована прохальна частина касаційної скарги не в повній мірі відповідає повноваженням суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною першою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження
у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Відповідно, заявнику необхідно уточнити прохальну частину з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених змістом статті 409 ЦПК України та надати суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями та доданими матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати «судові рішення судів першої та апеляційної інстанції».
Однак, зі змісту касаційної скарги, а саме вступної та описової частини, взагалі не вбачається, що заявником оскаржується ухвала Деснянського районного суду
м. Києва.
Отже, заявнику необхідно повідомити, чи оскаржує він ухвалу суду першої інстанції, зважаючи на те, що оскаржуваною постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць