Справа № 177/1351/25
Провадження № 2-а/177/22/25
Іменем України
17 вересня 2025 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Березюк М. В.
за участі: секретаря Дятел К. Ю.,
представника позивача Богославського А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку адміністративного судочинства, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Представник позивача, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати постанову № 523 від 21.05.2025про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на підставі якої його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, з застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Крім цього, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн та витрати по сплаті судового збору 605,60 грн.
В обґрунтування позову вказував, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з 22.12.1999 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
21.05.2025 відносно ОСОБА_1 складено постанову № 523, на підставі якої притягнуто до відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Йому ставиться у вину те, що на підставі розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1673 від 20.02.2025 Новопільську сільську раду уповноважено здійснити оповіщення військовозобов'язаних про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 26-28 лютого 2025, однак працівниками сільської ради під час оповіщення виявлено, що ОСОБА_1 за адресою зареєстрований та проживає, але не вийшов з будинку на виклик спеціаліста сільської ради. У визначений у повістці час, ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився, про підстави неявки не повідомив.
ОСОБА_1 вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення. Він не отримував повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 26-28.02.2025, а тому не знав про необхідність явки, не мав умислу на ухилення від явки, відповідно його вина відсутня, в його діях відсутній склад правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а тому постанова підлягає скасуванню, як незаконна. Більш того, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, ОСОБА_1 повідомив про неотримання ним повістки про виклик, але його пояснення були проігноровані суб'єктом владних повноважень, та відносно нього складено протокол, а в подальшому оскаржувану постанову.
Представник позивача в ході судового розгляду позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, участь представника у розгляді справи не забезпечив. Відповідачем реалізовано право на подання відзиву, в якому відповідач просив відмовити у позові. Заперечуючи проти позову вказав, що ОСОБА_1 з 15.05.2023 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до паспортних даних проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований та фактично проживає.
20.02.2025 за вих. № 1673 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 видано розпорядження голові Новопільської сільської ради про оповіщення військовозобов'язаних та виклик їх до ІНФОРМАЦІЯ_3 26-28.02.2025. Однак, під час оповіщення, працівниками сільської ради виявлено, що позивач за вказаною адресою не проживає, до них ніхто не вийшов. Оскільки у визначені у повістці дату та час та в подальшому аж до 16.05.2025 ОСОБА_1 за викликом не прибув, причини неявки не повідомив, відносно нього складено постанову про притягнення до відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням стягнення (а.с. 55-63).
Розглянувши заяви по суті справи, заслухавши думку представника позивача, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено відмітками в паспорті та довідкою з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 5-6, 18).
Згідно даних облікової картки військовозобов'язаного, ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 з 15.05.2023. Карта містить інформацію щодо адреси його проживання в с. Суворовка (нині Близнюки), зокрема реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , та проживання: АДРЕСА_3 (а.с. 69).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 523 від 16.05.2025 слідує, ІНФОРМАЦІЯ_6 видав розпорядження голові Новопільської сільської ради щодо оповіщення військовозобов'язаних та їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 26-28 лютого 2025 року. Однак, під час оповіщення працівниками сільської ради виявлено, що ОСОБА_1 за вказаною адресою проживає, але ніхто не вийшов. У визначений у повістці час ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим відносно нього складено даний протокол за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, копію якого він отримав 16.05.2025, його повідомлено про дату розгляду справи 21.05.2025. Як слідує зі змісту примірника протоколу про адміністративне правопорушення від 16.05.2025 наданого позивачем, ОСОБА_1 заперечував свою вину у вчиненні правопорушення, вказав про неотримання ним повістки ні смс повідомленням, ні під розписку, а дізнавшись про перебування у розшуку одразу з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13-16). Однак, в примірнику протоколу, наданого суду відповідачем пояснення ОСОБА_1 відсутні, хоча міститься його підписи (а.с. 47-48, 65), що свідчить про те, що відповідний запис щодо не визнання вини та неотримання повістки, він - ОСОБА_1 виклав лише на своєму примірнику протоколу, що могли бути здійснено в будь-який час після складення протоколу.
У зв'язку з чим, суд критично оцінює доводи позивача про те, що під час складення протоколу він заперечував свою вину. Разом з тим, надана суду відповідачем копія оскаржуваної постанови підтверджує той факт, що ОСОБА_1 заперечував свою вину під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с. 72 зворот).
Постановою № 523 від 21.05.2025 за справою про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він в період 26-28 лютого 2025 року не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за викликом, який йому мали вручити представники Новопільської сільської ради, але він будучи зареєстрованим та проживаючим за вказаною адресою, до представників сільської ради не вийшов («ніхто не вийшов», згідно змісту постанови). Суб'єкт владних повноважень вбачав у діях ОСОБА_1 триваюче правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 7-11).
Як слідує зі змісту розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 , адресованого Голові Новопільської сільської ради, орган місцевого самоврядування зобов'язано здійснити оповіщення військовозобов'язаних, в тому числі під номером 16 - ОСОБА_1 , вказавши адресою оповіщення його зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 50, 68 зворот). Слід звернути увагу, що ІНФОРМАЦІЯ_6 володів інформацією про фактичне місце проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 , що слідує з облікової картки наданої відповідачем, але така адреса для сповіщення не зазначалася.
Зі змісту відповіді Новопільської сільської ради на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 вказано, що за адресою ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , ніхто не вийшов (а.с. 67).
Як слідує зі змісту вказаної відповіді Новопільської сільської ради, повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 26-28.02.2025 року не була вручена ОСОБА_1 , що підтверджується також заявою Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 10.07.2025, наданої в порядку виконання ухвали про витребування доказів, де вказано, що уповноважені представники сільської ради виїздили для вручення повістки ОСОБА_1 за адресою його реєстрації та фактичного проживання без реєстрації, але за кожною із цих адрес ніхто не вийшов для отримання повістки, у зв'язку з чим повістку прикріплено до воріт за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 87).
В ході судового розгляду в якості свідків допитано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є особами уповноваженими на здійснення заходів з оповіщення, мають відповідні посвідчення видані військовою адміністрацією району, та які здійснювали заходи щодо оповіщення ОСОБА_1 . Так, кожен із свідків вказав, що знають ОСОБА_1 як жителя Красівського старостинського округу, їм добре відома адреса зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_4 ) та фактичного проживання без реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), за кожною з яких вони здійснили виїзд на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо вручення ОСОБА_1 повістки про виклик на 26-28.02.2025. Як показав кожен зі свідків, вручити повістку про виклик ОСОБА_1 не вдалося, за кожною з адрес до них ніхто не вийшов, у зв'язку з чим повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 26-28.02.2025 не було вручено ОСОБА_1 . Вони залишили повістку між зовнішніми елементами огорожі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . Жодних актів вони не складали, інформацію про результати виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 надали Новопільській сільській раді, яка узагальнила інформацію по старостинським округам та надала її ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до п. 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМ України№ 560 від 16.05.2024 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин - формування повістки), під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, в тому числі, з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Згідно п. 28 Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Згідно п. 31 Порядку, повістки мають право вручати, в тому числі представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Пункт 35 Порядку визначає, що представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення.
Вручення повісток резервістам та військовозобов'язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.
Згідно п. 36 Порядку, за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені:
через дільниці оповіщення шляхом їх виклику до таких дільниць та вручення повісток, отриманих від районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки представниками цих дільниць, та вручення повісток за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
представниками районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад;
представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв'язку.
Пункт 41 Порядку визначає, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, чинне законодавство передбачає існування альтернативних механізмів оповіщення та виклику військовозобов'язаних до органів ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі шляхом вручення повісток про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 представниками органів місцевого самоврядування.
В даному випадку, повістка ОСОБА_1 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 26-28.02.2025 підлягала врученню представниками Новопільської сільської ради, на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1673 від 20.02.2025, що знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду.
Однак, як встановлено судом, вручити повістку ОСОБА_1 за місцем його зареєстрованого чи фактичного місця проживання, представникам Новопільської сільської ради не вдалося, оскільки до них ніхто не вийшов, судова повістка була прикріплена до воріт домоволодіння за місцем фактичного проживання відповідача, що в силу п.п. 1 п. 41 Порядку не є належним підтвердженням оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на вказані дати. Повістка не була вручена ОСОБА_1 під особистий підпис, він не відмовлявся від її отримання, не відмовлявся від спілкування з особою, уповноваженою вручати повістку, акти чи відеозаписи, що підтверджували б такі дії ОСОБА_1 суду не надано, про їх існування не повідомлено.
Доводи про прикріплення повістки до елементів огорожі домоволодіння за місцем проживання військовозобов'язаного ОСОБА_1 , не є свідченням вручення повістки про виклик.
Отже, згідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМ України№ 560 від 16.05.2024, ОСОБА_1 не був повідомленим про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 26-28.02.2025.
Доказів того, що ОСОБА_1 оповіщався про необхідність явки у вказані дати та час до ІНФОРМАЦІЯ_3 іншим альтернативним шляхом (засобами телефонного зв'язку, засобами поштового зв'язку), відповідачем суду не надано, посилання на вжиття таких заходів відсутні в протоколі та оскаржуваній постанові.
В ході судового розгляду доведено, що неявка ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 26-28.02.2025 є наслідком того, що останньому не було вручено повістки про виклик, відповідно він не був обізнаний з необхідністю явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідні дати та час.
Частина ч.1 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а ч.3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні оголошено часткову мобілізацію, а Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05:30 год в Україні введено воєнний стан, що триває донині.
Отже, починаючи з 17.03.2014 в Україні діє особливий період.
Для правопорушень передбачених ч.3 ст. 210-1 КУпАП характерна форма вини - умисел.
Як було встановлено судом, ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про дату, час з'явлення за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 26-28.02.2025, а отже не був обізнаним про обов'язок явки до вказаного органу у вказані дні.
Незважаючи на це, попри заперечення ОСОБА_1 своє вини у вчиненні правопорушення, з посиланням на неотримання повістки, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняв постанову № 523 від 21.05.2025, якою визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням стягнення в розмірі 17000 грн (а.с. 71-72).
Неотримання повістки про виклик на певну дату та час, у порядку визначеному законом, виключає вину особу у неявці за викликом, а отже виключає її відповідальність за неявку до органів ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначену ними дату та час.
Більш того, як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, призначаючи стягнення уповноважений суб'єкт вказав про визнання своєї вини ОСОБА_1 , в той час як він заперечував свою вину, вказував про неотримання повістки, його позиція в цьому питанні залишалася незмінною.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що уповноваженим суб'єктом - ІНФОРМАЦІЯ_6 , поза розумним сумнівом, не доведено факт належного вручення ОСОБА_1 повістки про виклик на 26-28.02.2025, відповідно не доведено факт умислу останнього щодо неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 у вказану дату та час. Вказане виключає наявність складу правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у діях ОСОБА_1 .
Постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнята суб'єктом владних повноважень без дійсного встановлення обставин справи, за відсутності складу правопорушення, порушує права ОСОБА_1 , а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 , постанова якого оскаржувалася, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн, що сплачений позивачем при зверненні до суду (а.с. 4).
Позивач заявив у позові про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 грн, але під час судового розгляду доказів понесення таких витрат не надано, представник позивача зробив заяву передбачену ч.8 ст. 141 КАС України щодо подання доказів понесення витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Беручи до уваги викладене, суд наразі не вирішує питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 139, 243 - 246, 250, 271, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за справою про адміністративне правопорушення № 523 від 21.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.В. Березюк