г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3267/25
Номер провадження 2/213/1517/25
17 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Хмельової С.М.,
за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,
за відсутності сторін,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся позивач - ТОВ «ФК «ЕЙС» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 лютого 2024 року відповідачка уклала договір кредитної лінії №00-9631622 з ТОВ «Макс Кредит» у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За умовами договору відповідачка отримала кредит у сумі 6 000,00 грн зі сплатою процентів за його користування та комісії. Відповідачка умови договору з повернення кредиту та сплаті процентів не виконала, у зв'язку із чим утворилася заборгованість. 21 жовтня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та позивачем укладено договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, на підставі якого позивач набув право вимоги до відповідачки. Заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 42 053,60 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 6 300,00 грн та заборгованості за процентами - 35 753,60 грн. Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у вищезазначеній сумі, сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
У позовній заяві позивач зазначив, що просить розглядати справу в спрощеному позовному провадженні за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно і належним чином за зареєстрованим місцем проживання, однак повторно не з'явилася в судове засідання, про причини неявки не повідомила, будь-яких клопотань не направила. Відзив на позов до суду не надходив.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
11 червня 2025 року позовна заява надійшла до суду.
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою. Призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано докази.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
17 лютого 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено електронний договір кредитної лінії №00-9631622. Сума кредиту становить 6 000,00 грн; строк - 360 днів; фіксована процентна ставка: стандартна - 2,47% за кожен день користування кредитом; знижена - 1 % за кожен день користування кредитом (за умови сплати процентів у рекомендовану дату), застосовується протягом 15 днів користування кредитом; комісія - 5% від суми кредиту (300,00 грн). Кредит надається шляхом перерахування на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
Відповідачка ознайомилася з умовами договору та погодилася з ними.
Договір підписано відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Кредитором виконано обов'язок з надання кредитних коштів.
17 лютого 2024 року кредитні кошти в сумі 6 000,00 грн перераховані позичальнику на картковий рахунок НОМЕР_1 .
Згідно з витребуваною за клопотанням позивача інформацією в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_1 випущена банківська платіжна картка НОМЕР_2 , на яку 17 лютого 2024 року перераховані кошти в сумі 6 000,00 грн.
Відповідачка зобов'язалася повернути суму кредиту, сплачувати нараховані проценти на суму кредиту в сумах та терміни, що передбачені графіком платежів, проте свої зобов'язання перед кредитором не виконала.
21 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» укладено договір факторингу № 21102024-МК/Ейс, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9631622 (номер запису в реєстрі боржників - 5830). Розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором перед первісним кредитором на момент передачі права вимоги становить 42 053,60 грн.
Отже, ТОВ «ФК «ЕЙС» придбало право вимоги за вищезазначеним кредитним договором до відповідачки.
Згідно з розрахунком позивача станом на 21 грудня 2024 року заборгованість за кредитним договором не погашена і становить 42 053,60 грн, що складається із: заборгованості за кредитом - 6 000,00 грн, заборгованості за процентами - 35 753,60 грн, комісія - 300,00 грн.
Розмір наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачкою не спростовано.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов'язань за договором кредиту.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Встановлено, що сторонами кредитного договору визначені істотні умови, в тому числі: сума та строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх нарахування, реальна річна процентна ставка у відповідності до розміру застосованих відсотків.
Також встановлено, що кредитний договір між сторонами укладено у формі електронного документу та підписано відповідачкою електронним підписом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень статті 11 зазначеного закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень 12 Закону України «Про електрону комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Встановлено, що боржник не виконав зобов'язання за договором, вчасно отримані в кредит кошти не повернув, відсотки за користування такими коштами не сплатив, заборгованість погашена не була.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
На підставі договору факторингу № 21102024-МК/Ейс позивач набув права вимоги до відповідачки за договором №00-9631622 від 17 лютого 2024 року.
Як було зазначено, відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Встановлено, що заборгованість за процентами нарахована відповідачці в межах граничного строку кредитування, визначеного договором, а тому суд погоджується з наданими позивачем розрахунками .
Стаття 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачкою кредитного договору та порушення ним взятих на себе зобов'язань, набуття позивачем права вимоги за цим кредитним договором.
Відповідачка відзив на позов та будь-яких доказів на спростування того, що вона електронним підписом підписувала договір про надання фінансових послуг, отримувала кредитні кошти і користувалася ними, а також щодо суми заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі - не надала, обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що розмір заборгованості за тілом кредиту становить 6 000,00 грн, а сума 300,00 грн - комісія.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд керується таким.
Згідно з пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до матеріалів справи судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 7 000,00 грн.
Встановлено, що правова допомога позивачу фактично була надана, відповідачкою не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності, а тому такі витрати позивача підлягають стягненню з відповідачки в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 525, 526, 530, 638, 639, 610, 611, 1048-1049, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 274, 279, 280, 282 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії №00-9631622 від 17 лютого 2024 року в розмірі 42 053 (сорок дві тисячі п'ятдесят три) грн 60 коп., що складається з: тіло кредиту - 6 000,00 грн, проценти - 35 753,60 грн, комісія - 300,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", юридична адреса: Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Дата складення повного судового рішення - 17 вересня 2025 року.
Суддя С.М. Хмельова