справа № 208/2028/23
провадження № 2-з/208/194/25
16 вересня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Агеєвої В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 208/2028/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутого майна, -
19.08.2025 року відповідач ОСОБА_1 подала до Заводського районного суду міста Кам'янського заяву про скасування заходів забезпечення позову в межах цивільної справи № 208/2028/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутого майна.
Згідно до змісту заяви, просить:
- скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2023 року у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви зазначила, що ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (суддя Сушкова Л.І.) від 20 березня 2023 р. були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 .
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 вересня 2024 р., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09. 2024 року, зазначену цивільну справу було прийнято до свого провадження суддею Гречаною В.Г .
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 березня 2025 р. було задоволено заяву представника позивача ОСОБА_2 , адвоката Кота Є.О., про залишення позову без розгляду, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутого майна залишено без розгляду.
Оскільки, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 стягнення вартості безпідставно набутого майна залишено без розгляду, з часу залишення позову без розгляду пройшло п?ять місяців, Ухвала Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 березня 2025 р. не оскаржувалась та набрала законної сили, то відповідно відпала необхідність у заходах забезпечення позову вжитих Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2023 р.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.08.2025 року, заву передано до провадження судді Гречаної В.Г.
Ухвалою суду від 20.08.2025 року заяву призначено до розгляду.
Заявник (відповідач) ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій зазначила, що підтримує заявлені вимоги, просить розглядати справу без її участі.
Позивач ОСОБА_3 про дату судового засідання повідомлений належним чином, до судового засідання не з'явився, заяв та клопотань не подавав.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Враховуючи належне сповіщення сторін про дату, час та місце судового розгляду, з врахуванням приписів ст. 157, ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд заяви за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
17.03.2023 року до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутого майна.
Ухвалою суду від 04.04.2023 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 20.03.2023 року вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 19.03.2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутого майна - залишено без розгляду.
Відповідно до Інформації з Дежавного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуженняоб'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.08.2025 року №439924915, на квартиру АДРЕСА_2 накладено обтяження від 23.03.2023 року, а саме арешт нерухомого майна (номер обтяження 49673952).
Обов'язковою умовою для набуття будь-якою особою право на звернення до суду, є наявність у зазначеної сторони прав, інтересів та свобод, які існують та які порушені, невизнані або оспорювані, що узгоджується з приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Можливість практичного здійснення права на звернення до суду за судовим захистом залежить від певних передумов, які у цивільній процесуальній літературі іменуються передумовами права на звернення до суду за судовим захистом. Ці передумови розподіляють на суб'єктивні, які належать до особистості суб'єктів спору, та на об'єктивні, пов'язані з характером предмета, який підлягає внесенню на розгляд суду; на позитивні та негативні - залежно від зв'язку права на звернення до суду з наявністю або відсутністю цих передумов.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 158 ЦПК України ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.
Що згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 за №9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Згідно до Ухвали Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.03.2025 року, яка міститься в матеріалах цивільної справи № 208/2028/23, за заявою представника позивача ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 19.03.2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутого майна - залишено без розгляду.
Вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси осіб, права яких можуть бути порушенні, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, у відповідності з п.8 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення ухвали суду про залишення позову без розгляду, судом не було вирішено питання підстави для скасування заходів забезпечення позову, а тому, є всі підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 158, 260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 208/2028/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутого майна- задовольнити.
Заходи забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 - скасувати.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Суддя В.Г. Гречана