справа №176/3631/25
провадження №2/176/1852/25
Іменем України
16 вересня 2025 р. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, -
У вересні 2025 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна.
З матеріалів справи вбачається, що разом із вищезазначеною позовною заявою ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову.
Так, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 , посилаючись на те що відповідач майже через рік після розлучення, в тайні від неї та без її згоди продав автомобіль Citroen Jumper, 2198, (2008), № куз. НОМЕР_1 , просить накласти арешт на грошові кошти та рухоме або нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 в межах суми 120 490 грн.
Вивчивши дану заяву, дослідивши матеріали, додані до неї суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування заявника, його місцезнаходження або місце проживання чи перебування, поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечено шляхом накладання арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Види забезпечення позову, згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такій захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.3 ст.77 ЦПК України).
Однак, заявником не надано доказів того, що у відповідача наявне будь-яке рухоме або нерухоме майно та грошові кошти, на які може бути накладено арешт.
Таким чином із досліджених матеріалів заяви, суд приходить до висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами належність відповідачу на праві власності рухомого або нерухомого майна та грошових коштів або наявність розрахункових рахунків в банківських установах.
Також, заявниця у своїй заяві не зазначила доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача, не надала підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду.
Крім того, заява не містить будь-яких відомостей, що заявник чи її представник вчиняли будь-які дії щодо самостійної ідентифікації майна відповідача з відкритих джерел або через інформаційні запити.
Враховуючи викладене, підстав для накладення арешту на невизначені грошові кошти та невизначене рухоме або нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , суд не вбачає. Відсутність зазначених відомостей у заяві про забезпечення позову позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 151 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ