Справа № 201/10663/25
Провадження № 2-а/201/99/2025
про повернення позовної заяви
12 вересня 2025 року місто Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Демидова С.О., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
До Соборного районного суду міста Дніпра 29 серпня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою судді від 02 вересня 2025 року позовна заява була залишена без руху та позивача повідомлено про необхідність не пізніше трьох днів з дня отримання ним даної ухвали виправити недоліки позовної заяви.
Позивачем 11 вересня 2025 року подано клопотання про усунення недоліків та надано квитанцію про сплату судового збору.
В свою чергу, при усуненні недоліків позивач допустився нових помилок, а саме позивачем подано клопотання про заміну неналежного відповідача належним, де позивач просить замінити відповідача на - УПП у м. Дніпрі.
Проте судом в ухвалі від 02 вересня 2025 року зазначалось, що вимогами до позовної заяви є - повне найменування (для юридичних осіб).
Позивач замість повної назви відповідача, зазначає скорочену абревіатуру, крім того правильна назва «Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області», а не «Управління патрульної поліції в місті Дніпрі».
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).У рішенні Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Ураховуючи те, що позивач недоліки указані в ухвалі суду не доусунув, суд приходить до висновку про необхідність повернення позивачу його позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Демидова