Справа № 211/692/25
Провадження № 2/211/1036/25
17 вересня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Н.О. Сарат
за участю секретаря судового засідання С.М. Зоріній
у відсутність сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
22 січня 2025 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулися з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 23131,40 грн.
Позивач посилається на те, що 25.11.2022 року в м. Кривий Ріг відбулась дорожньо- транспортна пригода за участю транспортного засобу «Skoda», р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (далі - Відповідач) та транспортного засобу «Ford» р/н НОМЕР_2 Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Постановою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди було визнано Відповідача та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність Відповідача як винної особи за шкоду, заподіяну майну третіх осіб унаслідок експлуатації транспортного засобу на момент настання ДТП, в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не була забезпечена за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Керуючись положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпіла сторона, у зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність Відповідача не була забезпечена за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, звернулася до Моторно (транспортного) страхового бюро України із заявою про відшкодування шкоди заподіяної пошкодженням транспортного засобу і надала всі необхідні документи передбачені ст. 35 Закону, в тому числі і Заяву про виплату відшкодування. Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - Позивач), яке відповідно до пп. а) п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодовує шкоду заподіяну транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно- правову відповідальність, здійснило розгляд вказаного випадку, визначило розмір заподіяного збитку та здійснило на користь потерпілої особи регламенту виплату у розмірі 21 681,40 грн. Загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає: 23 131,40 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована, то Відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо- транспортної пригоди, зобов'язана відшкодувати в порядку регресу Позивача всю завдану шкоду.
Ухвалою від 24.01.2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду.
04.06.2025 року представник відповідача надав відзив, згідно якого вказує, що ОСОБА_1 отримавши претензію від позивача 15.11.20214 року сплатив всю суму регресу як вимагав позивач в розмірі 23131,40 грн. за реквізитами вказаними у претензії. Надав квитанцію, яка підтверджує сплату суми регресу в розмірі 23131,40 грн. на рахунок Моторно (транспортне) страхового бюро України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 25.11.2022 року в м. Кривий Ріг відбулась дорожньо- транспортна пригода за участю транспортного засобу «Skoda», р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Ford» р/н НОМЕР_2 Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
Постановою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди було визнано Відповідача та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність Відповідача як винної особи за шкоду, заподіяну майну третіх осіб унаслідок експлуатації транспортного засобу на момент настання ДТП, в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не була забезпечена за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Керуючись положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпіла сторона, у зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність Відповідача не була забезпечена за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, звернулася до Моторно (транспортного) страхового бюро України із заявою про відшкодування шкоди заподіяної пошкодженням транспортного засобу і надала всі необхідні документи передбачені ст. 35 Закону, в тому числі і Заяву про виплату відшкодування.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - Позивач), яке відповідно до пп. а) п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодовує шкоду заподіяну транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно- правову відповідальність, здійснило розгляд вказаного випадку, визначило розмір заподіяного збитку та здійснило на користь потерпілої особи регламенту виплату у розмірі 21 681,40 грн. Загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає: 23 131,40 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована, то Відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо- транспортної пригоди, зобов'язана відшкодувати в порядку регресу Позивача всю завдану шкоду.
30.08.2024 року позивачем напралено претензію до відповідача про сплату регресу в сумі 23 131,40 грн.
ОСОБА_1 , отримавши претензію від позивача, 15.11.20214 року сплатив всю суму регресу як вимагав позивач в розмірі 23131,40 грн. за реквізитами вказаними у претензії. Надав квитанцію, яка підтверджує сплату суми регресу в розмірі 23131,40 грн. на рахунок Моторно (транспортне) страхового бюро України, по справі № 89136/ІНС.
Як передбачено частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Оскільки ще до пред'явлення позову, відповідач повністю сплатив суму регресу про що надав квитанцію, суд вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, судові витрати на сплату судового збору слід покласти на позивача.
Крім того, представником відповідача Лисенко О.А. надано клопотання про стягнення з позивача витрат на правову допомогу в сумі 11000,00 грн., в обгрунтування клопотання надано акт виконаних робіт на суму 11000,00 грн., товарний чек про сплату вказаної суми відповідачем за правову допомогу, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, ордер, договір про надання правової допомоги.
Згідно з ч. 1, 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимогст. 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першоюстатті 15 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 1-6ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У разі недотримання вимог частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотань не надходило, а тому суд вважає немає підстав для зменшення розміру витрат на правову допомогу.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд, -
Відмовити повністю у задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Судові витрати на сплату судового збору покласти на позивача.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, ЄДРПОУ 21647131 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 витрати на правову допомогу в розмірі 11000 (одинадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н. О. Сарат