Справа № 175/5786/25
Провадження № 2/175/1362/25
11 вересня 2025 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитини, яка продовжує навчання,-
В травні 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи від дня пред'явлення позову і до закінчення навчання - до 30 червня 2028 року.
Позивачка надала заяву в якій просила суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач та його представник надали відзив на позов, в якому просили у задоволенні позову відмовити, зауважили, що наразі відповідач не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини, оскільки наразі офіційно не працює та має на утриманні двох неповнолітніх дітей від другого шлюбу з ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Акцентував увагу, що у добровільному порядку у разі можливості надає допомогу сину, зокрема за серпень 2025 року перерахував на картку повнолітнього сина ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 4 500 грн. Відповідач та його представник просили суд про розгляд справи без їх участі.
Третя особа надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позові вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Лише за наявності усіх передбачених ст. 199 СК України, умов, суд за приписами ст. ст. 182, 200, СК України, має визначити розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, при такому визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Встановлено, що батьками повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Рішенням Дніпропетровського районного суду від 07 травня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 07 березня 2019 року.
Відповідно до Витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження згідно Рішення Дніпропетровського районного суду від 07 травня 2019 року завершено.
Відомості про ОСОБА_2 в Єдиному реєстрі боржників відсутні.
Згідно Витягів з реєстру територіальної громади №2025/005152659 та №2025002650866 ОСОБА_1 зареєстрована та проживає з ОСОБА_3 за одніє адресою.
Факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 не заперечується і відповідачем у своєму відзиві на позов.
Довідкою Вищого навчального приватного закладу «Дніпровський гуманітарний університет» №13/25 від 14 лютого 2025 року встановлено, що ОСОБА_3 навчається на І курсі денної форми здобуття освіти з метою здобуття освітньо-професійного ступеня бакалавра за спеціальністю «Психологія». Зарахований наказом №173 від 19 серпня 2024 року, запланований термін закінчення навчання - 30 червня 2028 року. Навчається за контрактом, стипендії не отримує.
Відповідно до Договору про надання платної освітньої послуги №п-047/24 від 10 серпня 2024 року загальна вартість навчання становить 10 000 грн. по 25 000 грн. за кожен навчальний рік.
Позивачкою надано дві квитанції про оплату навчання ОСОБА_3 по 25 000 грн. кожна.
Таким чином, оскільки ОСОБА_3 продовжує навчання та перебуває на повному утриманні ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 матеріальної допомоги не надає, тому позивачка звертається до суду.
Відповідно до Довідки про доходи за період з квітня 2024 року по квітень 2025 року ОСОБА_1 за основним місцем роботи отримала дохід у загальній сумі 362 729 грн. 44 коп.
Згідно із ст.198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно Постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року, справа № 521/16268/18, зроблено висновок, що конструкція даної статті передбачає обов'язок батьків утримувати своїх дітей, які продовжують навчання та у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, надавати таку допомогу до досягнення ними двадцяти трьох років або до припинення навчання.
Відповідно до ч.3 ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п.20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Сам по собі факт навчання повнолітньої дитини до досягнення 23-річного віку не є підставою для стягнення аліментів, оскільки закон пов'язує обов'язок батьків надавати матеріальну допомогу повнолітнім дочці, сину саме з потребою у такій допомозі, яка виникла у зв'язку із витратами, пов'язаними з навчанням, а також за наявності юридичного факту - наявності у батьків можливості надання такої допомоги.
При вирішенні спору суд враховує, що ОСОБА_2 на даний час перебуває у другому шлюбі, має на утриманні неповнолітніх дітей від другого шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово не працює.
Відповідно до Форми ОК-5 за 2024 рік ОСОБА_2 отримав дохід у загальній сумі 29 554 грн. 25 коп.
Таким чином, дохід ОСОБА_2 (29 554 грн. 25 коп.) значно менший доходу ОСОБА_1 (362 729 грн. 44 коп.), і ОСОБА_2 не має об'єктивної можливості надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину.
Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитини, яка продовжує навчання.
Доходячи до такого висновку, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позовних вимог, суд вважає за необхідне судові витрати віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. 199-200 СК України, ст. 12, 13, 76, 130, 141, 206, 223, 263-266 ЦПК Україна, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитини, яка продовжує навчання, - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Озерянська Ж.М.