Справа № 208/3756/24
Провадження № 1-в/209/83/25
Іменем України
15 вересня 2025 року Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області подання начальника Дніпровського районного відділу міста Кам'янське філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України ОСОБА_4 про звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, який має середню освіту, не працює, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 03.07.2024 року Дніпровським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк на 1 рік, -
08.09.2025 року до суду надійшло вищезазначене подання, в обґрунтування якого зазначено, що строк випробування у засудженого ОСОБА_5 скінчився, засуджений виконував заходи, передбачені індивідуальним планом роботи.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти подання посилаючись на те, що органом пробації не обґрунтовані підстави звільнення засудженого від покарання, оскільки в матеріалах справи наявне сповіщення сім'ї, відповідно до якого засуджений ОСОБА_5 зник безвісти 06.08.2025 року під час виконання бойового завдання, в районі н.п. Біла Гора, Донецької області. Вважає неможливим звільнення засудженого від відбування покарання у зв'язку з його безвісною відсутністю, як підставу для припинення виконання вироку. Визнання особи безвісно відсутньою є цивільно-правовим статусом, що має інші юридичні наслідки, пов'язані з управлінням її майном, і не пов'язане зі звільненням від кримінальної відповідальності.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце слухання справи. Отримавши виклик про необхідність явки засудженого в судове засідання, в тому числі, на його мобільний номер телефону, мати ОСОБА_6 через канцелярію суду подала заяву, відповідно до якої повідомила, що її син ОСОБА_5 є особою, щодо якої 11.08.2025 року надійшло сповіщення сім'ї про те, що матрос ОСОБА_5 зник безвісти 06.08.2025 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Біла Гора Донецької області.
Представник органу пробації в судове засідання не з'явився, на електронну пошту суду подав заяву про розгляд подання без його участі, зазначаючи про те, що викладені у поданні факти та вимоги підтримує.
Заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
З матеріалів подання вбачається, що вироком Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03.07.2024 року ОСОБА_5 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого судом покладені наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Відповідно до довідки № 732/1467 від 28.05.2025 року, наданої командиром військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на військовій службі за призивом під час мобілізації в військовій частині НОМЕР_1 з 22.05.2025 року по теперішній час.
Відповідно до сповіщення сім'ї № 6/6368 від 11.08.2025 року, стрілець-номер обслуги відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , матрос ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 06.08.2025 року під час виконання бойового завдання, в районі н.п. Біла Гора, Донецької області.
Згідно з витягом № 2005-34-1971з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими, сформованого на підставі запиту ОСОБА_6 , ОСОБА_5 перебуває у пошуку.
Докази того, що засуджений під час несення військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 22.05.2025 року належним чином виконував покладені на нього обов'язки відповідно до вироку Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03.07.2024 року матеріали подання не містять. Крім того встановлено, що 05.05.2025 року ОСОБА_5 не з'явився для реєстрації до Дніпровського районного відділу міста Кам'янське філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області через причину, яка є неповажною, про що надав відповідні пояснення 08.05.2025 року.
За приписами ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Відповідно до ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71,72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Виходячи зі змісту вказаної правової норми, підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, є комплекс елементів, дотримання яких в цілому свідчить про дотримання засудженим вимог ст. 75 КК України та можливість застосування до нього ст.78 КК України.
Зокрема, такими елементами є закінчення іспитового строку, який визначений конкретними часовими межами, перебування засудженого протягом іспитового строку під контролем органів, визначених в ч. 2 ст. 76 КК України, виконання засудженим покладених на нього вироком суду обов'язків, визначених в ч. 1 ст. 76 КК України, а також обов'язок не вчинити протягом іспитового строку нового злочину.
Недотримання будь-якої із вищезазначених умов вказує на порушення засудженим положень ст. 75 КК України щодо звільнення його при ухваленні вироку від відбування покарання з випробуванням та не дає підстав для застосування ст.78 КК України навіть у разі закінчення визначеного судом терміну іспитового строку.
Суд встановив, що іспитовий строк за вироком Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03.07.2024 року відносно ОСОБА_5 фактично сплив 03.07.2025 року.
Разом з тим, на теперішній час ОСОБА_5 є особою, яка безвісті зникла при виконанні бойового завдання, що підтверджується вищевказаним сповіщенням сім'ї № 6/6368 від 11.08.2025 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання та поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, інформації про видачу нотаріусами свідоцтва про призначення опікуна над майном осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа, зникла безвісти за особливих обставин, особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Статтею 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено, що розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, припиняється не пізніше ніж через три дні з дня встановлення місця перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи з повідомленням про це її близьких родичів та членів сім'ї, а також заявника, якщо заявник не є близьким родичем та членом сім'ї. Про припинення розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідкладно робиться відмітка в Реєстрі.
Враховуючи, що засуджений ОСОБА_5 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , є особою, яка зникла безвісті під час виконання бойового завдання, відповідно до витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими перебуває у пошуку, за відсутності доказів внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань, місце знаходження засудженого на теперішній час не встановлено та не відомо, суд за відсутністю засудженого не має можливості з'ясувати питання про те, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього судом обов'язки, а календарне закінчення строку випробування за вироком суду не є беззаперечною підставою для звільнення засудженого від відбування покарання, а тому у задоволенні подання необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні подання начальника Дніпровського районного відділу міста Кам'янське філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України ОСОБА_4 , - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Кам'янського.
Суддя ОСОБА_1