Справа № 172/306/25
Провадження № 2/172/157/25
16.09.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 був укладений в електронному вигляді кредитний договір № 26693-01/2024 від 29.01.2024 року. 29.07.2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу № 29072024, відповідно до умов якого, ТОВ «Стар файненс груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар файненс груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 52500,00 грн., з яких: 15000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 37500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Крім цього, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений в електронному вигляді договір позики № 2411813 від 19.03.2023 року. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20400 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14400 грн. - сума заборгованості за відсотками. Просить суд стягнути заборгованість за кредитними договорами та судові витрати.
Представник позивача у позовній заяві просить розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, а у разі розгляду у загальному позовному порядку - провести розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, у випадку неявки відповідача, просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач про день та час розгляду справи повідомленй належним чином шляхом отримання судових повідомлень в особистому кабіленті Електронного суду. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Щодо переходу права вимоги за кредитними договорами №№ 26693-01/2024 від 29.01.24, 2411813 від 19.03.23 суд зазначає таке.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вказує на те, що він отримав право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору № 26693-01/2024 від 29.01.24 року, уклавши договір факторингу № 29072024 від 29.07.2024 року з ТОВ «Стар файненс груп», кредитного договору № 2411813 від 19.03.2024 року, уклавши договір факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року з ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів».
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої та другої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).
Вказані норми не встановлюють імперативної вимоги щодо передання первісним кредитором новому кредитору оригіналів первинних документів як умови переходу права вимоги, отже, і наявності оригіналів цих документів у нового кредитора.
Передання таких документів має на меті перевірку існування у первісного кредитора права вимагати виконання боржником відповідних обов'язків, а також змісту та обсягу таких обов'язків.
Обставина непередання новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, створює певні ризики для нового кредитора, пов'язані з невиконанням боржником своїх зобов'язань на користь саме нового кредитора.
Однак відсутність передання новому кредитору таких документів не може вказувати на відсутність передання права вимоги взагалі.
Водночас вимога щодо надання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні відповідно до статті 517 ЦК України не є тотожною до вимоги щодо надання до суду доказів відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги до боржника для здійснення заміни кредитора у справі (процесуального правонаступництва). Зазначені вимоги випливають з різних правових підстав та не є взаємозалежними.
Отже, для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки про те, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Тому, суди беруть до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за яким набуває новий кредитор.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12 (провадження № 61-483св23).
Заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010, провадження № 14-308цс18).
Таким чином, суд має встановити факт набуття прав вимоги за кредитним договором, зокрема на підставі договору про відступлення права вимоги та відповідних додатків до нього, якщо вони містять інформацію про кредитний договір, а також встановити факт підтвердження оплати за договором.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2024 року у справі № 172/209/24, яку суд враховує під час вирішення цієї цивільної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
В ході розгляду цієї цивільної справи суд встановив, що між первісними кредиторами ТОВ «Стар файненс груп», ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» були укладені договори факторингу, які за своїм змістом є аналогічними і відповідно до п. 1.1 яких фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимтоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до тертіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежу, право на одержання яких належить клієнту. Згідно з п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. В день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав имоги заборгованості до боржників, клієнт зобов'язаний передати фактору інформацію згідно з Реєстром боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку № 4 дло цього договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно з Реєстром боржників в електроному вигляді (Додаток№ 5).
Незважаючи на те, що у договорі право вимоги до нового кредитора пов'язане з передачею матеріалів та підписанням договору, умовою дійсності договору факторингу та переходу права вимоги залишається фактично оплата фактором ціни продажу.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази сплати фактором ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь клієнта ТОВ «Стар файненс груп» ціни продажу відповідно до умов договору факторингу № 29072024 від 29.07.2024 року, на користь клієнта ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» ціни продажу відповідно до умов договору факторингу№ 04/06/21 від 04.06.2021 року,що є однією з умов набуття прав вимоги за кредитними договорами, укладеним між первісними кредиторами та ОСОБА_1 .
Крім цього, суд зазначає, що договори факторингу не містять даних щодо ціни продажу та об'єму вимог, що ставить під сумнів оплатність договорів факторингу.
Окрім цього, суд зазначає, що договір факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року був укладений раніше ніж сам кредитний договір між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» - 19.03.2024 року. Таким чином на момент укладення договору факторингу від 14.06.2021 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» ще не було кредитодавцем відносно позичальника ОСОБА_1 у зв'язку з чим не мало прав на відступлення права вимоги за неіснуючим кредитним договором. Тобто до моменту укладення кредитного договору борг відповідача вже був проданий. У зв'язку з чим, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не набуло права вимоги до відповідача, так як таке право не існувало на момент відступлення права вимоги за цим договором.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», оскільки позивачем не доведено факт переходу до нього права вимоги за кредитними договорами № 26693-01/2024 від 29.01.24, 2411813 від 19.03.23.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 263-265, 279 ЦПК України,
ст.ст. 11, 55, 512, 514, 516-517, 1077, 1078 ЦК України, -
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк