№ 207/3765/25
№ 1-кп/207/312/25
17 вересня 2025 року Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське кримінальне провадження №12025041780000601 від 03.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.186 КК України,
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів в зв'язку з тим, що є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник та обвинувачений ОСОБА_5 просили вирішити питання на розсуд суду.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 331 КПК України встановлено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд враховує те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, не працює, не одружений, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується та імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість вчиненого кримінального правопорушення як самостійну підставу утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності із іншими підставами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту (справа «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001).
Обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутого обвинувачення, можливо виправдано вважати, що такий ризик існує.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою не більше ніж на шістдесят днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.2 ст.190 КК України, у виді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» до ухвалення вироку у справі, але не більше ніж до 14 листопада 2025 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1