09 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11882/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.,
представників учасників справи:
від позивача: Савенко О.І.,
від відповідача: Франюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва (Підченко Ю.О.)
від 05.12.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду (Кропивна Л.В., Барсук М.А., Руденко М.А.)
від 23.04.2025 (повний текст складений 01.05.2025)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Пул"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 20 849 742,84 грн,
1. 21 вересня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Пул" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення грошових коштів у розмірі 20 849 742,84 грн за договором купівлі-продажу електричної енергії від 28.02.2023 №271/03/23 (далі - Договір).
2. Позовні вимоги обґрунтовані перерахуванням на користь Відповідача попередньої оплати за поставку електричної енергії за період до 20 квітня 2023 року на загальну суму 60 324 863,90 грн, тоді як електрична енергія у квітні була відпущена на суму 39 475 121,06 грн. Припинивши поставку електроенергії, попередня оплата в розмірі 20 849 742,84 грн продовжує перебувати на рахунку Відповідача, отже підлягає поверненню за відсутності зустрічного виконання ним своїх зобов'язань.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі №910/11882/24, позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 20 849 742,84 грн.
Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 312 746,14 грн судового збору.
Повернуто Позивачу з Державного бюджету України 9 643,48 грн судового збору, про що після набрання рішенням законної сили вирішено постановити відповідну ухвалу.
4. 20 травня 2025 року Відповідач (Скаржник) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить:
- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі;
- зупинити виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду Верховним Судом [про що Скаржник долучив до касаційної скарги окреме клопотання];
- судові витрати покласти на Відповідача [дослівно].
5. У тексті касаційної скарги Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, та, зокрема, зазначає:
- щодо пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України - суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у:
1) постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17, постановах Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №914/1954/20, від 08.05.2018 у справі №910/1873/17 щодо добросовісності Позивача, доктрини заборони суперечливої поведінки, зловживання правом. Позивач фактично належним чином виконав зобов'язання за Договором у обсязі менше 1/3, оскільки загальна вартість електричної енергії, проданої за результатами електронних аукціонів (з урахуванням коригування (зменшення)), за квітень і травень 2023 року становить 150 684 767,68 грн з ПДВ. При цьому Позивач здійснив оплату на загальну суму 60 324 863,90 грн, тоді як придбав електричну енергію у квітні на суму 39 475 121,06 грн;
2) постановах Верховного Суду від 18.08.2022 у справі №910/15271/21, від 20.10.2020 у справі №905/267/19, від 15.10.2019 у справі №905/2319/17, від 12.03.2024 у справі №910/12017/23, щодо правової природи оперативно-господарських санкцій, порядку їх застосування та скасування - виходячи з аналізу положень статті 237 Господарського кодексу України (далі - ГК України), особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарській санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин у оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів і без згоди іншої сторони зобов'язання. Це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка у договорі. При цьому до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачені договором;
- щодо пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України - відсутній висновок Верховного Суду в подібних правовідносинах щодо застосування підпункту 16 пункту 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 №332 (далі - Постанова №332) у сукупності з положеннями статей 525, 526, 538, 629, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 235- 237 ГК України та пунктів 5.1, 5.2, 5.6, 5.7, 6.4 Договору.
Суди попередніх інстанцій надали помилкову оцінку обставинам, без урахування положень Договору та змісту Постанови №332, фактично ототожнивши переплату електричної енергії зі штрафними санкціями. Водночас утримання Скаржником коштів на підставі пунктів 5.6, 5.7 Договору не є штрафною санкцією, застосування якої передбачене Постановою №332. Отже, суди застосували до спірних правовідносин положення Постанови №332, яка є незастосовною. Кошти, які Позивач заявив до стягнення, не є неустойкою (штрафом, пенею) у розумінні статті 549 ЦК України, яка була б передбачена Договором;
- щодо пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України - суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином зібрані у справі докази, а саме не перевірили правильність розрахунку позовних вимог, не навели, які саме докази були ними досліджені, оцінені та, відповідно, прийняті та/або відхилені із зазначенням мотивів такого прийняття / відхилення; не врахували положень Договору і Постанови №332.
6. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі №910/11882/24 на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
7. 21 липня 2025 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Позивач із використанням засобів поштового зв'язку подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні в повному обсязі, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
8. Так, у ході судового розгляду справи №910/11882/24 судом касаційної інстанції з'ясовано, що ухвалою від 13.05.2025 Верховний Суд передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №916/5633/23 для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №910/19641/23, яка ухвалена Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, щодо питання застосування частини п'ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.2 Порядку №641, оскільки можливість коригування даних комерційного обліку, зокрема, і шляхом визначення даних комерційного обліку на рівні нуль, існувала і до прийняття постанови НКРЕКП від 19.04.2024 №759.
9. Ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2025 прийнято до розгляду справу №916/5633/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025. Розгляд справи №916/5633/23 призначено на 17 жовтня 2025 року.
10. 04 вересня 2025 року (надійшли 08.09.2025) Позивач засобами поштового зв'язку направив до Верховного Суду додаткові письмові пояснення.
11. У вказаних поясненнях Позивач заперечує необхідність зупинення касаційного провадження у справі №910/11882/24 з огляду на існуючу правову позицію Верховного Суду у справах, пов'язаних із незаконним нарахуванням штрафних санкцій Скаржником учасникам ринку електричної енергії. Посилаючись на те, що незважаючи на подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі №916/5633/23, вказані справи не є тотожними.
12. Суд відхиляє доводи Позивача, викладені у додаткових поясненнях, з огляду на таке.
13. Ухвалою від 13.05.2024 Верховний Суд передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №916/5633/23, оскільки судова колегія визнала слушними доводи позивача про те, що згідно із нормами чинного законодавства та умовами укладеного сторонами справи договору джерелом інформації стосовно фактичного відпуску електричної енергії продавцями за "зеленим" тарифом є дані комерційного обліку, надані адміністратором комерційного обліку, на підставі яких і здійснюються розрахунки між позивачем та відповідачем. Формування акта купівлі-продажу електричної енергії здійснюється гарантованим покупцем також на підставі отриманих від уповноваженої особи сертифікованих даних комерційного обліку, тому акти купівлі-продажу електричної енергії мають відповідати даним комерційного обліку, а не навпаки. Повернення на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачених коштів понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії відповідає пункту 3.4 укладеного сторонами справи договору.
При цьому колегія суддів не погодилася з викладеним у постанові від 12.02.2025 у справі №910/19641/23 висновком Верховного Суду про те, що направлені гарантованим покупцем акти коригування фактично є анулюванням вже валідованих і сертифікованих даних, відображених в первинних актах купівлі-продажу, та зазначила, що можливість коригування обсягу фактично проданої та купленої електричної енергії на підставі отриманих оновлених сертифікованих даних комерційного обліку передбачена положеннями Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, і умовами укладеного сторонами справи договору.
З метою забезпечення правової визначеності та подолання сумнівів щодо тлумачення положень чинного законодавства у контексті спірних правовідносин, колегія суддів вирішила передати справу №916/5633/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Енерджи" на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
14. У справі №910/11882/24, що розглядається, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги Позивача до Скаржника про стягнення грошових коштів (попередньої оплати) у розмірі 20 849 742,84 грн за договором купівлі-продажу електричної енергії від 28.02.2023 №271/03/23, дійшли висновку про те, що положення підпункту 16 пункту 1 Постанови №332 є чинними, а тому утримання коштів переплати у розмірі 20 849 742,84 грн при відсутності зустрічного виконання з поставки електричної енергії є протиправним. Інший підхід, на думку судів попередніх інстанцій, призвів би до виникнення безпідставного збагачення на стороні продавця і порушення тим самим інтересів покупця.
15. Як стверджує Скаржник, у цій справі суди попередніх інстанцій, стягуючи вказані кошти, вийшли за межі позовних вимог та помилково застосували до спірних правовідносин положення Постанови №332, оскільки зазначена сума фактично не є неустойкою (пенею, штрафом) у розумінні статті 549 Цивільного кодексу України, передбаченою умовами договору, та яка є необхідною умовою для застосування вказаної постанови. На думку Скаржника, положеннями Постанови №332 не врегульоване питання стягнення грошових коштів зі Скаржника, отриманих в якості попередньої оплати зобов'язань за договором.
16. Водночас у справі №916/5633/23, суди, розглядаючи позовні вимоги гарантованого покупця (Скаржника) про стягнення 2 694 405,99 грн переплати за куплену позивачем у квітні, травні та І декаді червня 2023 року електричну енергію, враховуючи, що у зв'язку з оновленням сертифікованих даних комерційного обліку за квітень і травень 2023 року та сертифікованих даних комерційного обліку за червень 2023 року, відповідач не здійснював фактичний відпуск електроенергії (відповідні показники встановлені на рівні "0"), а також зважаючи на попередньо сплачені гарантованим покупцем платежі, підтверджений факт перерахування позивачем цих грошових коштів відповідачу та неповернення цієї суми останнім, дійшли висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача надлишково сплачених коштів за договором, застосувавши до спірних правовідносин положення НКРЕКП від 26.04.2019 №641.
17. Отже, Суд, з метою забезпечення єдності судової практики, доходить висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у цій справі.
18. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
19. Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.
20. З урахуванням викладеного вище, зважаючи на предмет та підстави касаційного оскарження, доводи Скаржника, якими він обґрунтовує касаційну скаргу, обставини та підстави передачі на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/5633/23, Суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №910/11882/24 до завершення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/5633/23.
Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, статтями 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Зупинити касаційне провадження у справі №910/11882/24 за касаційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі №916/5633/23.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді І. Кондратова
В. Студенець