16 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/2191/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агрібізнес" (особа, яка не брала участі у справі)
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025
у справі № 914/2191/18
за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит"
до акціонерного товариства "Галичфарм",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
2) Національний банк України,
про стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 1 153 112 678,05 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрібізнес", особа, яка не брала участі у справі (далі - ТОВ "Агрібізнес") 14.08.2025 через підсистему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 у справі № 914/2191/18 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" скасувати, справу направити до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.08.2025 у справі № 914/2191/18 визначено колегію суддів у складі: Колос І.Б. (головуючий), судді - Бенедисюк І.М., Власов Ю.Л.
У зв'язку з відпусткою судді Бенедисюка І.М., згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 у справі № 914/2191/18, визначено склад колегії суддів: Колос І.Б. (головуючий), судді - Булгакова І.В., Власов Ю.Л.
Ухвалою Верховного Суду від 01.09.2025 касаційну скаргу ТОВ "Агрібізнес" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 у справі № 914/2191/18 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" залишено без руху на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв'язку з тим, що скаржником не наведено обґрунтування щодо наявності причин для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження ухвали із наданням скаржникові десятиденного строку для подання відповідної заяви про поновлення процесуального строку із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та наданням суду доказів на їх підтвердження; роз'яснено, що разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Залишаючи касаційну скаргу без руху Суд, зокрема виходив з того, що двадцятиденний строк для подання касаційної скарги, дотримання якого є беззаперечною підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження з урахуванням частини другої статті 288 та частини четвертої статті 116 ГПК України закінчився 30.06.2025 (включно); скаржник звернувся до Касаційного господарського суду 14.08.2025, тобто із значним пропуском встановленого законом строку; ТОВ "Агрібізнес" заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 у справі № 914/2191/18 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" без обґрунтування наявності підстав для поновлення пропущеного строку.
На виконання ухвали Верховного Суду від 01.09.2025 у справі № 914/2191/18 ТОВ "Агрібізнес" 04.09.2025 через підсистему "Електронний суд" звернулося із заявою, у якій просить поновити строк на касаційне оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 у справі № 914/2191/18 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість". В обґрунтування цієї заяви скаржник зазначає, що ТОВ "Агрібізнес" не було учасником судового процесу у цій справі, відповідно не отримувало оскаржуваної ухвали; про існування ухвали ТОВ "Агрібізнес" дізналося під час самостійного моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень у серпні 2025 року і після цього подало касаційну скаргу; на думку скаржника, не суттєвий пропуск строку із зверненням з касаційною скаргою стався із незалежних від скаржника причин; у скаржника була відсутність обов'язку слідкувати за судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень; пропуск строку стався з незалежних від скаржника причин; відмова у поновленні строку буде позбавленням доступу до суду та надмірним формалізмом.
Розглянувши зміст доводів скаржника, викладених у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження з підстав поважності/неповажності строку касаційного оскарження, колегія суддів зазначає про таке.
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення ЄСПЛ від 29.10.2015 у справі "Устименко проти України", заява № 32053/13).
Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 42 ГПК України).
У свою чергу, факт пропуску ТОВ "Агрібізнес" строку на касаційне оскарження та необхідність поновлення такого строку є необхідною умовою для реалізації скаржником права на звернення до Суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Нормами ГПК України чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов'язковими як для суду, так і для учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.
Варто зазначити, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, а також повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Усталеною є практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Саме на заявника покладається обов'язок у визначений законом строк подати касаційну скаргу, а у разі пропуску строку, скаржник має довести наявність поважних причин пропуску процесуального строку відповідними доказами.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частинами другою - четвертою статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Наведені ТОВ "Агрібізнес" у заяві доводи не заслуговують на увагу та не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 у справі № 914/2191/18 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість", адже зводяться до прояву бажання у реалізації власного волевиявлення скаржника стосовно оскарження судового рішення у цій справі.
Посилання на те, що про існування оскаржуваної ухвали у цій справі ТОВ "Агрібізнес" дізналося під час самостійного моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень у серпні 2025 року не є об'єктивною та непереборною обставиною, яка вказує на наявність підстав для поновлення визначеного процесуальним законодавством строку касаційного оскарження, оскільки у касаційній скарзі ТОВ "Агрібізнес" зазначає, що у липні 2025, як акціонеру АТ "Галичфарм" стало відомо про відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "Галичфарм"; після ознайомлення через сайт судової влади на день звернення із касаційною скаргою судова справа № 914/2191/18 перебуває на розгляді у суді апеляційної інстанції, що свідчить про його обізнаність щодо стану розгляду цієї справи.
При цьому саме посилання на неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з покликанням на те, що судове рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.
Отже скаржник у поданій заяві, після усунення недоліків, не виконав вимог ухвали Верховного Суду від 01.09.2025 та не навів поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, які судом могли б бути розцінені, як об'єктивно непереборні, пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо подання касаційної скарги.
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням того, що у заяві про поновлення строку скаржником не наведено обґрунтування та не зазначено об'єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 914/2191/18 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Агрібізнес" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 у справі № 914/2191/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов