09 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 902/669/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р.К.,
та представників:
прокурора - Дядюшева К.Є.,
відповідача - 1 - не з'явився,
відповідача - 2 - Олексюк Т.С. (в режимі відеоконференції),
відповідача - 3 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025
у справі № 902/669/24
за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури
до Вінницької міської ради,
Виконавчого комітету Вінницької міської ради,
Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК-ГРУП"
про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними правочинів та повернення об'єктів нерухомого майна
У червні 2024 року заступник керівника Вінницької окружної прокуратури (далі -прокурор) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Вінницької міської ради (далі - Вінницька міська рада; Міськрада; відповідач-1), виконавчого комітету Вінницької міської ради (далі - виконавчий комітет; відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК-ГРУП" (далі - ТОВ "МПК-ГРУП"; відповідач-3) про:
- визнання недійсним інвестиційного договору від 25.01.2019 в редакції договору про внесення змін та доповнень від 21.05.2019, укладеного між виконавчим комітетом і ТОВ "МПК-ГРУП" щодо реалізації інвестиційного проєкту по об'єкту нежитлової нерухомості - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26, загальною площею 1 524,4 кв.м;
- визнання недійсним та скасування рішення Вінницької міської ради від 30.08.2019 № 1921, яким погоджено звіт та експертну оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0510136600:02:083:0110 площею 0,2950 га, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26, затверджено вартість земельної ділянки та передано у власність ТОВ "МПК-ГРУП" шляхом продажу;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:083:0110 площею 0,2950 га, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26, укладеного 18.09.2019 між Вінницькою міською радою і ТОВ "МПК-ГРУП";
- зобов'язання ТОВ "МПК-ГРУП" повернути територіальній громаді м. Вінниці в особі Вінницької міської ради нежитлові будівлі загальною площею 1 524,4 кв.м і земельну ділянку з кадастровим номером 0510136600:02:083:0110 площею 0,2950 га, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26.
Позовні вимоги обґрунтовано таким. 24.04.2015 рішенням Вінницької міської ради № 2145 надано згоду на безоплатне прийняття з державної у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці цілісного майнового комплексу Державного закладу "Вузлова клінічна лікарня станції Вінниця Південно-Західної залізниці" (далі - ДЗ "Вузлова клінічна лікарня станції Вінниця Південно-Західної залізниці") з умовою, що зазначене майно використовуватиметься за цільовим призначенням і не відчужуватиметься в приватну власність. Відповідно до рішення Вінницької міської ради від 18.02.2016 № 359 (зі змінами) будівлю загальною площею 1 524,4 кв.м, що розташована у м. Вінниця на вул. Малиновського, 26, загальною балансовою вартістю 564 039, 00 грн разом із земельною ділянкою (кадастровий номер 0510136600:02:083:0110, загальною площею 0,2950 га, балансовою вартістю 852 180,00 грн) передано на баланс Департаменту житлового господарства міської ради. Рішенням виконавчого комітету від 01.11.2018 № 2377 затверджено умови організації та проведення конкурсу на право реалізації інвестиційного проєкту по об'єкту нежитлової нерухомості, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26. ТОВ "МПК-ГРУП" визнано переможцем конкурсу, що оформлено протоколом конкурсної комісії та затверджено 06.12.2018 рішенням виконавчого комітету. 25.01.2019 між виконавчим комітетом і ТОВ "МПК-ГРУП" було укладено інвестиційний договір. У подальшому, з огляду на реєстрацію права власності за ТОВ "МПК- ГРУП" на відповідний об'єкт нерухомості Вінницькою міською радою 30.08.2019 прийнято рішення № 1921, яким погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0510136600:02:083:0110 площею 0,2950 га, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26, затверджено вартість зазначеної земельної ділянки та передано у власність ТОВ "МПК- ГРУП" шляхом продажу. На виконання зазначеного рішення, 18.09.2019 з ТОВ "МПК-ГРУП" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:083:0110 площею 0,2950 га, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26. Вказаний інвестиційний договір суперечить положенням законодавства, зокрема Закону України "Про інвестиційну діяльність", є удаваним правочином - містить ознаки договору купівлі-продажу об'єкта комунальної власності.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.03.2025 (суддя - Міліціанов Р.В.) позов задоволено частково.
Зобов'язано ТОВ "МПК-ГРУП" повернути територіальній громаді м. Вінниці в особі Вінницької міської ради нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26.
Стягнуто з виконавчого комітету на користь ТОВ "МПК-ГРУП" 3 280 350,00 грн, сплачених за об'єкт інвестування згідно з інвестиційного договору від 25.01.2019, на користь Департаменту комунального майна Вінницької міської ради згідно з платіжного доручення від 20.02.2019 № 18.
Зобов'язано ТОВ "МПК-ГРУП" повернути територіальній громаді м. Вінниці в особі Вінницької міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 0510136600:02:083:0110 площею 0,2950 га, розташовану за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26.
Стягнуто з виконавчого комітету на користь ТОВ "МПК-ГРУП" 1 917 792,00 грн, сплачених до УК у м. Вінниці за продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що перебуває у державній або комунальній власності згідно з платіжного доручення від 24.07.2019 № 24 (1 105 000,00 грн) і платіжного доручення від 13.09.2019 № 31 (812 792,00 грн).
У решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 (головуючий суддя - Бучинська Г.Б., судді - Маціщук А.В., Василишин А.Р.) скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено. В решті рішення Господарського суду Вінницької області від 12.03.2025 залишено без змін.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.04.2015 рішенням Вінницької міської ради № 2145 надано згоду на безоплатне прийняття з державної у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці цілісного майнового комплексу ДЗ "Вузлова клінічна лікарня станції Вінниця Південно- Західної залізниці".
29.05.2015 рішенням Вінницької міської ради № 2170 вирішено викласти в іншій редакції п. 1 рішення від 24.04.2015 № 2145 "Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці цілісного майнового комплексу ДЗ "Вузлова клінічна лікарня станції Вінниця Південно-Західної залізниці", а саме: "надати згоду на безоплатне прийняття з державної у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці цілісного майнового комплексу ДЗ "Вузлова клінічна лікарня станції Вінниця Південно-Західної залізниці" з умовою, що зазначене майно використовуватиметься за цільовим призначенням і не відчужуватиметься в приватну власність".
10.09.2015 рішенням виконавчого комітету № 1985 затверджено акт приймання-передачі з державної у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці цілісного майнового комплексу ДЗ "Вузлова клінічна лікарня станції Вінниця Південно-Західної залізниці".
Згідно з актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДЗ "Вузлова клінічна лікарня станції Вінниця Південно-Західної залізниці" до складу об'єкта передачі ввійшла: будівля лікарні та складу за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26-26а разом із земельною ділянкою площею 0,2950 га з кадастровим номером 0510136600:02:083:0110.
Рішенням Вінницької міської ради від 26.10.2018 № 1381 внесено зміни в рішення від 10.02.2012 № 645, а саме в додаток № 3 "Перелік об'єктів інвестування, по яких інвестор визначається шляхом проведення конкурсу" Положення про порядок залучення інвесторів до реалізації інвестиційних проектів (будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) по об'єктах містобудування різного призначення (в тому числі, незвершених будівництвом), виклавши п. 21 у такій редакції: "нежитлова будівля на вул. Малиновського, 26 у м. Вінниці".
01.11.2018 рішенням виконавчого комітету № 2377 затверджено умови організації та проведення конкурсу на право реалізації інвестиційного проєкту (по об'єкту нежитлової нерухомості, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26).
03.12.2018 конкурсною комісією з проведення інвестиційного конкурсу прийнято рішення про визнання ТОВ "МПК-ГРУП" переможцем конкурсу, що оформлено протоколом конкурсної комісії та затверджено 06.12.2018 рішенням виконавчого комітету № 2698.
25.01.2019 між виконавчим комітетом (сторона - 1) і ТОВ "МПК-ГРУП" (інвестор, сторона - 2) було укладено інвестиційний договір.
За п. 1.1 договору відповідно до рішення Міськради від 26.10.2018 № 1381 "Про внесення змін та доповнень в рішення міської ради від 10.02.2012 № 625 (зі змінами та доповненнями)" виконавчий комітет зобов'язувався передати, а інвестор - прийняти об'єкт нежитлової нерухомості - нежитлові будівлі за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26, що складаються з: нежитлової будівлі, позначеної на плані літ. "А" площею 1 475,5 кв.м, нежитлової будівлі позначеної в плані літ. "Б" площею 48,9 кв.м, мостіння - № І-№ ІІ, огорожі - № 1-№ 2, підпірної стіни - № 3, огорожі № 4 (об'єкт інвестування).
Згідно з п. 1.1.2 договору інвестор зобов'язувався в повному обсязі за власні кошти протягом 3 років з моменту укладання цього договору здійснити реконструкцію об'єкта інвестування під офісну будівлю.
Пунктом 1.1.3 договору встановлено, що об'єкт інвестування належить територіальній громаді м. Вінниці на праві комунальної власності відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманих шляхом безпосереднього доступу 25.01.2019: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 106601305101, номер запису про право власності: 1235556. Відповідно до звіту про незалежну оцінку, виконаного ТОВ "ВІНЕКС" станом на 31.12.2017, ринкова вартість об'єкта інвестування складає - 3 280 350,00 грн, в тому числі ПДВ - 546 725,00 грн. Об'єкт інвестування розташований на земельній ділянці на вул. Малиновського, 26 в м. Вінниці, площею 0,295 га, кадастровий номер 0510136600:02:083:0110, що належить територіальний громаді м. Вінниці на праві комунальної власності відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманих шляхом безпосереднього доступу 25.01.2019: реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 119456305101, номер запису про право власності: 21798315.
Передача об'єкта інвестування виконавчим комітетом та прийняття його інвестором здійснюється на підставі акта приймання-передачі, який підписується сторонами (п. 1.1.4 договору).
Відповідно до п. 1.1.5 договору державна реєстрація за інвестором права власності на об'єкт інвестування здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством, після виконання інвестором зобов'язань згідно з чинним договором та введення в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта інвестування.
Ринкова вартість об'єкта інвестування відповідно до звіту про незалежну оцінку складає 3 280 350,00 грн, в тому числі ПДВ - 546 725,00 грн (п. 2.1 договору).
Договір набирає чинності після його нотаріального посвідчення (п. 7.1 договору).
Договір посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 46.
ТОВ "МПК-ГРУП" здійснено розрахунок за придбання (інвестування) в сумі 3 280 350,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20.02.2019 № 18.
21.05.2019 між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до інвестиційного договору, згідно з яким пп. 1.1.5 договору викладено у іншій редакції: "державна реєстрація за інвестором права власності на об'єкт інвестування здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим договором, після виконання інвестором п. 2.4 договору. Сторони дійшли згоди, що відчуження у будь-який спосіб об'єкта інвестування третім особам здійснюється виключно за письмовою згодою виконавчого комітету. При цьому, всі невиконані або виконані не в повному обсязі інвестором на момент відчуження об'єкта інвестування зобов'язання за договором переходять до нового власника в обсягах, передбачених цим договором, та підлягають виконанню в порядку, визначеному договором".
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором, на підставі договору про внесення змін та доповнень до інвестиційного договору від 21.05.2019 № 453, зареєстровано право приватної власності за ТОВ "МПК-ГРУП" на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26.
27.06.2019 рішенням Вінницької міської ради № 1849 надано дозволи на розроблення землевпорядної документації та проведення експертно-грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Також зобов'язано Департамент земельних ресурсів міської ради: укласти угоди (договори) з покупцями земельних ділянок на сплату авансового платежу у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, але не менше вартості виконаних робіт з експертної грошової оцінки земельних ділянок та суб'єктами оціночної діяльності, відібраної на конкурсних засадах, про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать покупцям земельних ділянок.
30.08.2019, у зв'язку з реєстрацію права власності за ТОВ "МПК- ГРУП" на відповідний об'єкт нерухомості, Вінницькою міською радою прийнято рішення № 1921, згідно з якого вирішено, зокрема: погодити звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок несільськогосподарського призначення згідно з додатками; затвердити вартість земельних ділянок згідно з додатками; передати у власність шляхом продажу земельні ділянки несільськогосподарського призначення згідно з додатками; затвердити пропозиції щодо способів та умов продажу земельних ділянок згідно з додатками; Департаменту земельних ресурсів міської ради забезпечити оформлення договорів купівлі - продажу земельних ділянок за цінами та на умовах, визначених згідно з додатками. Зазначено, що рішення є підставою для здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та отримання витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно про право власності на землю відповідно до чинного законодавства. Після оформлення права власності на землю власниками земельних ділянок, внести зміни в земельно-облікові документи. Покупці земельних ділянок, визначених у додатках, у 90-денний термін з моменту прийняття рішення Міськрадою про продаж земельних ділянок, зобов'язані укласти договори купівлі-продажу земельних ділянок в установленому чинним законодавством порядку.
Згідно з додатком № 14 до рішення Міськради від 30.08.2019 № 1921 вирішено:
- погодити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка пропонується до продажу ТОВ "МПК-ГРУП" і на якій розташовані належні заявнику об'єкти нерухомого майна, що знаходяться в м. Вінниці, на вул. Малиновського, 26, для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку), виконаний ТОВ "ВІНЕКС";
- затвердити вартість земельної ділянки загальною площею 0,2950 га на вул. Малиновського, 26, у м. Вінниці в розмірі 1 917 792,00 грн без ПДВ, на підставі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки (висновок оцінювача про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 29.07.2019, вартість 1 кв.м - 650,10 грн) - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку);
- передати у власність шляхом продажу ТОВ "МПК-ГРУП" земельну ділянку загальною площею 0,2950 га за 1 917 792,00 грн без ПДВ (відповідно до звіту про експертну грошову оцінку) для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку), на вул. Малиновського, 26, у м. Вінниці;
- пропозиції щодо способів та умов продажу земельної ділянки площею 0,2950 га - для будівництва та обслуговування будівель та ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку), на вул. Малиновського, 26, м. Вінниці, ТОВ "МПК-ГРУП": площа земельної ділянки: 0,2950 га; кадастровий номер земельної ділянки - 0510136600:02:083:0110; категорія земель: землі громадської забудови; цільове призначення: 03.10. - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку);
- спосіб продажу: продаж земельної ділянки ТОВ "МПК-ГРУП" на неконкурентних засадах відповідно до договору купівлі-продажу;
- вартість земельної ділянки 1 917 792,00 грн без ПДВ, на основі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки.
18.09.2019 між Вінницькою міською радою (продавець) і ТОВ "МПК-ГРУП" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, за умовами якого продавець на підставі рішення Вінницької міської ради 43 сесії 7 скликання від 30.08.2019 № 1921, додатку № 14 до нього, передав у власність (продав), а покупець - прийняв у власність (купив) земельну ділянку, загальною площею 0,2950 га з кадастровим номером 0510136600:02:083:0110 та сплатив за неї грошову суму згідно з умов цього договору.
Земельна ділянка, що передається у власність покупця, має такі правову та фізичну характеристики: розташована: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26; належить Вінницькій міській територіальній громаді в особі Вінницької міської ради на праві комунальної власності згідно з п. п. 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності"; право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.07.2013 за записом № 21798315, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 119456305101, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманими нотаріусом шляхом безпосереднього доступу до нього 18.09.2019; згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданим державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області Лемешко Г.П. 17.09.2019 за номером НВ-0517041752019, земельна ділянка має таку кількісну характеристику: площа земельної ділянки 0,2950 га, з яких: землі під соціально-культурними об'єктами 0,014 га, 0,0620 га, 0,0062 га, 0,0001 га, 0,2118 га, 0,0007 га, 0,0002 га.
Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку (п. 1.3 договору).
У п. 1.4 договору сторони досягли згоди, що згідно з довідкою № 37-00-010-45136, виданою Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради 10.09.2019, земельна ділянка, що є предметом цього договору, має такі обмеження, обтяження: дотримання цільового використання земельної ділянки; здійснення благоустрою прилеглої території, відповідно до технічних умов та плану благоустрою, погодженого належним чином; утримання в належному технічному, санітарному стані тротуару та частини дороги, що прилягають до земельної ділянки, за окремою угодою та план-схемою, погодженою Департаментом комунального господарства та благоустрою; заборона будівництва, розміщення ТС та будь-яких об'єктів, встановлення елементів благоустрою, в тому числі МАФ, без відповідних дозволів; встановлення права третіх осіб на ремонт, прокладку і обслуговування інженерних мереж; дотримання вимог Закону України "Про відходи" та інших вимог природоохоронного законодавства; дотримання ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги". На земельну ділянку, що є предметом цього договору, сервітути не встановлено. Відповідно до витягу з ДЗК про земельну ділянку, зазначеного у п. 1.2 цього договору, земельна ділянка має такі відомості про обмеження у використанні: 0,0028 га, 0,0014 га - зона особливого режиму забудови (Закону України "Про планування та забудову території").
Згідно з п. 1.5 договору земельна ділянка, яка відчужується за цим договором, перебуває в оренді у покупця згідно з договором оренди земельної ділянки від 11.03.2019 та на ній розташована будівля, що є власністю покупця згідно з інвестиційним договором, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. 25.01.2019 за реєстром № 46 (зі змінами); право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.05.2019 за записом № 31683843; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 106601305101.
Вартість продажу земельної ділянки затверджена рішенням Вінницької міської ради і складає 1 917 792,00 грн без ПДВ. Згідно зі звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,2950 га, виконаним ТОВ "ВІНЕКС" станом на 29.07.2019, погодженим рішенням Вінницької міської ради 43 сесії 7 скликання від 30.08.2019 № 1921, оціночна вартість земельної ділянки - 1 917 792,00 грн без ПДВ (п. п. 2.1, 2.2 договору).
Продаж земельної ділянки проводиться за 1 917 79,00 грн без ПДВ, з яких покупцем сплачено авансовий внесок в розмірі 1 105 000,00 грн без ПДВ та доплату у розмірі 812 792,00 грн без ПДВ. Повний розрахунок покупця з продавцем за придбану земель ділянку підтверджується довідкою про надходження коштів, виданою Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради 16.09.2019 № 37-00-010-46174 (п. 2.3 договору).
Покупець здійснює розрахунок з продавцем в такому порядку: кошти за викуп земельної ділянки зараховуються на розрахунковий рахунок продавця 31516941002002, УК у м. Вінниці/м. Вінниця/33010100, ЄДРПОУ: 38054707, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998 (п. 2.4 договору).
Відповідно п. 6.1 договору обов'язок продавця передати земельну ділянку покупцю вважається виконаним після повної сплати вартості земельної ділянки відповідно до роз. 2, підписання та нотаріального посвідчення цього договору.
Право власності на земельну ділянку виникає у покупця з моменту його державної реєстрації та здійснюється відповідно до чинного законодавства України (п. 6.2 договору).
Договір є обов'язковим для сторін з моменту його підписання сторонами. Договір підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації в Департаменті земельних ресурсів Вінницької міської ради у місячний строк з моменту його підписання (п. п. 11.1, 11.2 договору).
18.09.2019 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. посвідчено договір та зареєстровано в реєстрі за номером № 808.
На виконання умов договору, ТОВ "МПК-ГРУП" здійснено оплату за продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що підтверджується платіжними дорученнями від 24.07.2019 № 24 на суму 1 105 000,00 грн, від 13.09.2019 № 31 на суму 812 792,00 грн.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з такого:
- підставності звернення прокурора до суду з цим позовом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18);
- інвестиційний договір від 25.01.2019 (в редакції договору про внесення змін та доповнень від 21.05.2019) не містить визначених Законом України "Про інвестиційну діяльність" умов щодо спільного використання обома сторонами результатів внесених інвестиційних внесків, досягнення соціального ефекту для територіальної громади або отримання вигоди у майбутньому. За своєю правовою природою і змістом договір фактично є договором відчуження об'єкта комунальної власності. Відповідний спосіб передачі майна суперечить нормам чинного законодавства, зокрема ст. ст. 1, 4, 7, 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність", а також ст. ст. 3, 6, 203, 215, 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- інвестиційний договір від 25.01.2019 (в редакції договору про внесення змін та доповнень від 21.05.2019), а також договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:083:0110 площею 0,2950 га є нікчемними правочинами;
- прокурором обрано неналежний спосіб захисту прав та інтересів держави шляхом пред'явлення вимог про недійсність інвестиційного договору від 25.01.2019 (в редакції договору про внесення змін та доповнень від 21.05.2019) та договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:083:0110 площею 0,2950 га, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26. Належному способу захисту відповідає вимога про застосування наслідків нікчемності договорів (ч. 5 ст. 216 ЦК України);
- наявності підстав для застосування двосторонньої реституції у цьому випадку;
- недобросовісності поведінки відповідача-3 та обізнаність з обставинами протиправного заволодіння майном;
- невстановлення пропуску позовної давності;
- позовна вимога про визнання недійсним та скасування рішення Вінницької міської ради від 30.08.2019 № 1921, яким погоджено звіт та експертну оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0510136600:02:083:0110 площею 0,2950 га не є ефективний способом захисту прав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що оспорюваний договір є інвестиційним договором і що прокурором не доведено, що він укладений з метою приховати інший правочин. На думку суду апеляційної інстанції, відповідач-3 є добросовісним набувачем, який діяв у межах договору з органом місцевого самоврядування та виконав всі зобов'язання перед ним. Посилається на невиправдане зволікання з боку держави і принцип "належного урядування". Зазначив, що не можна перекладати наслідки власної недбалості державних органів на добросовісного набувача, який діяв відповідно до чинного законодавства і покладався на офіційні, відкриті реєстраційні дані. Колегія суддів також зазначила, що спірне майно не використовувалося як заклад охорони здоров'я.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, прокурор звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025, а рішення Господарського суду Вінницької області від 12.03.2025 - залишити в силі
Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ст. ст. 1, 4, 7, 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність", ст. ст. 1, 7, 7-1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" у подібних правовідносинах, а саме щодо правомірності/неправомірності вибуття комунального нерухомого майна у приватну власність на виконання інвестиційного договору у разі законодавчо встановленої заборони на його відчуження.
На обґрунтування доводів касаційної скарги прокурор зазначає і таке: суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст. ст. 3, 6, 203, 215, 216, 228, 235, 655, 1212 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 7, 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність", ст. ст. 1, 7, 7-1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", порушив норми процесуального права - ст. ст. 86, 236 ГПК України; неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи. Не врахував того, що умовами укладеного інвестиційного договору не визначено порядку розподілу результатів інвестиційної діяльності, отримання прибутку у майбутньому Міськрадою або виконавчим комітетом; що сторонами не передбачено жодного соціального ефекту, який буде отриманий органом місцевого самоврядування в результаті укладення та виконання інвестиційного договору; територіальна громада м. Вінниці в особі її представницьких органів з огляду на відповідну "інвестиційну діяльність" фактично відчужила комунальне майно за ціною, що є значно меншою, ніж ціна реконструйованого об'єкта та ніяких інших прибутків від використання вказаного майна згідно з умов договору не може мати у подальшому, що суперечить самій суті інвестування, яка передбачена Законом України "Про інвестиційну діяльність"; заборона на відчуження та використання майна не за профілем передбачалась не тільки рішенням Міськради, а і Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин); ТОВ "МПК-ГРУП" усвідомлювало, що спірний інвестиційний договір є можливістю узаконення переходу права власності на майно, що в силу законодавчої заборони не може бути відчужене, а може використовуватися лише за профілем; прокурор звернувся із цим позовом з дотриманням строків, однак з огляду на неналежне дослідження судом апеляційної інстанції усіх обставин справи та надання їм помилкової правової оцінки, було ухвалено необґрунтоване судове рішення.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 19.08.2025.
У відзивах на касаційну скаргу виконавчий комітет, ТОВ "МПК-ГРУП" просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, як таку, що ухвалена відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.
Заслухавши доповідь головуючого судді, прокурора, пояснення представника відповідача-2, переглянувши в касаційному порядку оскаржуване рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Поняття договору міститься у ч. 1 ст. 626 ЦК України, відповідно до якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Можливість сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст, є уособленням принципу свободи договору (ст. 6 ЦК України). Так, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду й у законі прямо вказано про неможливість відступу від його положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України). Тобто сторони не можуть відступити від імперативних приписів.
Характеризуючи будь-який договір, важливо визначити його елементи, які не лише надають змогу з'ясувати сутність і зміст зобов'язання, але й встановити відповідність договору вимогам імперативних норм чинного законодавства та волі сторін.
За змістом ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваний правочин - це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили.
У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою приховує реальний правочин. За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Правова конструкція ст. 235 ЦК України передбачає, що сторона, звертаючись до суду із відповідним позовом, має довести: факт укладення правочину, що, на його думку, є удаваним; для приховання якого саме правочину вчинено спірний правочин; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином; настання між сторонами інших прав та обов'язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином (див. постанови Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 904/4885/20, від 11.04.2023 у справі № 916/508/22, від 23.10.2019 у справі № 607/13289/16-ц).
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, дійсним намірам сторін спору при укладенні оспорюваних договорів, встановити фактичні правовідносини, які склалися між сторонами, і застосувати до цих правовідносин відповідні норми матеріального права. Водночас, невикористання при вчиненні певного правочину термінів, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням їх натомість у завуальований спосіб, а також викладення у різних документах взаємопов'язаних між собою прав і обов'язків сторін, що в сукупності складають зміст відповідних правовідносин, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони, шляхом оформлення "про людське око" (напоказ) іншого правочину (див. постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 06.11.2019 у справі № 916/1424/18, від 07.07.2021 у справі № 903/601/20, від 03.11.2021 у справі № 918/1226/20, від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 29.09.2022 у справі № 918/351/21(918/672/21), від 07.12.2022 у справі № 924/11/22 та інші).
Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення нікчемності правочину або про визнання його недійсним.
Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначає Закон України "Про інвестиційну діяльність" (тут і далі - в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору).
Відповідно до ст. 1 цього Закону інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів); рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у виді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.
Суб'єктів інвестиційної діяльності визначає ст. 5 цього Закону.
За ст. 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що:
- інвестиційний договір - це господарсько-правова угода, яка укладається між суб'єктами інвестиційної діяльності (замовником та інвестором), у якій фіксується факт вкладання коштів або інших матеріальних чи інтелектуальних цінностей в об'єкт інвестування та у якій визначається мета (отримання прибутку та/або соціального ефекту), регламентуються права та обов'язки сторін;
- основним способом реалізації інвестицій є інвестиційна діяльність, яка полягає у практичних організаційних діях відповідних суб'єктів з метою знаходження інвестиційних ресурсів (майнових та інтелектуальних цінностей), виборі об'єктів підприємницької та інших видів діяльності і вкладення в ці об'єкти зазначених ресурсів для отримання прибутку (доходу) або досягнення певного соціального ефекту;
- поняття "соціальний ефект" може означати результат, пов'язаний із життям та стосунками людей у суспільстві. У контексті інвестиційної діяльності про досягнення соціального ефекту йдеться у разі здійснення інвестицій в об'єкти соціальної сфери або в інші об'єкти, інвестування в які сприяє досягненню встановлених законодавством пріоритетів соціальної політики держави. В інвестиційній діяльності у галузі будівництва безпосередній соціальний ефект як результат інвестиційної діяльності може мати прояв, наприклад, у передачі частини збудованих житлових приміщень органам місцевого самоврядування для забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, передачі нежитлових приміщень органам освіти, культури, медицини тощо, в будівництві об'єктів соціальної інфраструктури як складової комплексної забудови територій. При цьому не можна віднести до безпосереднього соціального ефекту передачу частини житлових та нежитлових приміщень учаснику спільної інвестиційної діяльності внаслідок розподілу спільно досягнутого результату інвестування. Водночас для кваліфікації вкладу суб'єкта як інвестиції достатньо одного із результатів, передбачених ч. 1 ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність", а саме створення прибутку (доходу) та/або досягнення соціального ефекту (див. також постанову Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 910/7975/21).
Зміст договору купівлі-продажу розкриває ст. 655 ЦК України. Так, за цією статтею за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Закон України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність.
Передача у державну або комунальну власність об'єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад (ст. 1 цього Закону).
Умови передачі об'єктів визначає ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності". Відповідно до цієї статті Закону у комунальну власність передаються безоплатно за умови взяття органами місцевого самоврядування зобов'язання використовувати за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність такі об'єкти: навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори, у тому числі ті, будівництво яких не завершено.
Передача цілісних майнових комплексів підприємств провадиться разом з усіма їх активами і пасивами, лімітами, фондами, планами фінансово-господарської діяльності тощо, а об'єктів незавершеного будівництва - також з проектно-кошторисною документацією (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності").
За ст. 7-1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" правочин, наслідком якого стало відчуження у приватну власність або нецільове використання об'єктів, зазначених в абз. 5-12 ч. 1 ст. 7 цього Закону, є нікчемним.
Верховний Суд зазначає, що положення ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" є однозначними і зрозумілими, не мають дискреційного підходу до визначення варіантів поведінки, а її недотримання є самостійною і достатньою підставою для визнання договору, наслідком якого стало відчуження у приватну власність або нецільове використання майна, нікчемним (до таких висновків дійшов і Верховний Суду у постанові від 22.04.2025 у справі № 918/539/24, яка враховується при перегляді цієї справи з огляду на ч. 4 ст. 300 ГПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово акцентувала увагу на тому, що:
- недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України). Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17). Отже, у разі, коли сторона правочину вважає його нікчемним, вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи вимоги його нікчемністю (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).
Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ч. 5 ст. 216 ЦК України).
Реституція - це повернення сторін договору в попередній стан "status quo ante".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21 виснувала, що за змістом ст. 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувач у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості.
У постанові від 19.04.2023 у справі № 910/15551/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд вирішує спір у межах заявлених позивачем вимог, а саме, виходячи зі змісту заявлених вимог та обставин, якими їх обґрунтовує позивач; при цьому, користуючись принципом "суд знає закони", при вирішенні спору суд може застосувати до спірних правовідносин інші норми права, ніж ті, які зазначив позивач як правову підставу позову.
Вирішуючи спір у справі, апеляційний господарський суд не врахував вищезазначеного, не надав належної оцінки цільовому призначенню майна, яке є предметом оспорюваного договору від 25.01.2019 (у редакції договору від 21.05.2019); не встановив правової природи цього договору від 25.01.2019 (у редакції договору від 21.05.2019) з урахуванням його умов, прав і обов'язків сторін відповідно до правил ст. 86 ГПК України. Суд апеляційної інстанції не перевірив відповідність оспорюваного договору від 25.01.2019 (у редакції договору від 21.05.2019) вимогам ЦК України, Законів України "Про інвестиційну діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", а також відповідність/невідповідність договору купівлі-продажу земельної ділянки вимогам законодавства, який також оспорювався прокурором. Суд апеляційної інстанції не врахував, що рішенням Вінницької міської ради від 29.05.2015 № 2170 було передбачено обмеження на передачу у приватну власність майна цілісного майнового комплексу ДЗ "Вузлова клінічна лікарня станції Вінниця Південно-Західної залізниці" та у повному обсязі не здійснив оцінки доводів прокурора про те, що оспорюваний договір 25.01.2019 (у редакції договору від 21.05.2019) не містить визначених Законом України "Про інвестиційну діяльність" умов щодо спільного використання обома сторонами результатів внесених інвестиційних внесків, досягнення соціального ефекту для територіальної громади або отримання вигоди у майбутньому і, що перехід права власності на таке майно міг здійснюється лише із додержання приватизаційного законодавства та Основ законодавства України про охорону здоров'я, якого, на думку прокурора, дотримано не було.
Також, апеляційний господарський суд зазначаючи про добросовісність дій відповідача-3 не врахував того, що керуючись таким критерієм як "добросовісність", який належать до фундаментальних засад цивільного права (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), суд не може тлумачити або застосовувати його формально. Добросовісність має оцінюватися з урахуванням усіх обставин справи, відповідно до вимог ст. 86 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на вищевикладене, Верховний Суду вважає, що суд апеляційної інстанції не здійснив повної та всебічної перевірки доводів прокурора, не встановив обставин справи, від яких залежить правильність вирішення цього спору, порушив норми матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, а отже, ухвалив судове рішення, яке не відповідає ст. 236 ГПК України. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
Під час нового розгляду справи суду необхідно урахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення відповідно до ст. 236 ГПК України.
Оскільки справа передається на новий розгляд до апеляційного господарського суду, розподіл судових витрат у порядку ст. 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
Касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити частково.
Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 у справі № 902/669/24 скасувати.
Справу № 902/669/24 направити на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С. К.
Судді: Волковицька Н. О.
Случ О. В.