Іменем України
17 вересня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/694/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи
за позовом: Прилуцької окружної прокуратури
вул. В'ячеслава Чорновола, 50-а, м. Прилуки, Чернігівської області, 17500, код 0291011425,
в інтересах держави,
в особі позивача: Міністерства культури та стратегічних комунікацій України
вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601, код 43220275,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем"
вул. Глибочицька, буд. 72, оф.337, м. Київ, 04052, код 45067285,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний історико-культурний заповідник «Качанівка»
вул. Музейна, буд. 1, с. Качанівка, Прилуцький район, Чернігівська область, 16735, код 02215420,
про стягнення 171180,00 грн.
без виклику сторін
04.07.2025 до Господарського суду Чернігівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем" про стягнення 171180,00 грн боргу.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором №1 про закупівлю товарів за державні кошти від 31.10.2024, у зв'язку з чим вартість не отриманого бензину А-95 у кількості 3170 літрів становить 171180,00 грн та підлягає стягненню на підставі ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.07.2025 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/694/25 без повідомлення сторін у справі; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний історико-культурний заповідник «Качанівка»; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена прокурору до його електронного кабінету в ЄСІТС 07.07.2025 о 18:40, позивачу - 07.07.2025 о 18:40, відповідачу - 07.07.2025 о 18:40, третій особі - 07.07.2025 о 18:40, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
08.07.2025 від представника третьої особи через систему «Електронний суд» надійшли пояснення щодо позову, у яких останній просив позов задовольнити, посилаючись на те, що починаючи з 01.01.2025 постачальник ТОВ «Торговий дім «Інтерференц систем» припинив відпуск бензину за виданими скретч-картками, внаслідок чого станом на 26.06.2025 заповідник не отримав 3170 літрів бензину на суму 171180,00 грн, що свідчить про неналежне виконання договірних зобов'язань з боку постачальника з передачі товару на підставі договору №1 від 31.10.2024.
22.07.2025 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову. Вказував, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту невиконання саме відповідачем своїх зобов'язань за договором, не надано доказів щодо неможливості отримати товар на АЗС, а заявлена до стягнення сума є непідтвердженою. В матеріалах справи відсутній будь-який документ, який свідчив би про повний перелік отриманих талонів на пальне із зазначенням їх номерів або інших ідентифікуючих ознак, що надають можливість встановити, що ці талони були надані відповідачем.
29.07.2025 від представника заявника через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначав, що Національним історико-культурним заповідником «Качанівка» здійснено попередню оплату товару, який підлягав поставці, однак відповідач визначений договором товар покупцю в повному обсязі не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимоги позивача про стягнення вартості недопоставленого відповідачем палива є обґрунтованими.
30.07.2025 від третьої особи через систему «Електронний суд» надійшли пояснення щодо позову, у яких останній просив позов задовольнити та повторно зазначив про те, що постачальник ТОВ «Торговий дім «Інтерференц систем» припинив відпуск бензину за виданими скретч-картками починаючи з 01.01.2025, станом на 26.06.2025 заповідник не отримав 3170 літрів бензину на суму 171180,00 грн.
29.08.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких позивач підтримав позовні вимоги та зазначив про те, що Національним історико-культурним заповідником «Качанівка» оплачено вартість товару за рахунок власних надходжень спеціального фонду, однак відповідач визначений договором товар покупцю в повному обсязі не передав, внаслідок чого виникла заборгованість за договором №1 від 31.10.2024 у розмірі 171180,00 грн.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
08.10.2024 Національним історико-культурним заповідником «Качанівка» оприлюднено оголошення про закупівлю бензину А-95 (Євро 5) за ДК 021:201509130000-9 «нафта і дистилятори» очікуваною вартістю 228 000,00 грн (ідентифікатор закупівель UA-2024-10-08-012404-а).
Відповідно до звіту про результати проведеної закупівлі фінансування закупівлі здійснювалося за рахунок державного бюджету.
За результатами закупівлі 31.10.2024 між Національним історико-культурним заповідником «Качанівка» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем» (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 1 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується у 2024 році передати у власність товар бензин А-95 за кодом ДК 021:2015:09130000-9нафта і дистиляти (товар), згідно специфікації, а замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.2 договору постачальник надає замовникові товар, а замовник отримує товар та сплачує вартість товару за цінами, які зазначені у специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.
У специфікації зазначено кількість бензину А 95 - 4000 літрів за ціною 54 грн за літр на загальну суму 216 000,00 грн.
Згідно з п. 3.1 договору ціна договору становить 216 000,00 грн, у т.ч ПДВ (20%) 36 000,00 грн.
Оплата за товар здійснюється по факту поставки безготівковим розрахунком. Замовник здійснює оплату товару постачальнику на підставі наданого рахунку та накладної. (п. 4.3 договору)
Строк постачання товарів: до 31.12.2024 (п. 5.1 договору).
За умовами п. 5.2 договору місце постачання товарів: АЗС.
Пунктом 6.1.3 договору сторонами погоджено, що замовник зобов'язаний отримати товар на АЗС протягом строку дії талону, який зазначено на зворотній стороні талону.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024 (п.10.1 договору).
Відповідно до поданих постачальником документів у складі тендерної пропозиції, як учасника відкритих торгів за проведеною процедурою закупівлі UA-2024-10-08-012404-а, ТОВ «ТД «Інтерференц Систем» надано довідку про АЗС, у якій визначено переліз АЗС, на яких замовник зможе заправляти автомобілі, а саме: Авіас Плюс (смт. Ічня, вул. Вокзальна, 97-а - 26,6 км до замовника); ANP (м. Прилуки, вул. Іванівська,88); ANP (м. Прилуки, вул. Пирятинська, 96).
На виконання умов договору №1 від 31.10.2024 Національним історико-культурним заповідником «Качанівка» своєчасно та в повному обсязі оплачено вартість товару - бензину А-95 в кількості 4000 літрів по ціні 54,00 грн за 1 літр на загальну суму 216 000,00 грн, згідно наданої ТОВ «ТД «Інтерференц Систем» видаткової накладної №1869 від 01.11.2024, що підтверджується платіжною інструкцією №411 від 05.11.2024.
На вказану суму Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» отримав скретч-картки на бензин А-95.
Після укладення договору протягом листопада-грудня 2024 року відповідач здійснював відпуск товару за скретч-картками, а потім починаючи з 01.01.2025 припинив поставку бензину А-95 на АЗС, а саме: Авіас Плюс (смт. Ічня, вул. Вокзальна, 97-а - 26,6 км до замовника); ANP (м. Прилуки, вул. Іванівська,88); ANP (м. Прилуки, вул. Пирятинська, 96), що підтверджується службовими записками від 28.01.2025, 18.02.2025, 03.03.2025 завідувача відділу обслуговування Національного історико-культурного заповідника «Качанівка».
Матеріали справи містять претензії Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» №84 від 05.03.2025 та №108 від 04.04.2025 щодо неналежного виконання зобов'язань за договором №1 від 31.10.2024, які повернулися у зв'язку з відмовою адресата від отримання рекомендованих листів.
Згідно з інформацією, зазначеною в листі Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» та наданих документів станом на 26.06.2025 ТОВ «ТД «Інтерференц Систем» не поставило за договором №1 від 31.10.2024 - 3170 літрів бензину А-95 на загальну суму 171 180,00 грн за переданими замовнику постачальником скретч-картками / талонами у загальній кількості 292 штук різного номіналу (10 л, 15 л та 20 л), а саме:
- бензин А-95 за скретч-картками/ талонами номіналом по 10 літрів (258 штук на 2580 літрів): 303526008120 - 303526008199, 303526008200 - 303526008299, 303526008300 -303526008359, 303526008362 - 303526008379 на загальну суму 139 320,00 грн;
- бензин А-95 за скретч-картками/ талонами номіналом по 15 літрів (18 штук на 270 літрів): 303112392592 - 303112392599, 303112392600 - 303112392609 на загальну суму 14 580,00 грн;
- бензин А-95 за скретч-картками/ талонами номіналом по 20 літрів (16 штук на 320 літрів): 303611745352 - 303611745367 на загальну суму 17 280 грн.
Таким чином, прокурор зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «ТД «Інтерференц Систем» своїх зобов'язань з передачі товару на підставі договору №1 від 31.10.2024, Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» позбавлений можливості реалізувати право на отримання свого, уже оплаченого за рахунок коштів державного бюджету, товару за договором на загальну суму 171 180,00 грн.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.
Щодо підстав представництва інтересів держави Прилуцькою окружною прокуратурою у даній справі суд зазначає таке.
Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачена важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
За частинами 4, 7 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи така відповідь взагалі не отримана, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Прилуцькою окружною прокуратурою скеровано позов до суду в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України з метою захисту і відновлення державних та суспільних інтересів, з огляду на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, що спричинило неефективне використання бюджетних коштів за поставлений товар.
У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі, держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.
Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1.1 Положення про Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», затвердженого наказом Міністерства культури та стратегічних комунікацій України №847 від 21.11.2024, Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» є культурно-освітнім та науково-дослідним закладом.
Заповідник є об'єктом державної власності і перебуває у сфері управління Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (п.1.5 Положення).
Джерелами формування коштів заповідника, зокрема, є кошти Державного бюджету (п. 7.1.1 Положення).
Пунктом 10.1.1 Положення передбачено, що уповноважений орган управління здійснює контроль за ефективністю використання і збереженням закріпленого за Заповідником державного майна.
Відтак, у спірних правовідносинах Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, яке зобов'язане забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, є уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів Державного бюджету, а тому є належним позивачем у справі
Прилуцька окружна прокуратура 21.05.2025 звернулася з листом до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про порушення інтересів держави у зв'язку із неналежним виконанням договору №1 від 31.10.2024.
Листом від 09.06.2025 №06/113/5671-25 Міністерство культури та стратегічних комунікацій України повідомило окружну прокуратуру, що з позовом до суду не зверталось.
Отже, підставою реалізації прокуратурою представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є компетентним органом у спірних правовідносинах, і у разі виявлення порушень законодавства має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, однак цього не зробив.
У порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор листом №54-77-4610Вих-25 від 02.07.2025 повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (а. с.86).
За таких обставин у їх сукупності суд дійшов висновку про доведення Прилуцькою окружною прокуратурою бездіяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави
Щодо стягнення з відповідача попередньої оплати суд зазначає таке.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наведеного нижче.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
За ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Судом установлений факт укладення 31.10.2024 між Національним історико-культурним заповідником «Качанівка» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем» (постачальник) договору про закупівлю товарів за державні кошти № 1, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується у 2024 році передати у власність товар бензин А-95 за кодом ДК 021:2015:09130000-9 нафта і дистиляти (товар), згідно специфікації, а замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.2 договору постачальник надає замовникові товар, а замовник отримує товар та сплачує вартість товару за цінами, які зазначені у специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.
У специфікації зазначено кількість бензину А 95 - 4000 літрів за ціною 54 грн за літр на загальну суму 216 000,00 грн.
Згідно з п. 3.1 договору ціна договору становить 216 000,00 грн, у т.ч ПДВ (20%) 36 000,00 грн.
Відповідно до поданих постачальником документів у складі тендерної пропозиції, як учасника відкритих торгів за проведеною процедурою закупівлі UA-2024-10-08-012404-а, ТОВ «ТД «Інтерференц Систем» надано довідку про АЗС, у якій визначено переліз АЗС, на яких замовник зможе заправляти автомобілі, а саме: Авіас Плюс (смт. Ічня, вул. Вокзальна, 97-а - 26,6 км до замовника); ANP (м. Прилуки, вул. Іванівська,88); ANP (м. Прилуки, вул. Пирятинська, 96).
На виконання умов договору №1 від 31.10.2024 Національним історико-культурним заповідником «Качанівка» своєчасно та в повному обсязі оплачено вартість товару - бензину А-95 в кількості 4000 літрів по ціні 54,00 грн за 1 літр на загальну суму 216 000,00 грн, згідно наданої ТОВ «ТД «Інтерференц Систем» видаткової накладної №1869 від 01.11.2024, що підтверджується платіжною інструкцією №411 від 05.11.2024.
На вказану суму Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» отримав скретч-картки на бензин А-95.
Після укладення договору протягом листопада-грудня 2024 року відповідач здійснював відпуск товару за скретч-картками, а потім починаючи з 01.01.2025 припинив поставку бензину А-95 на АЗС, а саме: Авіас Плюс (смт. Ічня, вул. Вокзальна, 97-а - 26,6 км до замовника); ANP (м. Прилуки, вул. Іванівська,88); ANP (м. Прилуки, вул. Пирятинська, 96), що підтверджується службовими записками від 28.01.2025, 18.02.2025, 03.03.2025 завідувача відділу обслуговування Національного історико-культурного заповідника «Качанівка».
Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, талон це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п. 10.3.3.1 Інструкції).
Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п. 10.3.3.2 Інструкції).
За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку (талон) на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону / картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого талон / картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.
Таким чином, покупець як власник талонів / карток на пальне, отриманих від постачальника, володіє законним правом на отримання на АЗС, визначених угодою, товару (пального) по талонах / картках у кількості, маркуванні, визначеному у талонах на пальне.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №903/666/22.
Пунктом 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20.12.1997 №1442, передбачено, що розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про поставку постачальником замовнику товару за договором, оскільки фактично Національному історико-культурному заповіднику «Качанівка» передані талони на пальне, які надають право замовнику на отримання відповідної кількості вже попередньо оплаченого товару (палива) за договорами в майбутньому.
Факт неотримання позивачем 3170 літрів бензину А-95 на загальну суму 171 180,00 грн за переданими замовнику постачальником скретч-картками / талонами у загальній кількості 292 штук різного номіналу (10 л, 15 л та 20 л) підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.
Матеріали справи містять претензії Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» №84 від 05.03.2025 та №108 від 04.04.2025 щодо неналежного виконання зобов'язань за договором №1 від 31.10.2024, які повернулися у зв'язку з відмовою адресата від отримання рекомендованих листів.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
У даному випадку судом враховується те, що фактично станом на дату закінчення строку дії укладеного сторонами у справі договору 31.12.2024 (п. 10.1 договору), а також після закінчення цього строку залишилися невиконаними зобов'язання відповідача у справі щодо поставки палива на суму передплати у загальному розмірі 171 180,00 грн.
Договір №1 від 31.10.2024 сторонами не продовжувався і є припиненим з 01.01.2025. Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» втратив можливість отримання палива після припинення договору.
Доказів поставки палива у повному, передбаченому договором та додатками до нього, обсязі, саме на суму передплати відповідачем під час розгляду справи не надано.
Станом на дату звернення прокурора до суду з даним позовом з моменту закінчення укладеного сторонами договору №1 від 31.10.2024 спливло майже 7 місяців і за цей період відповідач жодним чином не комунікував із позивачем з приводу допоставки палива у повному обсязі.
При цьому прокурор наводить дані про невикористані Національним історико-культурним заповідником «Качанівка» картки/талони.
Доказів поставки (копії фіскальних чеків на поставку) палива відповідач суду не надав.
За таких обставин вимоги в частині стягнення 171 180,00 грн основного боргу підлягають задоволенню.
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність задоволення позову у повному обсязі.
При ухваленні рішення у справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, за рахунок відповідача Чернігівській обласній прокуратурі підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 53, 55, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем" (вул. Глибочицька, буд. 72, оф.337, м. Київ, 04052, код 45067285) на користь Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601, код 43220275) суму боргу у загальному розмірі 171 180 (сто сімдесят одна тисяча сто вісімдесят) грн 00 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем" (вул. Глибочицька, буд. 72, оф.337, м. Київ, 04052, код 45067285) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114, отримувач: Чернігівська обласна прокуратура, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA248201720343140001000006008) 2422,40 грн судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Рішення складено та підписано 17.09.2025.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя М.О. Демидова