18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
11 вересня 2025 року справа № 925/746/25
м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В. за участю представниці боржниці в режимі відеоконференції адвоката Веремчук К.Ю. і представниці товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" в режимі відеоконференції адвоката Бабаєвої О.О., із секретарем судового засідання Рябенькою Я.В., розглянувши у попередньому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" від 12.08.2025 з грошовими вимогами до боржниці у справі №925/746/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ,
Ухвалою від 14.07.2025 Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В. відкрив провадження у справі №925/746/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ввів процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів боржниці, призначив керуючим реструктуризацією її боргів арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича, визначив дату, час і місце попереднього засідання у цій справі - 11 вересня 2025 року об 11 год. 00 хв. в приміщенні Господарського суду Черкаської області, вирішив інші питання підготовчого засідання.
15 липня 2025 року в установленому порядку було здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі №925/746/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
12 серпня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" через систему "Електронний суд" подало до Господарського суду Черкаської області заяву від 12.08.2025 з грошовими вимогами до боржниці в сумі 4900,35 грн. у справі №925/746/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою від 19.08.2025 у справі №925/746/25 Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В. прийняв заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" від 12.08.2025 з грошовими вимогами до боржниці до розгляду у попередньому засіданні і повідомив заявнику дату час і місце попереднього засідання.
Боржниця, керуючий реструктуризацією, товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" були належним чином повідомлені господарським судом про дату, час і місце попереднього засідання у справі №925/746/25, призначеного на 11 год. 00 хв. 11 вересня 2025 року, проте керуючий реструктуризацією Каратун Є. Є. у це засідання не явився, що не перешкодило його проведенню.
Керуючий реструктуризацією Каратун Є. Є. у наданому ним господарському суду повідомленні про результати розгляду вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" у справі №925/746/25 визнав вимоги цього товариства до боржниці частково в сумі 2300,35 грн., в тому числі: 1300 грн. заборгованості з повернення кредиту і 1000,35 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом.
Частину заявлених товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" грошових вимог до ОСОБА_1 в сумі 2600 грн., що являють собою неустойку за прострочення боржницею повернення кредиту за договором кредитної лінії від 12.01.2025 №8259226, керуючий реструктуризацією Каратун Є.Є. не визнав, оскільки вважає, що відповідно до пункту 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України боржниця в період воєнного стану звільняється від обов'язку сплати на користь кредитора неустойки (штрафу, пені).
Представниця боржниці адвокат Веремчук В.Ю. подала до Господарського суду Черкаської області письмове заперечення на заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 в частині заявленої суми неустойки в розмірі 2600 грн., в обґрунтування якого вказала на таке:
- нарахування неустойки та включення її кредитором до суми грошових вимог є незаконним, оскільки згідно з пунктом 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України боржниця в період воєнного стану звільняється від обов'язку сплати на користь кредитора неустойки (штрафу, пені);
- паспорти споживчого кредиту є способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця з надання споживачу інформації про умови кредитування і їх підписання споживачем не означає укладення договорів про споживчий кредит та дотримання їх форми, оскільки в паспорті споживчого кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Заслухавши присутніх у попередньому засіданні учасників справи №925/746/25, дослідивши наявні у ній матеріали, господарський суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" грошові вимоги до боржниці в сумі 4900,35 грн. підлягають визнанню господарським судом повністю з огляду на таке.
За правилом частини першої ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
12 січня 2025року товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" як Кредитодавець і Прядко Віола Миколаївна як Позичальник в порядку, встановленому Законом України "Про електронну комерцію", з використанням інформаційно-комунікаційної системи Кредитодавця уклали електронний договір кредитної лінії (Надійний) №8259226 (далі - Договір №8259226) шляхом його підписання зі сторони Кредитодавця електронним підписом директора Білана В. І. і зі сторони Позичальника електронним підписом ОСОБА_1 з одноразовим ідентифікатором 753686, що підтверджується поданою товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" відповідно до вимог ч. 3 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України паперовою копією цього електронного договору.
Відповідно до приведених вище норм ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" Договір №8259226 є договором, укладеними в письмовій формі.
Договір №8259226 містить, зокрема, такі умови (пункти):
2.1. За цим Договором Кредитодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі - Кредит) на погоджений умовами Договору строк (надалі - строк кредиту) шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів або достроково та сплатити Кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.
2.2.1. Сума кредиту 1300,00 грн.
2.2.2. Строк кредитування/строк договору 360 днів.
2.2.3. Розмір першого обов'язкового платежу 471,25 грн.
2.2.4. Період сплати мінімального обов'язкового платежу дорівнює строку сплати Позичальником процентів за користування кредитом та становить 20 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом, нараховані за 20 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 20 днів користування. Кількість мінімальних обов'язкових платежів становить 17.
2.2.5. Дата сплати першого обов'язкового платежу 31.01.2025.
2.2.8. Комісія за надання кредиту 17,255 від суми наданого кредиту(що у грошовому виразі складає 224,25 грн. Дата надання кредиту 12.01.2025. Дата повернення кредиту 06.01.2026. Процентна ставка/день (фіксована) 0,95. Орієнтовна загальна вартість кредиту 5970,25 грн. Неустойка, грн./день 65,00 грн.
9.6. Якщо Позичальником не сплачено/сплачено не в повному обсязі перший обов'язковий платіж/мінімальний обов'язковий платіж (платежі) за Договором нараховується неустойка у розмірі, визначеному у п. 2.2 Договору, починаючи з першого дня прострочення та закінчуючи датою оплати несплаченого/сплаченого не в повному обсязі першого обов'язкового платежу/мінімального обов'язкового платежу (платежів) та неустойки. Неустойка нараховується з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про споживче кредитування" та іншими актами законодавства.
12 січня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінекспрес" за дорученням товариства з обмеженою відповідальністю товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 суму кредиту в розмірі 1300,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією d284136c-abd6-464b-9d47-0ac202173346 та довідкою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінекспрес" від 18.06.2025 №КД-000034177/ТНПП.
28 травня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" як фактор і товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" як клієнт уклали договір факторингу №28/05/25-01, згідно з яким права кредитора за Договором №8259226 від товариства з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" перейшли до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП".
ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором №8259226 щодо повернення кредиту і сплати процентів за користування ним не виконала.
До заявленої товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" суми грошових вимог до боржниці в розмірі 4900,35 грн. кредитор включив:
- 1300,00 грн. заборгованості за повернення кредиту;
- 1000,35 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом;
- 2600,00 грн. неустойки за прострочення повернення кредиту.
Відносини між товариством з обмеженою відповідальністю, а після укладення договору факторингу від 28.05.20254 №28/05/25-01 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" як Кредитодавцем і боржницею як Позичальником, що виникли під час надання послуг споживчого кредитування за Договором №8259226 регулюються Законом України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII "Про споживче кредитування".
Пунктом 5 розділу І Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі також - Закон № 3498-IX) до Закону України "Про споживче кредитування" були внесені зміни, зокрема:
- стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнена частиною п'ятою такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %";
- розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнений пунктом 17 такого змісту: "Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
протягом перших 120 днів - 2,5 %;
протягом наступних 120 днів - 1,5 %".
Розділом II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3498-IX передбачено, що:
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
підпункту 2 пункту 1, підпунктів 1 і 2 пункту 9, підпунктів 1-4, підпунктів "б", "д", "е", "ж" підпункту 5 пункту 10 і пункту 12 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2024 року;
підпункту 8, абзаців десятого і одинадцятого підпункту 13 пункту 2 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 5 серпня 2024 року;
абзацу четвертого підпункту 8 пункту 5 розділу I цього Закону (щодо заборони укладати договір про споживчий кредит з особами, включеними до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, якщо у зазначеному Реєстрі міститься інформація про використання такими особами кредитних коштів для внесення ставок), який набирає чинності з дня оприлюднення Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей на своєму веб-сайті повідомлення про забезпечення можливості доступу бюро кредитних історій до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.
2. Дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пункту 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3498-IX цей Закон набрав чинності з 24.12.2023 року, тож згідно з пунктом 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" в редакції Закону № 3498-IX перші 120 днів, протягом яких максимальний розмір денної процентної ставки тимчасово не може перевищувати 2,5 %, припали на період з 24.12.2023 по 21.04.2024 включно, а наступні 120 днів, протягом яких максимальний розмір денної процентної ставки тимчасово не може перевищувати 1,5 %, припав на період з 22.04.2024 по 19.08.2024 включно. Далі відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" в редакції Закону № 3498-IX максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.
Договір №8259226 укладено після набрання чинності Законом № 3498-IX у період коли максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1 %.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" нараховувало боржниці проценти за користування кредитом за Договором №8259226 в сумі 1000,35 грн. за денною ставкою 0,95%, що не суперечить стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування".
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, відповідальність сторін за порушення умов договору.
Особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит врегульовано статтею 21 Закону України "Про споживче кредитування"), яка передбачає, що:
1. Споживач, який порушив своє зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
2. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
3. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
За порушення виконання споживачем зобов'язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.
4. Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов'язання за договором про споживчий кредит заборонено.
Заявлена товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" неустойка за прострочення повернення кредиту в сумі 2600,00 грн. не перевищує розміру подвійної суми одержаного ОСОБА_1 кредиту за Договором №8259226.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває дотепер.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, зокрема:
- розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18 такого змісту:
"У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).";
- розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 6-1такого змісту:
"У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.".
Згодом Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі також - Закон № 3498-IX) розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 6-1 був виключиний, а пункт 6 був викладений у такій редакції:
"У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.".
У той же час пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України залишається чинним і дотепер в редакції Закону № 2120-IX.
З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку, що у сфері відносин споживчого кредитування Закон України "Про споживче кредитування" є спеціальним законом, а Цивільний кодекс України - загальним, тому за принципом "lex specialis derogat legi generali", що з латини означає "спеціальний закон скасовує загальний закон", до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми Закону України "Про споживче кредитування".
Тож при вирішенні питання про звільнення боржниці від передбаченої Договором №8259226 неустойки за прострочення повернення кредиту слід керуватися саме пунктом 6 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" в редакції Закону № 3498-IX, а не пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення".
Договір №8259226 був укладений після закінчення встановленого пунктом 6 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" в редакції Закону № 3498-IX періоду укладення договорів про споживчий кредит, за прострочення в межах якого споживачі звільняються від відповідальності. Тому за Договором №8259226 Позичальник - ОСОБА_1 не підлягає звільненню від відповідальності за прострочення повернення кредиту.
Отже, враховуючи умови Договору №8259226 фактичні обставини виконання/невиконання зобов'язань за цими договорами їх сторонами та вимоги ЦК України, КУзПБ і Закону України "Про споживче кредитування" товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" має право вимагати від боржниці повернення суми кредиту в розмірі 1300,00 грн., сплати процентів за користування кредитом в сумі 1000,35 грн. і 2600,00 грн. передбаченої п. 2.2.8 та п. 9.6 Договору №8259226 неустойки за прострочення повернення кредиту.
За таких обставин вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" до боржниці підлягають визнанню судом повністю в суму 4900,35 грн. (1300,00 грн. + 1000,35 грн. + 2600,00 грн.).
Частина четверта статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює таку черговість задоволення вимог кредиторів:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Тож вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до боржниці в сумі 2300,35 грн. (заборгованість з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним) підпадають під другу чергу задоволення, а в сумі 2600,00 грн. (неустойка) підпадають під третю чергу задоволення.
Частиною другою статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" за подання заяви від 12.08.2025 з грошовими вимогами до боржниці за платіжною інструкцією від 22.07.2025 №635 сплатило 4844,80 грн. судового збору, який відповідно до частини другої статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає віднесенню до витрат цього кредитора, пов'язаних з провадженням у справі №925/746/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
Визнати повністю грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до боржниці - ОСОБА_1 у справі №925/746/25 в сумі 4900,35 грн., в тому числі 2300,35 грн. другої черги задоволення і 2600,00 грн. третьої черги задоволення.
Віднести витрати товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" на сплату судового збору в сумі 4844,80 грн. до витрат цього кредитора, пов'язаних з провадженням у справі №925/746/25 про неплатоспроможність - ОСОБА_1 .
Ця ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею і не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Суддя М.В. Дорошенко