18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
16 вересня 2025 року м.Черкаси Справа №925/1101/25
Вх. суду №13196/25 від 09.09.2025
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
розглянувши заяву від 09.09.2025
заявника, ОСОБА_1 ,
про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність,
1. ОСОБА_1 (місце реєстрації і фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою від 09.09.2025 з вимогою відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність.
2. Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс):
абз.1 ч.2 ст.2. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;
ст.115. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до Господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності;
ст.116. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: (…) 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
3. Згідно із ст. 5, 6 і 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг": електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. (7) Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" (ч.6 ст.18. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису). У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
4. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
ч.1, 3 і 4 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
ч.2 ст.80. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
ч.1, 2 і 4 ст.96. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи…)
Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом.
ч.4 і 5 ст.91. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. (…) Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
ч.3 ст.162. Позовна заява повинна містити: 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
ч.2 ст.164. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
ч.1 ст.174. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
5. Аналіз ч.1 ст.3, ч.6 ст.12 ГПК України, ч.1 ст.2 КУзПБ у сукупності із ч.1 і 4 ст.174 ГПК України дає суду підстави для висновків про те, що основним процесуальним законом, який застосовується господарським судом у розгляді справ про банкрутство, є саме ГПК України, а КУзПБ є субсидіарним, додатковим і доповнюючим процесуальним законом, який встановлює особливості вчинення вже передбаченої в ГПК України процесуальної дії або доповнює новою не передбаченою в ГПК України процесуальною дією. При цьому суд виходить з презумпції відсутності суперечності (конкуренції, колізії, альтернативності) у нормах ГПК України та КУзПБ, згідно з якою, на думку суду, норми різних законів, які регулюють однотипні, аналогічні правовідносини, доповнюють і уточнюють одна одну, а не конкурують між собою чи заперечують одна одну. Визнати наявність конкуренції чи колізії правових норм можна лише у випадку, якщо таке тлумачення одночасно існуючих однопредметних норм у ГПК України і КУзПБ, які мають бути одночасно застосовані у конкретному випадку, є неможливим.
У даному випадку слід виходити з такого їх тлумачення, що три підстави для "повернення" заяви боржника, передбачені ч.1 ст.38 КУзПБ є додатковими чи уточнюючими до підстав "повернення", передбачених ч.4 і ч.5 ст. 174 ГПК України. Інакше (тобто якщо припустити), що підстави повернення заяви передбачені лише виключно ч.1 ст.38 КУзПБ, і суд не може повернути заяву відповідно до ч.4 ст.174 ГПК, то тоді це прямо суперечить обов'язку застосування судом ч.3 ст. 37 КУзПБ (щодо права суду залишити без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст.174 ГПК України).
В цьому аспекті суд не вбачає також ніякої суперечності між ч.2 ст.162 ГПК України і ч.2 ст.116 КУзПБ у обов'язку боржника, який подає заяву про відкриття провадження про його неплатоспроможність "викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначити докази, що підтверджують вказані обставини; зазначити правові підстави позову; скласти перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви", а не обмежитись "викладом обставин, що стали підставою для звернення до суду" з подальшим перекладенням на суд начебто обов'язку "витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів" (ч.4 ст.74 ГПК України).
При цьому суд звертає увагу заявника, що вказане право (ч.4 ст.74 ГПК України) суд може (а не зобов'язаний) застосувати у разі прийняття заяви боржника до розгляду (а заява на даний час судом не прийнята), що таке право виникає у суду стосовно заявника-боржника, а не стосовно кредиторів (які при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи участі не приймають, тобто не є учасниками справи, стосовно яких у суду може виникнути сумнів у добросовісності здійснення ними процесуальних прав).
6. Згідно із п.5 ч.3 ст.162 ГПК України заява має містити "виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги" та згідно з п.3 ч.2 ст.116 КУзПБ у заяві зазначаються "виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду".
Однак заява не містить викладу обставин (фактів) про укладення кожного конкретного договору з кожним окремим кредитором та про факти отримання і сплати коштів по такому договору, у заяві не вказано конкретних доказів (з реквізитами документів), які підтверджують такі обставини.
7. Безпосередньо у Заяві жодного конкретного доказу не вказано, в той час як саме заява має містити "зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини" (п.5 ч.3 ст.162 ГПК України ).
Зокрема у заяві вказано: "Прошу звернути увагу, що щомісячний платіж на сьогодні по всім взятих на себе Боржником зобов'язаннях становить 847 206, 03 грн, що підтверджується відповідями кредиторів на адвокатські запити (копії запитів і відповідей надаються, оригінали знаходяться у представника Боржника та Боржника); кредитними договорами з додатками, графіками погашення, розрахунками заборгованості тощо (копії зазначених документів надаються, оригінали знаходяться у представника Боржника); та інформацією з особистих кабінетів макрофінансових установ."
Із вказаного тексту в заяві не зрозуміло, як саме розраховано щомісячний платіж у сумі 847206,03 грн., чому він щомісячний, якщо ця ж сума заявляється як уся сума боргу, якими саме конкретними відповідями яких конкретно кредиторів, на які конкретні запити, якими саме конкретними "кредитними договорами з додатками, графіками погашення, розрахунками заборгованості тощо"
Тобто викладаючи обставини (тобто факти укладення договорів, отримання і повернення коштів) заявник повинен вказати конкретні докази (назва, дата, номер), які ці обставини підтверджують, а не обмежуватись загальними фразами на зразок "докази додаються", "довідка додається", "додається разом з копіями кредитних договорів та розрахунками заборгованості" тощо.
8. У заяві не наведено "обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються" (п.3 ч.3 ст.162 ГПК України),
Так, у заяві вказано: "загальна сума заборгованості Боржника перед всіма її кредиторами складає 847 206,03 грн (вісімсот сорок сім тисяч двісті шість грн 03 коп): в тому числі за тілом кредиту в сумі 277 209,73 грн та відсотки у розмірі 569 996,30 грн (детальний розрахунок заборгованості наведено у Списку кредиторів і боржників, що додається)".
Однак він не є детальним, а навпаки є таким же неконкретним, як виклад у Заяві. Із останнього не зрозуміло, як по кожному кредитору розраховано суму основного боргу та суму процентів (як саме і за який період їх нараховано) - для можливості перевірки цих розрахунків судом. У колонці "Розрахунок заборгованості взято згідно" зазначено або "Довідка УБКІ" або "лист кредитора". Із вказаних записів незрозуміло чи це є розрахунки (тобто документи складені і підписані заявницею) чи це є докази (тобто документи, які складені і підписані іншими особами). Ні текст заяви, ні перелік додатків до заяви не містять зазначення реквізитів таких документів як "Довідка УБКІ" або "лист кредитора" і чи взагалі вони є документами в розумінні ГПК України.
Розрахунок має містити: визначені законом чи договором підстави для його здійснення; зазначення формул розрахунку; послідовність виконання математичних дій (додавання, віднімання, множення, ділення) щодо конкретних чисел (сум), які дають саме той кінцевий результат, на який зазначає заявник; посилання на конкретні докази (документи - платіжні документи, рішення, акти та інші первинні бухгалтерські документи), які підтверджують кожну складову (число) розрахунку. Розрахунок суми, пені, процентів, інших нарахувань на суму основного боргу має містити: зазначення суми боргу, на яку їх нараховано, точні календарні дати періоду та кількість днів. Розрахунок має бути виконаний у такий спосіб, який дає можливість суду перевірити його на відповідність інформації, що міститься у доданих до заяви додатках (доказах) щодо чисел розрахунку.
Зокрема й наприклад, по першому у Списку кредитору, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" (ТОВ"ВЕЛЛФІН"), має бути розраховано суму за тілом кредиту 2000 грн. виходячи з сум (підтвердженими доказами-платіжними інструкціями) отримання і сплати коштів та вказано, як розраховано суму процентів 4000 грн. (а саме вказано період нарахування, суму основного боргу на яку нараховано проценти, розмір процентів згідно з договором, складено математьичний розрахунок). Аналогічно й по іншим кредиторам.
9. У кінці заяви вказано: "Додатки: згідно з Описом викладеним системою ЄСІТС". Однак такий додаток до заяви з переліком поданих доказів відсутній взагалі.
Суд наголошує на тому, що перелік (п.8 ч.3 ст.162 ГПК України) має містити вказівку як на кожен документ окремо, так і на його реквізити - дату, номер, автора (особи яка його створила), а також вид поданого суду документа (оригінал чи копія), вид наявного у заявника оригіналу документа (паперовий чи електронний), наявність у заявника або іншої особи оригіналу доказу, якщо до суду подана копія (а подана до суду копія може бути засвідчена лише володільцем оригіналу - абз.2 ч.5.ст.91 ГПК України)
Суд не має самостійно "вибирати" докази із додатків, а має оцінювати ті, що конкретно вказані, як у тексті заяви (при викладі обставин), так і у переліку документів (у кінці заяви).
Тобто, виходячи з доводів заявника у Заяві (про те, що "надання точних дат є неможливим", що "з відомостей, якими володіє Боржник на момент подання цієї заяви він не має даних", що "в цій заяві зазначається розмір прострочених зобов'язань, виходячи з наявних у Боржника відомостей, якими він володіє на сьогоднішній день, що не позбавляє його права заявляти заперечення проти грошових вимог кредиторів", що він надає документи і інформацію, "яку вдалося отримати", що КУзПБ "не містить вимоги долучення доказів виникнення зобов'язань"),- суд має самостійно вишукувати відомості з неперелічених документів невідомого походження, що суперечить принципам диспозитивності та змагальності (щодо доказування - ст.13 ч.3 і 14 ГПК України).
10. Заява не містить викладу обставин (фактів) про те,
що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців та не вказано у заяві і не додано до неї доказів на їх підтвердження (в тому числі й про дату, з якої починається обчислення двомісячного строку та доказів цієї дати). Так, "Список кредиторів" містить дату виникнення зобов'язання і дату строку виконання договору за ним. Однак не містить вказівки на дату припинення погашення платежів (зокрема, останнього платежу) і вказівки на докази цьому (посилання у заяві). За двома (2) договорами із вказаних у вищеназваному Списку кредиторів строк виконання ще не настав і настане у майбутньому (ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" - 26.09.2033, АТ "СЕНС БАНК" - 12.11.2026), однак підстав включення їх до загальної суми заборгованості, Плану реструктуризації, припинення їх погашення - не вказано.
що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчих провадженнях №7459111 і №77345520 заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
що існують інші обставини, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями; (загроза неплатоспроможності, поняття якого розкрито у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20 та інших).
11. До заяви не додано передбачених підп.14 ч.3 ст.116 Кодексу документів, а саме заява не містить переліку "інших документів, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу які додаються до заяви".
12. Заявником у заяві вказано відомості про відсутність зареєстрованого за ним майна, однак відомості про інше належне заявнику незареєстроване майно відсутні (зокрема, предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку, предмети призначені для особистого, домашнього або іншого використання);
13. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), "суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням,
зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть
зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати
легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між
застосованими засобами та поставленою метою" (рішення від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У цій справі суд зазначає, що держава у законі (ГПК України та КУзПБ) встановила правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Виходячи з наведеного, обмеженням права на доступ до суду в даному конкретному випадку є визначені в ГПК України та КУзПБ вимоги до заявника при зверненні до суду дотриматися правил складення заяви та додатків до неї, зокрема, чітко та у точній відповідності виконати вимоги щодо викладу конкретних обставин про виникнення боргу і про розмір заборгованості перед кожним кредитором, а також щодо зазначення у заяві і додання до заяви зі складенням повного переліку конкретних доказів цих обставин у формі оригіналу чи належним чином посвідченої копії.
14. Відповідно до ст.113 Кодексу провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Оскільки Кодексом не врегульовано дії судді при виявленні невідповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи вимогам Кодексу, то відповідно до ч.3 ст.37 і ст.113 Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України з наданням позивачу строку на виправлення недоліків.
Керуючись ст.174 Господарського процесуального кодексу України, ст.115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 09.09.2025 залишити без руху.
2. Встановити заявнику наступний строк для усунення недоліків поданої заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
3. Заявнику усунути недоліки, встановлені у цій ухвалі суду, у такий спосіб - викласти заяву у новій редакції у якій усунути недоліки, вказані у пунктах 6-12 мотивувальної частини цієї ухвали суду.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Направити дану ухвалу заявнику.
С у д д я Хабазня Ю.А.
Х-3