29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"08" вересня 2025 р. Справа № 924/497/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., при секретарі судового засідання Лежніній Я.С. розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "РВС БАНК" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Груп" с. Сушівці, Білогірський район Хмельницька область
про стягнення 202744,25грн.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою від 23.05.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою від 23.07.2025 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.08.2025. Ухвалою від 04.08.2025 підготовче засідання відкладено на 14.08.2025. Ухвалою від 14.08.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 08.09.2025.
Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.
АТ "РВС БАНК" звернулось із позовом до суду про стягнення із відповідача (із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 202744,25грн. заборгованості в т.ч. 87666,18грн. згідно Банківської гарантії №3322-23Г від 05.12.2023, 13145,12грн. пені, 14266,77грн. 30% річних, 87666,18грн. штрафу. В обґрунтування позову зазначає, що 05.12.2023 АТ "РВС БАНК" за заявою ТОВ "Ренесанс-груп", з метою забезпечення виконання договору щодо закупівлі: "Послуги з виготовлення технічних паспортів на об'єкти нерухомості для отримання документації на право власності узагальнена назва предмету закупівлі 71240000-2- Архітектурні, інженерні та планувальні послуги назва предмету закупівлі» (оголошення № UA-2023-09-26-012310-a), на користь Філія "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця", згідно із Договором про надання гарантії № Д-3322-23Г від 04.12.2023, було надано Банківську гарантію №3322-23Г на суму 87 666,18 грн. терміном дії до 31.12.2024 включно.
Повідомляє, що 31.12.2024 АТ "РВС БАНК" отримано письмову Вимогу від 25.12.2024 № ЦЗВ-20/6779 про сплату за Банківською гарантією № 3322-23Г від 05.12.2023 від Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця", у зв'язку з тим, що відповідач не виконав зобов'язання за Договором про надання послуг з виготовлення технічних паспортів на об'єкти нерухомості для отримання документації на право власності № ЦЗВ-15-01323-03 від 14.12.2023 (оголошення UA-2023-09-26-012310-a). 02.01.25 р. відповідач отримав Повідомлення про одержання вимоги бенефіціара про сплату за Банківською Гарантією №3322-23Г від 05.12.2023 яку було надано згідно з Договором про надання гарантії №Д-3322-23Г від 04.12.2023 р. Відповідно до Повідомлення, Банк просив надати письмове пояснення щодо отриманої вимоги про сплату за гарантією та, з урахуванням п.2.4 Договору про надання гарантії №Д-3322-23Г від 04.12.23 р. та наполягав на негайному виконанні взятих на себе зобов'язань щодо формування повного грошового забезпечення (покриття) та сплатити суму у розмірі 87666,18 грн. на реквізити у АТ "РВС БАНК". Зауважує, що відповіді на зазначене повідомлення та здійснення будь-яких дій, щодо належного виконання своїх зобов'язань по формуванню повного грошового забезпечення (покриття) у розмірі 87666,18 грн. з боку ТОВ "Ренесанс-груп" здійснено не було.
Зазначає, що 09.01.2025 р. Банком сплачено Бенефіціару 87666,18 грн. цифровий код валюти - 980. Звертає увагу суду, що пунктом 4.2. Договору про надання гарантії № Д-3322-23Г від 04.12.2023, згідно із яким надана Гарантія, встановлений обов'язок відповідача, а саме: якщо на вимогу Бенефіціара Банк виплачує грошові кошти за Гарантією, протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання Регресної вимоги Банку, в повному обсязі відшкодувати Банку такі виплати та усі пов'язані з цим витрати Банку. Крім того, просить стягнути 13145,12грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 28.01.2025 по 25.07.2025, 14 266,77грн. 30% річних за період з 09.01.2025 по 25.07.2025, 87666,18грн. штраф у розмірі банківської гарантії.
Позивач у заяві від 08.09.2025 позов просить задовольнити та розглядати справу за відсутності представника.
Відповідач відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі, час та дату судового засідання, так як 19.08.2025 отримав ухвалу від 14.08.2025, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
04.12.2023 між АТ "РВС БАНК" (Банк) та ТОВ "Ренесанс-груп" (Принципал) укладено договір про надання гарантій № Д-3322-23Г у якому, якщо не встановлено інше, визначення вживаються у наступному розумінні:
- Бенефіціар - Філія "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця", ідентифікаційний код юридичної особи 40081347, місцезнаходження: 03049, Україна, Київська обл., Київ, Україна, Київ, проспект Повітрофлотський 11/15.
- документ, з якого виникають базові відносини між Принципалом та Бенефіціаром - Договір на Послуги з виготовлення технічних паспортів на об'єкти нерухомості для отримання документації на право власності узагальнена назва предмету закупівлі 71240000-2- Архітектурні, інженерні та планувальні послуги назва предмету закупівлі, оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2023-09-26-012310-а;
- гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого Банк приймає на себе грошове зобов'язання перед Бенефіціаром (оформлене в письмовій формі, або у формі повідомлення не залежно від назви документа) сплатити кошти за Принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань перед Бенефіціаром повному обсязі або їх частини в разі пред'явлення Бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами Гарантії;
- гарантійний випадок - одержання Банком письмової вимоги від Бенефіціара про сплату коштів відповідно до умов наданої Гарантії та протягом строку дії Гарантії, що свідчить про порушення Принципалом перед Бенефіціаром зобов'язання, забезпеченого Гарантією.
Відповідно до п.1 договору, за заявою Принципала Банк надає на користь Бенефіціара Гарантію, за якою зобов'язуються сплатити Бенефіціару на його письмову вимогу, що становить належне представлення, грошову суму у разі настання Гарантійного випадку, протягом строку дії або до дати закінчення дії Гарантії. Загальна Сума Гарантії складає: 87666,19 грн., цифровий код валюти - 980, без ПДВ.
Відповідальність Банку за Гарантією та/або у зв'язку із цим Договором обмежуються сумою Гарантії визначеною в п. 1.2. цього Договору. якщо у Гарантії не зазначено інше. Будь-який платіж, здійснений Банком за Гарантією, зменшує відповідальність Банку за цією Гарантією на суму платежу. Строк дії гарантії: гарантія вступає в силу з моменту надання та діє по 15.02.2024 року включно.
Надання Гарантії здійснюється в порядку та на підставі цього Договору, умов Заяви Принципала про надання гарантії, документів, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України, та внутрішніми документами Банку.
Згідно п.3 договору після належного виконання Принципалом вимог п. 4.1. цього Договору, оригінал Гарантії (в паперовому або електронному вигляді) передається Принципалу для подальшого передавання її Бенефіціару. Шляхом отримання оригіналу Гарантії у Банку Принципал підтверджує те, що він ознайомлений та згоден з її формою та змістом.
Письмова вимога Бенефіціара за Гарантією може бути пред'явлена лише до закінчення строку Гарантії. Після закінчення цього строку Гарантії, вона безумовно втрачає, силу.
Права Бенефіціара за Гарантією та/або за цим Договором не можуть бути передані іншій особі без письмової згоди Банку. Правочини із передачі прав за Гарантією, що укладеш із порушенням цієї вимоги, є недійсними із дня їх укладення.
Банк, отримавши від Бенефіціара або банку Бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоїн, а також те, що вона становить належне представлення, згідно із умовами Гарантії. Принципал зобов'язаний надати Банку письмове пояснення щодо отриманої вимоги.
Після розгляду вимоги Бенефіціара Банк: або сплачує кошти Бенефіціару за Гарантією в разі отримання вимоги, що становить належне представлення, на умовах і в строки, передбачені Гарантією для оплати вимога та згідно з реквізитами, зазначеними в Гарантії, якщо інші реквізити не визначені у вимозі, на суму, розмір якої не перевищує суму Гарантії, якщо у Гарантії не зазначено інше (п. 1.2 цього Договору); або повідомляє Бенефіціара про відмову у задоволенні його вимоги.
Сплата Банком за Гарантією здійснюється за рахунок кошгів грошового забезпечення (покриття) Гарантії (у разі надання Принципалом грошового забезпечення (покриття) Гарантії).
Зобов'язання Банку перед Бенефіціаром припиняється у разі:
3.6.1. сплати суми, на яку видано Гарантію: або
3.6.2. закінчення строку дії Гарантії або після настання дати закінчешія дії Гарантії, або настання обставин (події), за яких строк дії Гарантії є закінченим, у тому числі: відмови Бенефіціара від своїх прав за Гарантією шляхом повернення її оригіналу до Банку або шляхом подання Банку письмового повідомлення про звільнення Його від обов'язків за Гарантією; або
3.6.3. в інших випадках, передбачених законодавством та/або Гарантією.
3.7. Принципал зобов'язаний негайно, але не пізніше двох днів, повідомити Банк про настання таких обставин:
3.8. Банк маг право вимагати від Бенефіціара та/або Принципала як солідарних боржників повернення здійсненних Банком платежів за Гарантією, якщо такі платежі отримані Бенефіціаром безпідставно.
Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що якщо на вимогу Бенефіціара та/або на виконання рішення суду про сплату за Гарантією Банк виплачує грошові кошти за Гарантією, Принципал зобов'язаний протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання Регресної вимоги Банку, в повному обсязі відшкодувати Банку такі виплати та усі пов'язані з цим витрати Банку, зокрема, включаючи, але не обмежуючись наступним:
4.2.1. суми, фактично сплачені Банком Бенефіціару в порядку та випадках, передбачених Гарантією;
4.2.2. збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів;
4.2.3. судові витрати, виграти на юридичне обслуговування, понесені Банком в результаті виконання своїх зобов'язань за Гарантією;
4.2.4. суми, фактично сплачені Банком, у зв'язку із відкриттям виконавчого провадження.
Відшкодування витрат, передбачених цим Договором, відбувається у національній валюті України (гривні) по курсу Національного банку України на день такої сплати (відшкодування), крім платежів, відшкодування яких відбувається в іноземній валюті відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України.
До повного такого відшкодування Принципал сплачує Банку проценти від суми боргу в розмірі 30 % (тридцять) процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році-365(366)) у валюті Гарантії за період з моменту сплати Банком за Гарантією на вимогу Бенефіціара або згідно із рішенням суду про сплату за Гарантією та до моменту зарахування суми боргу на відповідні рахунки Банку.
Проценти за користування грошовими коштами сплаченими Банком за Гарантією нараховуються виходячи із умови, що враховується перший день перерахування (сплати) Банком грошових коштів за Гарантією Бенефіціару і не враховується день фактичного повернення/відшкодування Принципалом у повному обсязі грошових коштів, сплачених Банком за Гарантією.
Відповідно до п.4.3 договору регресна вимога Банку оформлюється в письмовій формі, підписується уповноваженою особою Банку, скріплюється печаткою (за наявності) та вважається отриманою Принципалом в одному з таких випадків: відправлення Банком Регресної вимоги у електронному вигляді, підписаної кваліфікованим електронним підписом, або сканкопії Регресної вимоги на електронну пошту Принципала (у день відправлення); або направлення за допомогою поштового зв'язку рекомендованим або цінним листом із повідомленням про вручення. Регресна вимога вважається доставленою (врученою) належним чином у разі, якщо вона здійснена у письмовій формі та надіслана рекомендованим або цінним листом з повідомленням про вручення за зазначеними адресами Сторін. Датою отримання Регресної вимоги буде вважатися дата їх особистого вручення, про що вказано в повідомленні про вручення, а у разі повернення листа на адресу Банку з іншими поштовими відмітками , в т.ч. закінчення терміну зберігання, відсутність адресати за вказаною адресою, відмова адресата від одержання та інше) з дати відправлення Регресної вимоги, або вручається Принципалу особисто. Підтвердженням особистого вручення Регресної вимоги є підпис представника Принципала про отримання оригіналу Регресної вимоги.
Згідно п.4.5 договору Банк має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до Принципала (регрес) у розмірі суми Гарантії, процентів та будь-яких втрат (збитків) Банку тощо, згідно із п. 4.2. цього Договору.
За порушення строків повернення Банку коштів, сплачених Банком за Гарантією/сплати процентів, комісій та/або інших платежів за цим Договором Принципал сплачує Банку пеню від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.5.1)
За порушення Принципалом строків надання документів, визначених п. 4.7. цього Договору, а також інших документів, передбачених цим Договором, в тому числі у випадку подання недостовірної інформації, яка стосується умов цього Договору та/або умов виконання цього Договору, в тому числі - порушення будь-якого із зобов'язань, вказаних в цьому Договорі, Принципал сплачує на користь Банку штраф в розмірі 10% (десять) відсотків від суми Гарантії. Сплата штрафу не звільняє Принципала від виконання своїх зобов'язань за цим Договором (п.5.2)
У випадку ненадання Принципалом Грошового забезпечення (покриття) Гарантії у порядку, передбаченому п.2.4 цього Договору, Принципал зобов'язаний сплатити на користь Банку штраф у розмірі Суми Гарантії, визначений у п.1.2 цього Договору, на архунок Банку, заначеному у повідомленні Банку, протягом 3 робочих днів з дати отримання Принципалом повідомлення у порядку, передбаченому цим Договором (п.5.3).
Оплата штрафних санкцій (штрафу, пені) здійснюється у національній валюті України за курсом Національного банку України на дату оплати. Штрафні санкції можуть пред'являтися Банком та підлягають статі за письмовою вимогою Банку. Сплата штрафу не звільняє Принципала від належного виконання зобов'язань за цим Договором (п.5.6)
Керуючись частиною 1 статті 259 Цивільного кодексу України, Сторони погодили, що строк позовної давності, який застосовуватиметься до стягнення штрафних санкцій (неустойки, нені, штрафу) за цим Договором, складатиме 3 (три) роки. Сторони дійшли згоди, що штрафні санкції за цим Договором нараховуються без обмеження шестимісячним строком встановленим частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України та підлягають стягненню у межах строку, встановленого першим абзацом даного пункту (5.8).
Відповідно до п.6.1 договору він є укладеним з дня його підписання представниками сторін та дії до повного виконання зобов'язань сторонами за умови відсутності будь-яких вимог до Банку з боку Бенефіціара після закінчення строку дії гарантії.
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Відповідно до Банківської гарантії №3322-23Г від 05.12.2023 Гарант (Банк) зобов'язується сплатити на користь Бенефіціара повну суму цієї Гарантії у випадку невиконання або неналежного виконання Принципалом своїх зобов'язань перед Бенефіціаром за Договором.
Приймаючи до уваги вищевикладене, Гарант цим безумовно та безвідклично зобов'язується виплатити Бенефіціару повну суму, що складає 87666,18 грн. (Вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят шість гривень 18 копійок), цифровий код валюти - 980, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання першої письмової вимоги Бенефіціара, підписаної уповноваженою особою та у якій Бенефіціар заявляє про те, що: Принципал не виконав свої зобов'язання за договором про закупівлю; чи Принципал неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором про закупівлю.
Загальна сума цієї Гарантії буде зменшуватися на суми будь-яких платежів лише за письмовим погодженням із Бенефіціаром.
Письмова вимога Бенефіціара повинна бути підписана уповноваженою особою Бенефіціара, скріплена печаткою Бенефіціара та відправлена на поштову адресу Гаранта: Україна, 04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58.
Гарант має право відмовити Бенефіціару в задоволенні його вимог, у випадку, якщо Вимога по Гарантії надана Банку-Гаранту після закінчення строку дії Гарантії.
Зобов'язання Гаранта за цією Гарантією припиняються у разі: 1) сплати Бенефіціару загальної суми цієї Гарантії; 2) закінчення строку, на який видана Гарантія; 3) відмови Бенефіціара від своїх прав за Гарантією шляхом повернення Гаранту оригіналу цієї Гарантії та/або подання Бенефіціаром письмової заяви про звільнення Гаранта від обов'язків за Гарантією; 4) закінчення строку дії Договору.
Ця Гарантія діє з моменту її надання по 15.02.2024 року включно.
Зміни до умов гарантії можуть бути внесені лише за письмовою згодою з Бенефіціаром до часу закінчення строку дії Гарантії. Без згоди Бенефіціара допускається вносити зміни до умов гарантії в частині збільшення її суми та продовження строку її дії.
Ця Гарантія цілком і автоматично втрачає свою силу після закінчення строку її дії, незалежно від того, чи була вона нам повернута чи ні. Зобов'язання Гаранта по цій Гарантії припиняються із закінченням строку дії Гарантії. Будь-яка вимога стосовно Гарантії повинна бути одержана Гарантом не пізніше дати закінчення строку дії Гарантії, з наступного дня після настання якої ця Гарантія втрачає чинність, незалежно від того, чи буде вона повернута для анулювання чи ні. Гарант не несе відповідальності за затримки в наданні документів з вини пошти, а також затримки при оформлені відповідних документів.
Додатковою угодою №1 від 29.12.2023 сторонами викладено п.1.4 договору в новій редакції та передбачено, що гарантія вступає в силу з моменту її надання по 31.12.2024.
31.12.2024 АТ "РВС БАНК" отримано письмову Вимогу від 25.12.2024 № ЦЗВ-20/6779 про сплату за Банківською гарантією, у зв'язку з тим, що відповідач не виконав зобов'язання за Договором про надання послуг з виготовлення технічних паспортів на об'єкти нерухомості для отримання документації на право власності № ЦЗВ-15-01323-03 від 14.12.2023 (оголошення UA-2023-09-26-012310-a).
02.01.25р. відповідачем отримано Повідомлення про одержання вимоги бенефіціара про сплату за Банківською Гарантією №3322-23Г від 05.12.2023 яку було надано згідно з Договором про надання гарантії №Д-3322-23Г від 04.12.2023 р.
Відповідно до Повідомлення, Банк просив надати письмове пояснення щодо отриманої вимоги про сплату за гарантією та, з урахуванням п.2.4 Договору про надання гарантії №Д-3322-23Г від 04.12.23 р. наполягав на негайному виконанні взятих на себе зобов'язань щодо формування повного грошового забезпечення (покриття) та сплатити суму у розмірі 87666,18 грн. на реквізити у АТ "РВС БАНК".
23.01.2025 банком направлено відповідачу вимогу виконати свої зобов'язання за Договором про надання гарантії №Д-3322-23Г від 04.12.23 р. щодо повернення суми гарантії та сплати 30% річних за умовами договору.
Проте відповіді на зазначені повідомлення та здійснення будь-яких дій, щодо належного виконання своїх зобов'язань по формуванню повного грошового забезпечення (покриття) у розмірі 87 666,18 грн. з боку ТОВ "Ренесанс-груп" здійснено не було.
Оскільки відповідачем суму гарантії не повернуто, позивач нарахував та заявив до стягнення 13145,12грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 28.01.2025 по 25.07.2025, 14 266,77грн. 30% річних за період з 09.01.2025 по 25.07.2025, 87666,18грн. штраф у розмірі банківської гарантії.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 200 Господарського кодексу України встановлено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо зобов'язана сторона не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як встановлено судом, в забезпечення належного виконання Принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс - груп") своїх зобов'язань перед Бенефіціаром ( Філією "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця") за договором на Послуги з виготовлення технічних паспортів на об'єкти нерухомості для отримання документації на право власності узагальнена назва предмету закупівлі 71240000-2- Архітектурні, інженерні та планувальні послуги назва предмету закупівлі, оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2023-09-26-012310-а, позивачем було надано банківську гарантію.
Внаслідок порушення відповідачем (принципалом) своїх зобов'язань за договором на послуги, позивачем на виконання умов договору про надання банківської гарантії № Д-3322-23Г від 04.12.2023 було сплачено на користь Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" кошти за Банківською гарантією у загальному розмірі 87666,18грн, що підтверджується меморіальним ордером №2 від 09.01.2025.
Таким чином, АТ "РВС БАНК" взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання по Банківській гарантії №3322-23Г від 05.12.2023, сплативши Бенефіціару - Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" грошові кошти в сумі в сумі 87666,18грн. Тобто, належним чином виконав п. 1.1 Договору про надання банківської гарантії № Д-3322-23Г.
Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що якщо на вимогу Бенефіціара та/або на виконання рішення суду про сплату за Гарантією Банк виплачує грошові кошти за Гарантією, Принципал зобов'язаний протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання Регресної вимоги Банку, в повному обсязі відшкодувати Банку такі виплати та усі пов'язані з цим витрати Банку, зокрема, включаючи, але не обмежуючись наступним:
4.2.1. суми, фактично сплачені Банком Бенефіціару в порядку та випадках, передбачених Гарантією;
4.2.2. збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів;
4.2.3. судові витрати, виграти на юридичне обслуговування, понесені Банком в результаті виконання своїх зобов'язань за Гарантією.
З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2025 та 25.01.2025 АТ "РВС БАНК" було направлено принципалу - ТОВ "Ренесанс-груп" регресну вимогу за вих. №72/25-БТ про погашення заборгованості за гарантією у порядку регресу, згідно договору про надання банківської гарантії №Д-3322-23Г від 04.12.2023., в розмірі 87666,18грн. на поштову адресу та адресу електронної пошти, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, копією фіскального чеку від 10.01.2025 та копією поточного стану екрану.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Проте, відповідачем вимоги банку щодо погашення заборгованості в порядку регресу згідно Договору про надання банківської гарантії №Д-3322-23Г від 04.12.2023, виконано не було.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно ст. 560 Цивільного кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004, згідно з пп.9 п.3 розд. І якого, гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Відповідно до ст. 563 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (ч.1 ст. 565 Цивільного кодексу України).
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, яка є загальною щодо спорів про стягнення боргу за гарантією, враховуючи приписи статей 560, 563, 565 ЦК України, обов'язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення принципалом зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення бенефіціаром гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає (постанови Верховного Суду від 18.10.2018 р. у справі №910/21641/17, від 20.06.2018 р. у справі №904/9536/17, від 02.03.2018 р. у справі №910/8297/17, від 14.11.2019 р. у справі №910/20326/17, від 18.06.2021 р. у справі №910/16898/19, від 07.12.2021 р. у справі №910/2831/20, від 21.12.2021 р. у справі №910/17772/20 тощо).
Суд враховує, що підставою для пред'явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов'язань перед бенефіціаром за основним зобов'язанням. Тобто, гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань (постанова Верховного Суду від 04.03.2021 р. у справі №910/3500/19).
Згідно з ч.1 статті 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Тобто, банк-гарант перевіряє отриману вимогу на відповідність умовам гарантії, в тому числі щодо того, чи відповідає описаний бенефіціаром випадок одній із підстав для виплати гарантії.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що правовою підставою для виплати грошових коштів за гарантією є належним чином оформлена вимога бенефіціара, а зобов'язання гаранта платити за гарантією не залежить від вимог або заперечень, що випливають із будь-яких відносин поза відносинами між гарантом та бенефіціаром (постанови Верховного Суду від 02.10.2020 р. у справі №904/1156/19, від 04.03.2021 р. у справі №910/3500/19).
Тобто, обов'язок гаранта є безумовним та не залежить від причин невиконання ним свого зобов'язання перед бенефіціаром, такі причини не мали б з'ясовуватись банком під час ухвалення рішення про виплату суми гарантії. Тому, визначаючи, чи відповідає вимога бенефіціара умовам гарантії, банк-гарант не повинен вдаватись до аналізу відносин, які склались між бенефіціаром та принципалом і, відповідно, встановлювати, з чиєї вини відбулось порушення принципалом зобов'язання, чи було таке порушення вимушеним тощо. Натомість для виплати суми банківської гарантії достатньо встановити, що таке порушення відбулось.
Частиною 1 статті 569 Цивільного кодексу України передбачено, що гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Проте, станом на дату винесення рішення у даній справі відповідачем не надано суду доказів відшкодування на користь банку грошової суми виплаченої ним за банківською гарантією №3322-23Г від 05.12.2023р.
З огляду на встановлені обставини справи, з урахуванням приписів ст. 569 Цивільного кодексу України, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів сплачених банком за гарантією в розмірі 87666,18грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Позивач також просить стягнути з відповідача 13145,12грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 28.01.2025 по 25.07.2025, 14 266,77грн. 30% річних за період з 09.01.2025 по 25.07.2025, 87666,18грн. штраф у розмірі банківської гарантії.
Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що до повного відшкодування Принципал сплачує Банку проценти від суми боргу в розмірі 30 % (тридцять) процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році-365(366)) у валюті Гарантії за період з моменту сплати Банком за Гарантією на вимогу Бенефіціара або згідно із рішенням суду про сплату за Гарантією та до моменту зарахування суми боргу на відповідні рахунки Банку.
Cудом перераховані заявлені позивачем до стягнення 14266,77грн. 30% річних за період з 09.01.2025 по 25.07.2025 та встановлено їх обґрунтованість та правильність нарахування.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктами 5.1, 5.3 договору сторони передбачили, що за порушення строків повернення Банку коштів, сплачених Банком за Гарантією/сплати процентів, комісій та/або інших платежів за цим Договором Принципал сплачує Банку пеню від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.5.1)
У випадку ненадання Принципалом Грошового забезпечення (покриття) Гарантії у порядку, передбаченому п.2.4 цього Договору, Принципал зобов'язаний сплатити на користь Банку штраф у розмірі Суми Гарантії, визначений у п.1.2 цього Договору, на рахунок Банку, зазначеному у повідомленні Банку, протягом 3 робочих днів з дати отримання Принципалом повідомлення у порядку, передбаченому цим Договором (п.5.3).
Оскільки судом встановлено факт неповернення відповідачем банку суми гарантії згідно умов договору, позивачем правомірно нараховані та заявлені до стягнення 13145,12грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 28.01.2025 по 25.07.2025 та 87666,18грн. штраф у розмірі банківської гарантії.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частинами 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги АТ "РВС Банк" обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Крім того, суд зазначає, що в позовній заяві позивач просить зазначити в резолютивній частині рішення про нарахування 30% річних на суму боргу, яка буде існувати в період з 05.05.2025 до моменту виконання судового рішення з урахуванням приписів законодавства України, а саме: ло моменту виконання на суму основного боргу нараховувати за методом (факт/факт (фактична кількість днів у місяці / фактична кількість днів у році 365 (366) 30% річних, починаючи з 15.05.2025, розрахувавши остаточну суму, що підлягає виплаті ТОВ "Ренесанс Груп" за правилами обчислення простих точних процентів.
Розглянувши дану вимогу суд зазначає наступне.
Стаття 238 ГПК України визначає зміст судового рішення та встановлює, що саме повинно/може бути зазначено в судовому рішенні.
Згідно приписів ч.10 ст.238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Тобто, вимога про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення не є самостійною позовною вимогою немайнового характеру, яка повинна оплачуватись судовим збором в розумінні норм ГПК України, оскільки вказана вимога заявляється безпосередньо не до відповідача у справі, а є за своєю правовою природою клопотанням позивача заявленими до суду про використання останнім передбаченого ч.10 ст.238 ГПК України відповідного права.
Таким чином, зазначаючи в тексті судового рішення про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, суд лише використовує своє право на вчинення дії встановленої ч.10 ст.238 ГПК України.
Остаточна сума відсотків або пені у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
На підставі ч.3 ст.3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Частина 10 ст. 238 ГПК України введена в дію з 01.01.2019. Вказана норма убезпечує особу, на користь якої ухвалено рішення, від повторних звернень до суду з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.
Відповідно до ч.ч.11,12 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
За таких обставин, клопотання позивача про зазначення у резолютивній частині рішення формули про нарахування та стягнення на користь позивача 30% річних - до моменту виконання судового рішення підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс - груп" (Хмельницька область, Білогірський район, с. Сушівці, вул. Центральна, 9, код ЄДРПОУ 40082251) на користь Акціонерного товариства "РВС БАНК" (м. Київ, вул. Введенська, 29/58, код ЄДРПОУ 39849797) - 87666,18грн. (вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят шість гривень 16коп.) суми банківської гарантії, 14266,77грн. (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят шість гривень 77коп.) 30% річних, 13145,12грн. (тринадцять тисяч сто сорок п'ять гривень 12коп.) пені, 87666,18грн. (вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят шість гривень 16коп.) штрафу, 3041,16грн. (три тисячі сорок одну гривню 16коп.) витрат із сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення здійснювати нарахування 30% річних на суму боргу у розмірі 87666,18грн., з 15.05.2025 до моменту виконання вказаного рішення, за формулою: Сх3хД:К:100, де: С - сума непогашеної заборгованості; 30 - розмір відсотків річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 17.09.2025.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 2 прим.: 1 - до справи, 2 - відповідачу з повідомленням про вручення (30240, Хмельницька обл., Білогірський район, с. Сушівці, вул. Цетральна, 9).
Позивачу та представнику позивача ухвала направляється до Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС.