8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" вересня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2354/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши заяву (вх. № 9 від 24.07.2025) АТ "Мегабанк" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/2354/22 за нововиявленими обставинами
по справі
за позовом 3 - я особа, яка не Акціонерного товариства "Мегабанк", м. Київ заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріфтель", м. Харків
про застосування наслідків нікчемності правочинів
за участю представників:
позивача (заявника) - Савчук О.Г. (в режимі відеоконференції)
відповідача - Черкасова І.Р.
третьої особи - Кустової Т.В. (в режимі відеоконференції)
У листопаді 2022 року Акціонерне товариство "Мегабанк" (далі - АТ "Мегабанк"/банк) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріфтель" (далі - ТОВ "Кріфтель"), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про застосування наслідків нікчемності правочинів, а саме:
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63158209 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н. В. з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ "Кріфтель" та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ "Мегабанк" на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу №№ 1, 2, 4, 4а, 5-:-13, 8а, 9а, 21-:-35, 1-го поверху № 1, 3-:-6, 3а, 3б, 5а, 8-:-12, 9а, 9б, 10а, 10б, 14, 21, 22а, 23-:-25, 28, 28а, 28б, 29, 29а у нежитловій будівлі літ. "А-2", загальною площею 1036,3 м2, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 61;
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46438218 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н. В., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ "Кріфтель" та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ "Мегабанк" на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 2, 2а, 26, 2в у нежитловій будівлі літ. "А-2", загальною площею 86,7 м2, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 61.
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63158612 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н. В., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ "Кріфтель" та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ "Мегабанк" на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 2-го поверху № 30, 30а, 30б, 30в, 31, 32, 34-:-39, 35а, 38а, 38б, 38в, 38г, технічного поверху № 1-:-9 у нежитловій будівлі літ. "А-2", загальною площею 1232,00 м2 що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 61.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що продаж власного ліквідного нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 31.01.2022 шляхом кредитування покупця було здійснено з явним наданням переваг окремій особі - ТОВ "Кріфтель" та здійснено на шкоду інтересам банку. Позивач вказував, що ознаки та обставини вчинення правочинів (кредитування, купівлі-продаж та іпотека) вказують на те, що в результаті їх укладення фактично відбувалась не ринкова угода, а проведено нерівноцінний продаж ліквідного активу банку за кошти банку, які були надані в кредит на значний період часу, а саме 10 років, що, на думку позивача, може свідчити про надання особі, яка проводила таку купівлю, нічим не обумовлених переваг та здійснення банком реалізації власних майнових активів з метою отримання сумнівних доходів в довгостроковій перспективі.
У відзиві на позовну заяву ТОВ "Кріфтель" просило відмовити у її задоволенні з підстав необґрунтованості та безпідставності доводів позивача стосовно того, що укладені договори місять ознаки нікчемних правочинів, визначених пунктами 3, 6, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з огляду, зокрема, на таке: товариство отримало кредит під процентну ставку, яка відповідала вимогам Національного банку України в момент отримання кредиту і навіть вище, і є однаковою для всіх позичальників та не містять умов, які є несправедливими до інших позичальників банку; товариство в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором передало в іпотеку придбане нерухоме майно і ця умова є однаковою для всіх позичальників; нерухоме майно було придбано за ціною, що відповідає ринковій вартості згідно з даними висновку про вартість об'єкту оцінки суб'єкта оціночної діяльності; позивачем не надано доказів повідомлення товариства про визнання пов'язаними особами, як й не надано доказів надання відповідачу переваг (пільг) в порівнянні з іншими особами.
Згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2022 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який у поясненнях на позовну заяву просило її задовольнити з підстав, аналогічних тим, що наведені позивачем.
Згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2023 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/12723/22, яке було поновлено ухвалою від 27.11.2023.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.01.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, у задоволенні позову відмовлено.
25.06.2024 Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу АТ "Мегабанк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024, закрив касаційне провадження.
25.07.2025 представником АТ "Мегабанк" Савчук О.Г через систему Електронний суд подало до суду заяву (вх. №9) про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 по справі № 922/2354/22 за нововиявленими обставинами.
Згідно заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами АТ "Мегабанк" просить суд переглянути зазначене рішення суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги АТ "Мегабанк" до ТОВ "Кріфтель", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд гарантування вкладів фізичних, про застосування наслідків нікчемних правочинів задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 29.07.2025 прийнято заяву (вх. № 9 від 24.07.2025) АТ "Мегабанк" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/2354/22 за нововиявленими обставинами до розгляду, відкрито провадження за нововиявленими обставинами та призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на "07" серпня 2025 р. о 11:45, відповідно до правил, визначених ст. 325 ГПК України. Цією ж ухвалою сторонам надана можливість передбачена законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
05.08.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в яких просить суд відмовити в задоволенні заяви АТ "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, залишити рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 по справі № 922/2354/22 в силі.
Суд, дослідивши матеріали справи та поданої АТ "Мегабанк" заяви (вх. №9) про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 по справі № 922/2354/22 за нововиявленими обставинами, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, у зв'язку з чим постановив ухвалу від 07.08.2025 та надав заявникові строк 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви, визначивши заявникові спосіб усунення недоліків шляхом надання до суду документальних доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначеному чинним законодавством (8 931,60 грн.).
15.08.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від АТ "Мегабанк" надійшла заява (вх. №18858) про усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору у розмірі 8 931,60 грн за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини дванадцятої статті 176 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Ухвалою від 26.08.2025 продовжено розгляд заяви про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 по справі №922/2354/22 за нововиявленими обставинами та призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на "04" вересня 2025 р. о 14:15.
Представники сторін у призначене на 04.09.2025 судом засідання не з'явилися.
Суд своєю ухвалою від 04.09.2025 повідомив, що судове засідання щодо розгляду заяви (вх. № 9 від 24.07.2025) АТ "Мегабанк" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/3254/22 за нововиявленими обставинами відбудеться 11 вересня 2025 року о(б) 12:15 год. Визнано явку уповноважених представників сторін обов'язковою, в призначене судом засідання.
Представник Позивача (заявника) у судовому засіданні підтримує заяву про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/3254/22 за нововиявленими обставинами вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Вважає, що постанова ВС під час розгляду адміністративної справи є підставою для перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/3254/22 за нововиявленими обставинами.
Обґрунтовуючи тим, що під час розгляду справи №922/2354/20 судами було зазначає, що предмет позову у справі №640/12723/22 тісно пов'язані з розглядом справи №922/2354/20 та може вплинути на прийняте судом рішення по суті спору в зазначеній справі, а отже має безпосередній вплив на розгляд позову.
Представник посилається на те, що відповідно до цієї постанови Верховного Суду від 24.06.2025 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ "Мегабанк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 №261-рш/БТ "Про віднесення АТ “Мегабанк» до категорії неплатоспроможних", було задоволено касаційну скаргу Національного банку України. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №640/12723/22 було скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
Заявник посилається на обставини, що у ході розгляду справи № 922/2354/22 було встановлено пов'язаність з розглядом справи № 640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ «Мегабанк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 № 261-рш/БТ «Про віднесення АТ “Мегабанк» до категорії неплатоспроможних». Зокрема ухвалою від 12.01.2023 Господарським судом Харківської області було зупинено провадження по справі №922/2354/22 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №640/12723/22. У вказаній ухвалі зазначено, що «Пов'язаність справ №922/2354/22 та №640/12723/22, за думкою суду, полягає у тому, що рішення інших судів, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збір і оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини можуть бути і такими, які мають значення для цієї справи. У даній господарській справі очевидною є неможливість вирішення даного спору у зв'язку з наявністю підстав пов'язаності зі справою №640/12723/22 і встановлення фактів які можуть вплинути на наявність прав учасників справи по справі.». «Таким чином, суд зазначає, що, враховуючи предмет позову у справі №640/12723/22 тісно пов'язані з розглядом справи №922/2354/20 та може вплинути на прийняте судом рішення по суті спору в зазначеній справі, а отже має безпосередній вплив на розгляд позову у даній справі.»
Заявник зазначає, що Східний апеляційний господарський суд відмовляючи Банку в задоволенні апеляційної скарги зазначив в постанові «Суд апеляційної інстанції додатково враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №640/12723/22, визнано протиправним та скасовано рішення №261-рш/БТ Правління Національного банку України від 02.06.2022 "Про віднесення Акціонерного товариства "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних". Зазначена адміністративна справа наразі розглядається у Верховному Суді, однак станом на 26.03.2024 вищевказані судові рішення першої та апеляційної інстанції не скасовано.»
На думку заявника, суди, ухвалюючи свої рішення, виходили з того, що Окружний адміністративний суд міста Києва, рішення якого залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі № 640/12723/22, визнав протиправним та скасував рішення Правління Національного банку України від 02.06.2022 № 261-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства “Мегабанк» до категорії неплатоспроможних». Скасування рішення суду в адміністративній справі № 640/12723/22, яке стало підставою для ухвалення рішення у господарській справі №922/2354/22, на переконання заявника, безумовно підпадає під п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України як нововиявлену обставину, оскільки ця обставина існувала на час розгляду господарської справи, але не могла бути врахована судом через її відкладений характер (касаційна інстанція ще не ухвалила остаточного рішення); вона є істотною для правильного вирішення справи; її не було враховано при ухваленні рішення, яке наразі переглядається.
Представник 3-ї особи у судовому засіданні та у наданому поясненні (вх. №20858 від 11.09.2025) просить задовольнити заяву АТ "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 922/2354/22 в повному обсязі. Підтримує позицію заявника, вважає, що рішення в адміністративній справі є пов'язаною із господарській справі №922/2354/20.
Представник Відповідача проти заяви про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/3254/22 за нововиявленими обставинами заперечує, вважає таку заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Посилається на те, що встановлене Верховним Судом в Ухвалі від 25.06.2024 року по справі «Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.01.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, у задоволенні позову відмовлено. Представник посилається на те, що судами попередніх інстанцій зазначили наступне: - відповідно до пункту 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ця норма стосується правочинів з відчуження майна, у той час як кредитний та іпотечний договори такими правочинами не є, а тому позивач необґрунтовано застосовував вказаний пункт закону до всіх трьох спірних правочинів; - продаж нежитлових приміщень за договором купівлі-продажу від 31.01.2022 відбулася за ціною, яка є не нижчою від його ринкової вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності. Позивачем не надано доказів про те, що умови відчуження банком зазначеної нерухомості не є поточними ринковими умовами, як не надано доказів наявності інших покупців на майно та заінтересованості інших осіб у його придбанні, а також доказів можливості продажу вказаного майна за вищою вартістю іншій особі; - не надано позивачем доказів наявності інших осіб, які у відповідний період бажали отримати кредит на придбання спірної нерухомості; доказів наявності укладення з іншими особами кредитних договорів, умови яких відрізнялися би від умов договору від 31.01.2022, що могло би свідчити про отримання саме ТОВ "Кріфтель" переваг (пільг) прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку; - зобов'язання за кредитним договором забезпеченні іпотечним договором від 31.01.2022, що містить деталізований розділ щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, яким передбачено право банку як іпотекодержателя звернути стягнення на передана в іпотеку майно, а також механізм реалізації цього права, зокрема право за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи вимоги щодо сплати суми боргу за кредитом; суми процентів; комісійної винагороди; неустойки; іншої заборгованості. Умови цього іпотечного договору містять всі істотні умови визначені Законом України "Про іпотеку" для такого виду правочину, а доказів відмінності таких умов від іпотечних договорів, що укладалися з іншими іпотекодавцями, позивач не надав; - позивач не довів наявності відповідних ознак, установлених у частині 3 статті 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що свідчили б про нікчемність кредитного та іпотечного договорів; не навів обґрунтування щодо наявності підстав для висновку про наявність у даному випадку таких ознак (відсутність кредитної історії, залежність ТОВ "Кріфтель" від банку, недостатність інформації щодо діяльності кінцевих бенефіціарних власників, установлення для боржника індивідуальних умов сплати боргу, відмінних від поточних ринкових умов тощо)». Тобто, зазначені обставини підтверджують, що рішення суду в адміністративній справі № 640/12723/22 не було підставою для ухвалення судового рішення по справі № 922/2354/22. Крім цього, Верховний Суд в Ухвалі від 25.06.2024 року зазначив, що дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, а також матеріали справи, Верховний Суд відхиляє ці доводи, а обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у наведеному випадку не підтвердилися.
Розглянувши заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.
Отже, матеріали справи свідчать, що судом було створено необхідні умови для встановлення фактичних обставин під час розгляду заяви, вжито заходи для повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, надано учасникам справи можливість висловити правову позицію в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною 4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Суд зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:
- по-перше, їх існування на час розгляду справи,
- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,
- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Господарський суд зазначає, що нововиявленою не може вважатися обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, вияснені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Суд враховує ті підстави, що рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі № 922/2354/22 переглядалося судами апеляційної та касаційної інстанції та залишено без змін, а отже прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленимии обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Суд враховує також, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17).
Крім того, скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору (правова позиція Верховного Суду у постанові від 27.06.2019 по справі №711/2178/17, від 26.01.2022 по справі №922/3149/18).
Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
09.06.2022 Велика Палата Верховного Суду в рамках справи №9901/230/20, вказала, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п.46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду судових рішень мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справі "Желтяков проти України" заява № 4994/04).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Підставою для звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник АТ "Мегабанк" визначив пункт 3 частини другої статті 320 ГПК України, яким пунктом встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.04.2021 у справі №9901/819/18, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для адміністративного суду. Вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС, які аналогічні положенням пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду), суд повинен виходити саме з преюдиційного зв'язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього".
Заявник вказує, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, а саме 24.06.2025 Верховний Суд прийняв постанову по справі № 640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ "Мегабанк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 № 261-рш/БТ "Про віднесення АТ “Мегабанк» до категорії неплатоспроможних". Відповідно до цієї постанови було задоволено Касаційну скаргу Національного банку України. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 640/12723/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
Суд звертає увагу, що при ухваленні рішення у справі №922/2354/22, Господарським судом Харківської області було встановлення обставин щодо застосування наслідків нікчемності правочинів, що були укладені між Акціонерним товариство "Мегабанк" та ТОВ «КРІФТЕЛЬ», на підставі частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Так, зазначене вище рішення, яким відмовлено у задоволенні позову, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, також, ґрунтувалось на наступному.
При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними, оскільки відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків і є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів і документації банку, у тому числі шляхом перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За частиною третьою цієї статті правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, узяв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк уклав угоди щодо відчуження чи передачі у користування або придбання чи отримання у користування майна, оплати результатів робіт та/або надання послуг на умовах, які не є поточними ринковими умовами, або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов угоди; 4) банк здійснив оплату кредитору або виконав вимоги кредитора, строк яких на дату виконання правочину не настав, що спричиняє або може спричинити надання переваг одному кредитору перед іншими в частині задоволення вимог, або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк узяв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо), умови якого передбачають платіж чи передачу майна банку як забезпечення виконання грошових вимог до банку та/або зобов'язань третіх осіб, у порядку, іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Для оцінки нікчемності договорів відповідно до пункту 3, 6 8 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI слід встановити: чи укладені спірні правочини на умовах, які не є поточними ринковими умовами, чи укладені правочини на умовах, які передбачають надання переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону № 4452-VI поточними ринковими умовами не вважаються: прийняття меншого забезпечення виконання зобов'язань, ніж вимагається від інших клієнтів; придбання в особи майна низької якості чи за завищеною ціною; здійснення інвестиції в цінні папери суб'єкта, яку банк не здійснив би в інше підприємство; оплата товарів і послуг, наданих особою за цінами, вищими, ніж звичайні, або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані; продаж особі майна за вартістю, що є нижчою, ніж та, яку банк отримав би від продажу такого майна іншій особі; нарахування відсотків та комісійних за послугами, наданими банком особам, які є меншими, ніж звичайні; нарахування відсотків за вкладами (депозитами), залученими банком від осіб, які є більшими, ніж звичайні.
В позовній заяві Позивач не вказує яким саме поточним ринковим умовам в розумінні Закону не відповідають умови укладених договорів, які він вважає нікчемними.
Зі змісту укладених правочинів судом встановлено, що умовами кредитного договору №20-02/2022/ГД-01/22 від 31.01.2022р. передбачено видачу кредитних грошових коштів з метою придбання основних засобів, в тому числі нерухомого та рухомого майна та інші поточні виробничі потреби зі сплатою процентів з 31.01.2022 року в розмірі 12,0% річних; з 01.01.2023 року - 14,0% річних.
Відповідно офіційно опублікованої Національним банком України грошово-кредитної та фінансової статистики за жовтень 2021 року, яка була опублікована 13 грудня 2021 року судом встановлено, що процентна ставка за новими кредитами у гривнях в жовтні 2021року була 10,01%, тобто процентна ставка за кредитним договором №20-02/2022/ГД-01/22 від 31.01.2022р., яка була відома на дату його укладення, є вищою, ніж статистично визначена Національним банком України.
Відповідно до пункту 3 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень відповідач придбав майно за ціною 86 820 000,00 грн. (вісімдесят шість мільйонів вісімсот двадцять тисяч гривень 00 копійок), з яких 82 314 000,00 грн. ПДВ не передбачено, відповідно до ст.197.12 Податкового кодексу України, а 4 506 000,00 грн. в тому числі ПДВ.
З Висновку про вартість об'єкту оцінки, дата оцінки: 25.01.2022, мета оцінки: визначення справедливої (ринкової) вартості об'єкта оцінки для прийняття управлінського рішення та відображення в бухгалтерському обліку, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ФОП Мороз С.М. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності 926/21 від 21.12.2021р., виданий ФДМУ) вбачається , що ринкова вартість об'єкту оцінки становить: 96 200 870,00 грн. без ПДВ, з яких нерухомість, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 2, 2а, 2б, 2в у нежитловій будівлі літ. «А-2», загальною площею 86,7 кв.м.; нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, 4, 4а, 5-:-13, 8а, 9а, 21-:-35; 1-го поверху № 1, 3-:-6, 3а, 3б, 5а, 8-:-12, 9а, 9б, 10а, 10б, 14, 21, 22а, 23-:-25, 28, 28а, 28б, 29, 29а у нежитловій будівлі літ. «А-2», загальною площею 1036,3 кв.м.; нежитлові приміщення 2-го поверху № 30, 30а, 30б, 30в, 31, 32, 34-:-39, 35а, 38а, 38б, 38в, 38г, технічного поверху № 1-:-9 у нежитловій будівлі літ. «А-2», загальною площею 1232,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця двадцять Третього Серпня, будинок № 61, літ. «А-2» становить 85 957 500, 00 грн. без ПДВ, що є нижчою, ніж визначена ціна продажу в договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.
Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №20-02/2022/ГД-01/22 від 31.01.2022р. надано в іпотеку придбане нерухоме майно, шляхом укладення іпотечного договору №ГД-01/2022-з, який посвідчено 31.01.2022р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В. за реєстровим №284.
Умовами іпотечного договору №ГД-01/2022-з від 31.01.2022р. передбачено, що договором забезпечується обтяження будь-якого збільшення основного зобов'язання та процентів за ним. Таке збільшення не потребує укладання договору про внесення змін до цього Договору.
Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями та складовими частинами. У разі здійснення будь-яких поліпшень Предмету іпотеки (в тому числі реконструкції, перепланування, надбудови чи прибудови до Предмету іпотеки), право іпотеки за цим Договором поширюється на все майно, яке утворилось внаслідок здійснення таких поліпшень, в тому числі на об'єкти незавершеного будівництва, незалежно від того, хто є їх власником, на кожному етапі їх будівництва та на новостворене нерухоме майно після завершення будівництва. До складу Предмету іпотеки входить майно, приєднане Іпотекодавцем до головної речі, що є Предметом іпотеки, після передачі її в іпотеку за цим Договором.
У разі якщо Іпотекодавцем Предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить Іпотекодавцеві на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об'єкти нерухомості вважаються Предметом іпотеки відповідно до цього Договору.
Іпотека, передбачена цим Договором, поширюється на Предмет іпотеки разом з усіма існуючими та майбутніми майновими та іншими правами, що відносяться до Предмету іпотеки.
За рахунок Предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи вимоги щодо сплати: - суми боргу за кредитом; - суми процентів; - комісійної винагороди; - неустойки; - іншої заборгованості.
За рахунок Предмета іпотеки Іпотекодержатель також має право задовольнити свою вимогу у повному обсязі щодо: - відшкодування збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов цього Договору; - стягнення неустойки за цим Договором; - відшкодування витрат, пов'язаних із зверненням стягнення на Предмет іпотеки та його реалізацією, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим оцінювачам та/або експертам, на оформлення права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки (якщо Іпотекодержатель вирішить залишити Предмет іпотеки у своїй власності), витрати на організацію продажу Предмета іпотеки (якщо Іпотекодержатель вирішить здійснити продаж Предмету іпотеки від свого імені), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів, інших витрат у разі їх виникнення тощо; - відшкодування витрат щодо утримання і збереження Предмета іпотеки; - відшкодування витрат щодо страхування Предмета іпотеки.
Умови іпотечного договору № 31.01.2022р від 31.01.2022р. містять всі істотні умови визначені Законом України «Про іпотеку» для такого виду правочину.
Враховуючи встановлені у справі обставини в сукупності та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у позові.
Вищенаведене також встановлено ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2024 року у справі № 922/2354/22 і це також підтверджує, що рішення суду в адміністративній справі № 640/12723/22 не було підставою для ухвалення судового рішення.
Тому з огляду на викладене, господарський суд зазначає, що наявність постанови Верховного Суду від 24.06.2025 по справі № 640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ "Мегабанк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 № 261-рш/БТ "Про віднесення АТ “Мегабанк» до категорії неплатоспроможних не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки суд не обґрунтовував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням.
Заявником в заяві не наведено інших обставин, які не були і не могли бути відомі учасникам справи, і які б мали істотне значення для розгляду справи.
В контексті наведеного, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення (рішення у справі "Рябих проти Росії", заява №52854/99).
Європейський суд з прав людини наголошує, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на правильність рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 та не мають істотного значення для правильного вирішення спору.
При цьому посилання заявника щодо ризиковості кредиту, надання переваг позичальнику тощо відхиляються судом, оскільки ці обставини ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.
Відповідно до частини 3 статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами згідно до 4 статті 325 ГПК України суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви (вх. №9 від 24.07.2025) Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/2354/22 залишити в силі.
У судовому засіданні 11.09.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Керуючись ст. 232-235, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви (вх. № 9 від 24.07.2025) АТ "Мегабанк" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/2354/22 за нововиявленими обставинами - відмовити
Рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/2354/22 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в порядку статей 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 19.09.2025 р.
Суддя І.П. Жигалкін