вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"17" вересня 2025 р. Справа № 918/798/25
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Мамчур А.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білейнс Трейд"
про стягнення коштів
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білейнс Трейд" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути 67 976,60 грн пені та 36 261,29 грн штрафу.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між АТ "НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє філія "ВП "Рівненська АЕС" та ТОВ "Білейнс Трейд", було укладено договір поставки № 53-122-01-24-14828 від 30.05.2024 року (предмет договору - спецодяг в асортименті, сума по договору - 518 018,40 грн з ПДВ). За умовами договору, продукція поставляється в період по 30.11.2024 р. Строк поставки продукції вказаний у специфікації № 1 (протягом 60 календарних днів з дати оприлюднення) та визначається кількістю календарних днів з дати оприлюднення договору на веб - порталі Уповноваженого органу згідно ЗУ "Про публічні закупівлі". Договір опубліковано 31.05.2024 р., відповідно строк поставки визначено по 30.07.2024 р.
Позивач зазначає, що поставка продукції здійснена в повному обсязі на загальну суму518 018,40 грн, проте, поставка продукції здійснена з порушенням строку поставки: по накладній № 1 від 17.10.2024 р. на суму 268 800,00 грн - 18.10.2024 року, по накладній № 4 від 29.01.2025 р. на суму 255 218,40 грн - 11.02.2025 р.
Позивач вказує, що пунктом 9.1. договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки постачальник зобов'язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) товару понад тридцять днів, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Позивачем, на виконання п. 9.5. договору поставки, було направлено на адресу відповідача претензію № 22-5100/001-юр від 19.03.2025 р., яка залишена останнім без відповіді.
Враховуючи вищевказане, філія "ВП "Рівненська атомна електрична станція", у зв'язку з невиконанням ТОВ "Білейнс Трейд" умов договору поставки № 53-122-01-24-14828 від 30.05.2024 року, нараховано 67 976,60 грн пені (за період з 31.07.2024 року по 31.01.2025 року) та 36 261,29 грн 7 % штрафу.
28.08.2025 року до господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в якому просить суд відкласти розгляд справи № 918/798/25 на інший день після 22.09.2025 року, при цьому, зазначає, що позовну заяву підприємство підтримує у повному обсязі.
08.09.2025 року до господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого зазначає, що товар був прийнятий позивачем без жодних зауважень щодо якості та кількості. Відповідач не заперечує, що за вищезазначеним договором дійсно було допущено прострочення поставки товару, проте не через недобросовісну поведінку відповідача у даних господарських відносинах. У зв'язку із цим, відповідач вважає, що розмір пені і штрафу, заявлені позивачем до стягнення, є надмірно великим, та його слід зменшити. Відтак, просить суд вирішити справу з урахуванням даного відзиву на позовну заяву та зменшити суму стягнення на 90 відсотків.
12.09.2025 року до господарського суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої заперечуємо проти зменшення розміру пені та штрафу, вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить суд задовольнити їх в повному обсязі. При цьому, зазначає, що посилання відповідача на відсутність в нього коштів на момент поставки, забезпечення виконання зобов'язання за власні кошти тощо, не заслуговують на увагу та є необґрунтованими, оскільки при підписанні договору відповідач погодився з всіма його умовами, в тому числі, з умовами, які регулюють порядок і спосіб оплати за товар. Жодних листів, як до укладення договору, так і після, з пропозиціями скорегувати чи внести зміни до договору в частині строків, порядку та способу оплати, до позивача не надходило. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не наводить наявність будь-яких об'єктивних обставин, які б ускладнили виконання ним договірних зобов'язань.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та розгляд справи призначити на "17" вересня 2025 р.
Представник позивача в судове засідання 17.09.2025 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 26.08.2025 р.) надіслано одержувачу Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 26.08.2025 року об 18:26 год.
Представник відповідача в судове засідання 17.09.2025 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 26.08.2025 р.) надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Білейнс Трейд" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 26.08.2025 року об 19:51 год.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, враховуючи, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
30.05.2024 року між Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Замовник) від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Білейнс Трейд" (Постачальник) укладено договір поставки № 53-122-01-24-14828 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. - п. 1.4. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, "Постачальник" зобов'язується поставити і передати у власність "Замовника" продукцію, а "Замовник", в свою чергу, зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до даного договору). Предметом поставки по даному договору є продукція: 18130000-9 (Спецодяг в асортименті), який передбачений специфікацією № 1 (додаток № 1 до даного договору). Умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі", які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного Договору. Місцем виконання даного договору є місто Вараш Рівненської області.
Згідно з п. 2.1. Договору, ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 431 682,00 грн, крім того ПДВ - 86 336,40 грн.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що загальна сума договору (вартість продукції) становить 518 018,40 грн.
Згідно з п. 2.3. - п. 2.5. Договору, кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток № 1 до даного договору) до даного договору. Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає, за виключенням умов передбачених в п. 13.10. даного договору. До ціни продукції включена вартість тари, упакування і маркування, страхування, доставка на склад РВ філії "ВП "Складське господарство" АТ "НАЕК "Енергоатом" та інші понесені постачальником витрати на умовах поставки DDP, згідно "Інкотермс - 2010".
Сторонами погоджено, що продукція поставляється в період по 30.11.2024 р. Строк поставки продукції по даному договору вказаний у специфікації (додаток № 1 до даного договору) та визначається кількістю календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Продукція поставляється постачальником на умовах DDP, згідно "Інкотермс - 2010". Місце поставки та Вантажоодержувач - м. Вараш, склад Рівненського відділення філії "ВП "Складське господарство" АТ "НАЕК "Енергоатом" (п. 3.1. Договору).
Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що кількість та асортимент продукції визначається специфікацією до даного договору.
Якість та комплектність продукції повинна відповідати умовам договору, технічній специфікації (додаток 2 до даного Договору) і підтверджується документацією про якість (п. 4.2. Договору).
Відповідно до п. 6.1. та п. 6.2. Договору, оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 120 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.
Відповідно до п. 8.4.- п. 8.5. Договору, датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або знищення продукції переходить до замовника з моменту поставки продукції. Перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів.
У випадку порушення строків поставки "Постачальник" зобов'язаний сплатити "Замовнику" пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять днів, "Постачальник" додатково сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 7% вказаної вартості. У випадку порушення "Постачальником" взятих на себе зобов'язань по поставці продукції відносно якості або комплектності, "Постачальник" сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє "Постачальника" від виконання зобов'язань по Договору. У випадку письмової відмови постачальника від виконання взятих на себе зобов'язань за договором, постачальник сплачує замовнику штраф в розмірі 20 % від вартості невиконаних зобов'язань за договором (п. 9.1. Договору).
Згідно з п. 9.2. Договору, сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 3 (три) роки.
Згідно з п. 12.1. Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 30.04.2025 р., а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.
Укладений сторонами договір оприлюднюється на веб - порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Дата (момент) укладення договору зазначається у звіті про результати проведення процедури закупівлі який автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення Замовником договору про закупівлю на веб - порталі Уповноваженого органу (п. 12.2. Договору).
Згідно специфікації (додаток № 1 до договору поставки № 53-122-01-24-14828 від 30.05.2024 року) сторони погодили поставку товару на загальну суму 518 018,40 грн, зокрема:
1. Костюм бавовняний для членів АГтаБ; кількістю 47 к-т; на суму - 59 690,00 грн без ПДВ; строк поставки, кількість - 60 календарних днів;
2. Костюм бавовняний для членів штабу КАРМ; кількістю 20 к-т; на суму - 25 400,00 грн без ПДВ; строк поставки, кількість - 60 календарних днів;
3. Куртка утеплена для членів штабу КАРМ; кількістю 20 шт.; на суму - 39 842,00 грн без ПДВ; строк поставки, кількість - 60 календарних днів;
4. Куртка утеплена для членів АГтаБ; кількістю 45 шт.; на суму - 87 750,00 грн без ПДВ; строк поставки, кількість - 60 календарних днів;
5. Куртка утеплена біла; кількістю 150 шт.; на суму - 219 000,00 грн без ПДВ; строк поставки, кількість - 60 календарних днів.
Крім того, між сторонами підписано технічну специфікацію (додаток № 2 до договору поставки № 53-122-01-24-14828 від 30.05.2024 року).
Вказаний Договір, специфікація та технічна специфікація підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.
На виконання умов Договору поставки № 53-122-01-24-14828 від 30.05.2024 року відповідачем, з пропуском встановленого договором строку, здійснено поставку продукції згідно видаткових накладних: № 1 від 17.10.2024 року на суму 262 800,00 грн (продукцію отримано - 18.10.2024 року); № 4 від 29.01.2025 року на суму 255 218,40 грн (продукцію отримано - 11.02.2025 року).
Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулася до ТОВ "Білейнс Трейд" з претензією № 22-5100/001-юр від 19.03.2025 року "Про сплату пені та штрафу за договором № 53-122-01-24-14828 від 30.05.2024 року" з пропозицією в добровільному досудовому порядку перерахувати пеню та штраф в сукупному розмірі 104 237,89 грн за реквізитами зазначеними в претензії.
Враховуючи, що відповідач припустився прострочення поставки продукції відповідно до Договору поставки № 53-122-01-24-14828 від 30.05.2024 року, позивач відповідно до п. 9.1. Договору просить суд стягнути з ТОВ "Білейнс Трейд" пеню у розмірі 67 976,60 грн та штраф у розмірі 36 261,29 грн.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору поставки.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України).
Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Умовами п. 9.1. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків поставки "Постачальник" зобов'язаний сплатити "Замовнику" пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять днів, "Постачальник" додатково сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом визнано доведеним факт прострочення відповідачем поставки товару згідно Договору № 53-122-01-24-14828 від 30.05.2024 року, що є підставою для застосування до останнього господарських санкцій, обумовлених п. 9.1. даної угоди.
За таких обставин, перевіривши подані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача 67 976,60 грн пені та 36 261,29 грн штрафу за порушення строків поставки товару згідно Договору поставки № 53-122-01-24-14828 від 30.05.2024 року.
Щодо клопотання про зменшення пені та штрафу на 90 %, суд зазначає наступне.
В клопотанні про зменшення пені та штрафу відповідач зазначає, що розмір пені і штрафу, заявлені позивачем до стягнення, є надмірно великим. Також, позивач не зазнав ніяких збитків або шкоди у зв'язку із простроченням поставки по Договору. Таким чином, порушення договірних зобов'язань не мали ніяких негативних наслідків для позивача та не порушили його майнові інтереси. При цьому, відповідач вказує, що виконання даного зобов'язання у встановлений спірним Договором строк зумовлене об'єктивними обставинами, а саме тривалістю постачання імпортної сировини для виготовлення продукції. Зобов'язання з поставки товару виконано в повному обсязі, та крім того, відповідач вже поніс міру відповідальності у значній вартості, а саме отримав розрахунок за поставлений товар із суттєвим запізненням. За твердженням відповідача, фінансовий стан відповідача свідчить про те, що стягнення значних сум пені та штрафу матиме негативні наслідки для господарської діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України слід мати на увазі, що поняття "значно" є оціночним і має конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
З аналізу зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення санкцій. Отже, вирішення питання про зменшення штрафних санкцій та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.
Відповідно до висловленої Великою Палатою Верховного Суду викладеної у постанові від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 правової позиції:
"Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер."
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.03.2023 року у справі № 902/317/22:
"Зі змісту вказаних норм вбачається, що законодавець надав суду можливість зменшувати штрафні санкції, який, у свою чергу, має керуватися при вирішенні такого питання не лише принципом свободи договору, який полягає у можливості узгодити сторонами правочину різноманітні штрафні санкції, так і принципом справедливості, добросовісності та розумності. Положення статей 233 ГК України та 551 ЦК України при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій є універсальними у правозастосуванні, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду. При цьому слід враховувати, що застосування статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, Верховний Суд у низці постанов зазначав про те, що, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки [аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), тощо].
Поряд із засадою цивільного законодавства свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6). Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19)."
Верховний Суд в постанові від 23.02.2023 року у справі № 905/1677/16 констатував, що застосоване у ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання (аналогічний висновок міститься у п. 23 постанови Верховного Суду від 24.05.2022 року у справі № 910/10675/21).
Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 року у справі № 922/2141/21).
Факт порушення взятих на себе договірних зобов'язань з боку відповідача підтверджується зібраними у справі доказами та не запаречується останнім. Крім того, відповідачем у клопотанні не наведено жодних обґрунтувань та не надано суду належних доказів на підтвердження наявності виключних обставин, які б могли бути підставою для зменшення розміру пені та штрафу. Не надано суду і доказів на підтвердження скрутного фінансового становища відповідача.
З огляду на зазначене, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності та за відсутності доказів про наявність об'єктивних причин не своєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, суд дійшов до висновку про відсутність існування виняткових обставин, які могли бути підставою для застування частини 3 статті 551 ЦК України, а тому у задоволенні клопотання про зменшення розміру пені та штрафу суд відмовляє.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білейнс Трейд" (02156, м. Київ, вул. Шолом - Алейхема, буд. 7/20, код ЄДРПОУ 45298956) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) 67 976,60 грн (шістдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят шість гривень 60 копійок) пені, 36 261,29 грн (тридцять шість тисяч двісті шістдесят одну гривню 29 копійок) штрафу та 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046).
Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Білейнс Трейд" (02156, м. Київ, вул. Шолом - Алейхема, буд. 7/20, код ЄДРПОУ 45298956).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 17 вересня 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Р.В. Романюк