65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1942/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/1942/25
За позовом: Акціонерного товариства “Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Одеської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» (65001, м. Одеса, вул. Павла Зеленого, 39; код ЄДРПОУ 01186691)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРК Аккерман» (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Кутузова, 35, кв. 7; код ЄДРПОУ 35820219)
про стягнення 164664,41 грн.
Встановив: Акціонерне товариство “Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРК Аккерман» про стягнення 164664,41 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2025р. позовну заяву Акціонерного товариства “Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» від 19.05.2025р. вх. №ГСОО 1984/25 залишено без руху.
27.05.2025р. до Господарського суду Одеської області позивачем супровідним листом були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі Господарського суду Одеської області від 26.05.2025р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2025р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства “Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1942/25. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування ухвали суду в систему “Електронний суд», яка доставлена в електронний кабінет останнього, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".
Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.
Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Позивачем було зазначено суду, що 02.11.2021 р. між сторонами був укладено Договір оренди майна № 51S000-1392/91, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування наступне майно: частину приміщення під Стійку/Шафу до 3м2, розташованого за адресою: м. БілгородДністровський, вул. Першотравнева, на покрівлі 5-поверхового будинку № 70, корпус , загальною кількістю - 1 шт.
Згідно до п. 1.2.1. Договору, місця для розміщення антенних пристроїв у кількості 1 шт. (антеномісця), що знаходиться на спеціальних конструкціях, розміщених на даху бідівлі Орендодавця за адресою:м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 70.
Згідно пункту 3.1. Договору, орендар зобов'язаній сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається по-перше, з плати за користування майном: оренда частини приміщення під Стійку/Шафу до 3м2 - 700 грн. за 1 шт.; оренда антеномісця - 1500 грн. За 1 шт. Разом з ПДВ - 2640, 00 грн. ( п. 3.1.1. Договору). Плати за надання послуг з енергозабезпеченння. Розмір такої плати визначається за показниками встановленого лічильника електричної енергії (у разі його відсутності - згідно паспортної потужності телекомунікаційного обладнання орендаря) та розраховується за тими ж тарифами, за якими споживає енергію орендодавець. (пункт 3.1.2. Договору).
Пункт 3.4. Договору визначає, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 3.5. Договору, орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця усієї суми орендної плати не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.
Згідно п. 3.6 Договору, орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що складається за формою затвердженої сторонами в Додатку 1 до Договору та не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим надсилається орендодавцем орендарю на його e-mail, або за допомогою іншого узгодженого Сторонами способу обміну документами. У разі не отримання орендарем рахунку-акту від орендодавця, орендар зобов'язаній здійснити оплату орендної плати не пізніше 25 числа місяця в якому має бути здійснення така оплата. При цьому розмір плати за надання послуг з енергозабезпечення визначається в розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг з подальшим корегуванням (переплати/недоплати) орендодавцем.
Позивачем було зазначено суду, що він щомісячно виставляв відповідачу рахунки-акти, якими підтверджувався обсяг, вартість та стан заборгованості за послуги оренди та енергозабезпечення за попередні місяці та відповідні рахунки-акти одночасно є актами передавання
Згідно пункту 5.3.15 Договору, орендар зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за Договором, проте, як вказує суду позивач, в цій частині допустив порушення умов Договору і через декілька місяців після підписання Договору - оплати за оренду вносити перестав.
Позивачем в обґрунтування поданого позову було зазначено суду, що за весь період дії Договору оренди майна № 51S000-1392/91 від 02.11.2021 року відповідач вніс орендні платежі лише тричі, що підтверджується платіжними дорученнями відображеними в Акті звіряння розрахунків між позивачем та відповідачем від 01.09.2024 року, а саме: П/Д 10 від 16.12.2021 року на суму - 1686,48 грн.;, П/Д 14 від 16.12.2021 року на суму 3725,30 грн; та П/Д 29 від 25.01.2022 року на суму - 3786,78 грн. - усього здійснив платежі на загальну суму 9198,56 грн.
Так, п. 5.1 Договору встановлено, що орендодавець має право: вимагати своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати.
Також, згідно п. 1.11 Договору - Договір оренди майна № 51S000-1392/91 від 02.11.2021 року набув чинності з дати підписання Сторонами і діяв до 31.08.2022 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним. Але, пунктом 1.12 Договору сторони погодили, що у разі відсутності заперечень від жодної із сторін не менше ніж за місяць до дати закінчення строку дії Договору його дія автоматично продовжується на 1 рік. Вказане правило пролонгації застосовується не обмежену кількість разів. Позивачем було зазначено суду, що він декілька разів автоматично пролонгував строк дії Договору № 51S000-1392/91 від 02.11.2021 р., як це і було домовлено із відповідачем, на підтвердження чого надсилав відповідачу відповідні додаткові угоди, зокрема на 2023 та 2024 роки для підписання, проте назад, підписані угоди Відповідач так і не відправив.
За посиланням позивача, оскільки всупереч положенням Договору відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав і у повному обсязі не сплатив належну плату за орендоване майно, за ним утворилася заборгованість у сумі - 125257,31 грн.
Згідно з п. 6.1 та 6.2 Договору, у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань відповідач на вимогу позивача сплачує пеню, яка нараховується від суми простроченого зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення, а також несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язань за Договором в межах чинного законодавства України.
Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 8130,65 грн. та інфляційні трати у розмірі 31276,45 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як з'ясовано судом, 02.11.2021 р. між сторонами був укладено Договір оренди майна №51S000-1392/91.
Позивачем відповідачу були виставлені рахунки: № 51ВКО/2111-104 від 30.11.2021 р.; № 51ВКО/2112-63 від 31.12.2021 р.; №51ВКО/2201-24 від 31.01.2022 р.; №51ВКО/2202-1 від 28.02.2022 р.; №51ВКО/2203-14 від 31.03.2022 р.; №51ВКО/2204-30 від 30.04.2022; №51ВКО/2205-31 від 31.05.2022 р.;№ 51ВКО/2206-45 від 30.06.2022 р., №51ВКО/2207-10 від 31.07.2022; № 51ВКО/2208-20 від 31.08.2022 р.; № 51ВКО/2209-20 від 20.09.2022 р.;№51ВКО/2210-27 від 31.10.2022;№51ВКО/2211-47 від 30.11.2022 р.; №51ВКО/2212 -82 від 31.12.2022; №513ВМ/0123-68 від 31.01.2023;№51ПІС-0223-1 від 28.02.2023;№51ПІС-0323-39 від 31.03.2023 р.;№51ПІС-0423-9 від 30.04.2023 р.; №51ВНС0523-32 від 31.05.2023 р.; №51ВНС0623-18 від 30.06.2023 р.; №51ЧОВ-0723-61 від 31.07.2023 р.;№51ГІА-0823-17 від 31.08.2023 р.;№51ГІА0923-18 від 30.09.2023 р; №51ГІА1023-9 від 31.10.2023р.; №51ГІА1123- 6 від 30.11.2023 р.;№51ГІА1222 від 31.12.2023 р.; №51ГІА0124-7 від 31.01.2024 р.;№51ГІА0224-4 від 29.02.2024 р.
Однак, всупереч положенням Договору відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав і у повному обсязі не сплатив належну плату за орендоване майно, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі - 125257,31 грн.. та зворотнього відповідачем доведено не було.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення боргу у розмірі 125257,31грн. підлягають задоволенню судом.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 8130,65 грн. та інфляційні втрати у розмірі 31276,45 грн.
Суд, переривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення - правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2422,40 грн. покладаються на відповідача.
Суд роз'яснює позивачу, що надлишково сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн. буде повернуто позивачу після подання відповідного клопотання про повернення судового збору.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Акціонерного товариства “Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРК Аккерман» (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Кутузова, 35, кв. 7; код ЄДРПОУ 35820219) на користь Акціонерного товариства “Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Одеської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» (65001, м. Одеса, вул. Павла Зеленого, 39; код ЄДРПОУ 01186691) заборгованість у розмірі 164664 (сто шістдесят чотири тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 41 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Повне рішення складено 17 вересня 2025 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко