65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2139/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.
розглянувши справу №916/2139/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» (04119, м.Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. 8, літера 20д; ЄДРПОУ 42972869)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОБРЕНТ» (65035, м.Одеса, вул. Бувалкіна Владислава, буд.52; ЄДРПОУ 43863744)
Про стягнення 1133868,00 грн.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОБРЕНТ» про стягнення 1133868,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2025р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2139/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначити на "23" червня 2025 р. о 10:45. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано представників учасників справи у підготовче засідання, призначене на 23.06.2025р. о 10:45.
23.06.2025р. суд, без оформлення окремого документа, постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 04.08.2025р. об 11:15, із викликом учасників справи в судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2025р. повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю “НАФТОБРЕНТ» про підготовче засідання, яке відбудеться "04" серпня 2025 р. об 11:15.
04.08.2025р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 вересня 2025р. о 13:45, із викликом учасників справи у судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2025р. повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю “НАФТОБРЕНТ» про судове засідання по розгляду справи по суті, яке відбудеться "03" вересня 2025 р. о 13:45. Резервна дата 15.09.2025р. о 10:30. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 03.09.2025р. о 13:45.
15.09.2025р. до суду позивачем надано клопотання про розгляд справи без його участі.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, однак, кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштової організації, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку “відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі №906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження №14-507цс18.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У судовому засіданні 15.09.2025 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 17.09.2025 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що 30 листопада 2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ», що діє як Управитель Активами (Майном) за Договором управління активами (майном) №060423 від 06.04.2023 та Товариством з обмеженою відповідальністю “НАФТОБРЕНТ» укладено Договір поставки № 286-НГЕН, до якого внесені зміни Додатковою угодою №1 від
За поясненнями позивача, 06.12.2023р. він, укладаючи Договір, діяв як Управитель Активами (Майном) за Договором управління активами (майном) №060423 від 06.04.2023р. тобто, управитель майна за договором управління майном додатково береться на облік контролюючим органом та є платником податку на додану вартість.
Договір управління майном від 06.04.2023 №060423 - управитель майна взятий на податковий облік в Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Шевченківському районі (Шевченківський район м. Києва) та зареєстрований платником ПДВ з 01.05.2023 року
Відповідно до розміщеного на сайті Головного управління ДПС у м. Києві оголошення, у зв'язку з внесенням змін до Організаційної структури Головного управління ДПС у м. Києві, ліквідовано Державні податкові інспекції у Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Оболонському, Печерському, Подільському, Святошинському, Солом'янському, Шевченківському районах м. Києва. На основі цих ДПІ створені Центральна, Лівобережна та Правобережна ДПІ з урахуванням такого: до Правобережної ДПІ ГУ ДПС у м. Києві переведені платники, які перебували на обліку в ДПІ у Оболонському районі м. Києва, в ДПІ у Подільському районі м. Києва, в ДПІ у Святошинському районі м. Києва, в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.
Таким чином, як стверджує позивач, наразі Договір управління майном від 06.04.2023 №060423 - управитель майна Товариство з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» перебуває на податковому обліку в Правобережній ДПІ ГУ ДПС у м. Києві., укладений між сторонами Договір поставки підписаний та скріплений печатками обох сторін, недійсним судом не визнавався, сторонами достроково розірваний не був.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, предмет визначається наступним: Постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, передавати у власність Покупця (поставляти) нафтопродукти, зазначені у Специфікаціях, надалі - «Товар», а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Конкретне найменування, асортимент, кількість, ціна, якісні характеристики та інші особливості Товару, строк поставки, умови та місце поставки Товару визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору та додатками до нього (пункт 1.2. Договору).
Пунктом 1.5. Договору, зі змінами внесеними Додатковою угодою №1 від 06.12.2023, сторони погодили що сума (ціна) даного Договору складає без ПДВ 4647000, 00 грн., крім того ПДВ 20% 929400,00 грн., а всього з урахуванням ПДВ 20% 5576400,00 грн.
Згідно з пунктом 1 Специфікації №1 до Договору (зі змінами внесеними Додатковою угодою №1 від 06.12.2023), Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю товар на загальну суму без ПДВ 4647000 грн., крім того ПДВ 929400,00 грн., а загальна вартість з ПДВ 5576400,00 грн.
Відповідно до п. 6.2. Договору (зі змінами внесеними Додатковою угодою №1 від 06.12.2023) розрахунки за Товар здійснюються Покупцем на умовах 100% попередньої оплати, протягом 3 (трьох) робочих (банківських) днів з дати виставлення Постачальником рахунку на оплату Товару Покупцю, з урахуванням встановлених у Покупця платіжних днів - вівторок і четвер, якщо Стогони не узгодили інші умови розрахунків у відповідній Специфікації до Договору.
Специфікацією № 1 до Договору (зі змінами внесеними Додатковою угодою №1 від 06.12.2023) Сторони узгодили наступний порядок розрахунків: Покупець здійснює попередню оплату Товару у розмірі 50% від загальної вартості Товару, вказаної в п.1 цієї Специфікації, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 3 (трьох) робочих (банківських) днів з дати виставлення Постачальником рахунку на оплату Товару Покупцю, з урахуванням встановлених у Покупця платіжних днів - вівторок і четвер. Остаточний розрахунок у розмірі 50% від загальної вартості Товару, вказаної в п.1 цієї Специфікації, Покупець сплачує шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати укладання цієї Специфікації (п. 7 Специфікації № 1 до Договору).
Згідно з п. 2.2. Договору, датою поставки Товару та датою переходу від Постачальника до Покупця права власності на Товар, ризиків втрати, випадкового знищення, загибелі чи пошкодження Товару є дата підписання видаткової накладної (або акту приймання-передачі) на Товар уповноваженим представником Покупця, з цієї дати Товар вважається поставленим Покупцю.
Відповідно до п. 12.1. Договір є укладеним і набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2024 р., а в частині виконання Сторонами взятих на себе обов'язків та зобов'язань за цим Договором - до повного їх виконання.
В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що на виконання наведених умов Договору/Специфікації №1 Покупцем були перераховані грошові кошти за Товар згідно платіжних інструкцій, а Постачальником передано Покупцю Товар відповідно до видаткових накладних, а саме: 07.12.2023 Покупцем здійснена оплата в сумі 2788200,00грн., в т.ч. ПДВ 464700,00 грн. згідно платіжної інструкції № 76295.
Як зазначає позивач, відповідач здійснив поставку Товару відповідно до видаткових накладних: № 304 від 08.12.2023 на суму 552068,62 грн., в т.ч. ПДВ 92011,44 грн.; №307 від 13.12.2023 на суму 589988,14 грн., в т.ч. ПДВ 98331,36 грн.; № 314 від 15.12.2023 на суму 477637,62 грн., в т.ч. ПДВ 79606,27 грн.; № 315 від 18.12.2023 на суму 480662,26 грн., в т.ч. ПДВ 80110,38 грн.; № 316 від 26.12.2023 на суму 482823,67 грн., в т.ч. ПДВ 80470,61 грн.; №317 від 29.12.2023 на суму 350342,35 грн., в т.ч. ПДВ 58390,39 грн.; № 1 від 03.01.2024 на суму 484130,78 грн., в т.ч. ПДВ 80688,46 грн.; -№ 2 від 08.01.2024 на суму 425104,03 грн., в т.ч. ПДВ 70850,67 грн.
За твердженнями позивача, 09.01.2024 Покупцем здійснена оплата в сумі 276034,31грн., в т.ч. ПДВ 46 005,72 грн. згідно платіжної інструкції № 79317.
Відповідачем здійснено поставку Товару відповідно до наступних видаткових накладних: № 3 від 09.01.2024 на суму 18809,76 грн., в т.ч. ПДВ 3134,96 грн.; №4 від 10.01.2024 на суму 425104,03 грн., в т.ч. ПДВ 70850,67 грн.
11.01.2024 Покупцем здійснена оплата в сумі 294994,07грн., в т.ч. ПДВ 49165,68 грн. згідно платіжної інструкції № 79887 та оплата в сумі 238818,81грн., в т.ч. ПДВ 39803,14 грн. згідно платіжної інструкції № 79888.
Відповідачем здійснено поставку Товару відповідно до наступної видаткової накладної: № 5 від 12.01.2024 на суму 480142,54 грн., в т.ч. ПДВ 80023,76 грн.
Надалі, 16.01.2024 Покупцем здійснена оплата в сумі 240331,13грн., в т.ч. ПДВ 40055,19 грн. згідно платіжної інструкції № 80290, 18.01.2024 - в сумі 1 738 021,68 грн., в т.ч. ПДВ 289670,28 грн. згідно платіжної інструкції № 80474.
Та відповідачем здійснено поставку Товару відповідно до наступних видаткових накладних: - № 7 від 19.01.2024 на суму 480 142,54 грн., в т.ч. ПДВ 80023,76 грн.; - № 8 від 25.01.2024 на суму 329 443,67 грн., в т.ч. ПДВ 54 907,28 грн.
Пунктом 6.4. Договору визначено, що відповідно до вимог Податкового кодексу України Постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну та/або розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної на дату виникнення податкових зобов'язань, визначених відповідно до п. 187.1 Податкового кодексу України, в день виникнення таких податкових зобов'язань, та надати в електронному вигляді Покупцю з дотриманням граничних строків, визначених у п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, та використанням електронного цифрового підпису уповноваженої Постачальником особи з обов'язковим заповненням при складанні податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, обов'язкових реквізитів, передбачених п.201.1 ст.201 ПК України, у тому числі коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Сторони використовують для обміну податковими накладними, розрахунками коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної програмне забезпечення M.E.Doc IS або іншу програму.
Окремо сторони у пункті 6.5. Договору погодили, що у разі відмови Постачальника надати Покупцю податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (за винятком зупинки реєстрації податкової накладної відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України) Постачальник відшкодовує Покупцю збитки шляхом сплати грошових коштів у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який Покупець повинен був отримати за такою податковою накладною (розрахунком коригування до податкової накладної), збільшеному на коефіцієнт 1,22, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Покупця.
Згідно з 6.6. Договору у разі зупинки реєстрації податкової накладної відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Постачальник вживає всіх заходів для відновлення реєстрації такої податкової накладної в максимально стислі строки.
Пунктом 6.7. Договору встановлено, що якщо після закінчення 31 (тридцяти одного) дня від граничного строку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, протягом якого Постачальник, скориставшись правом подачі на розгляд ДПС України інформації за встановленою формою і інших письмових пояснень та / або документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову в їх реєстрації, не повідомить Покупця про результати такої подачі з направленням рішення про поновлення реєстрації таких податкових накладних або Покупець не отримає квитанцію з підтвердженням про поновлення реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування, яка надсилається Постачальнику разом з відповідним рішенням комісії, Постачальник відшкодовує Покупцю збитки шляхом сплати грошових коштів у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який Покупець повинен був отримати за такою податковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), збільшеному на коефіцієнт 1,22, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Покупця.
За посиланням позивача, в силу умов п.п. 6.4. - 6.7. Договору та приписів п. 187.1 ст.187, ст. 201 Податкового кодексу України (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за правилом першої події, у відповідача виник обов'язок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) за вказаними операціями.
Так, Відповідачем було складено податкові накладні з податку на додану вартість, №7 від 18.01.2024, №5 від 10.01.2024, №2 від 08.01.2024, №4 від 12.01.2024, №1 від 03.01.2024, №3 від 09.01.2024, №5 від 29.12.2023 та №4 від 07.12.2023., однак, як стверджує позивач суду, наведені податкові накладні відповідачем не зареєстровані в ЄРПН, про що свідчать дані Електронного кабінету платника податків щодо податкових накладних ТОВ «НАФТОБРЕНТ».
Оскільки відповідач не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання із застосування коефіцієнта 1,22.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як з'ясовано судом, 30 листопада 2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ», що діє як Управитель Активами (Майном) за Договором управління активами (майном) №060423 від 06.04.2023 та Товариством з обмеженою відповідальністю “НАФТОБРЕНТ» укладено Договір поставки № 286-НГЕН, до якого внесені зміни Додатковою угодою №1.
За матеріалами справи судом встановлено, що позивачем були перераховані грошові кошти у розмірі 2788200,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 76295 від 07.12.2023р. та відповідачем здійснено поставку товару відповідно до видаткових накладних: № 304 від 08.12.2023р., № 307 від 13.12.2023р., № 314 від 15.12.2023р., № 315 від 18.12.2023р., № 316 від 26.12.2023р., № 317 від 29.12.2023р., № 1 від 03.01.2024р., № 2 від 08.01.2024р.
Судом встановлено, що 09.01.2024 позивачем здійснена оплата в сумі 276034,31грн., в т.ч. ПДВ 46005,72 грн. згідно платіжної інструкції №79317 та відповідачем здійснено поставку товару відповідно до видаткових накладних: №3 від 09.01.2024р., №4 від 10.01.2024р.
Надалі, як з'ясовано судом, позивачем 11.01.2024р. здійснена оплата в сумі 294994,07грн., в т.ч. ПДВ 49 165,68 грн. згідно платіжної інструкції № 79887 та оплата в сумі 238818,81грн., в т.ч. ПДВ 39 803,14 грн. згідно платіжної інструкції №79888, а також відповідачем здійснено поставку товару відповідно до видаткової накладної: №5 від 12.01.2024р.
Також, 16.01.2024р. позивачем здійснена оплата в сумі 240331,13грн., в т.ч. ПДВ 40055,19 грн. згідно платіжної інструкції № 80290, 18.01.2024 - в сумі 1 738 021,68 грн., в т.ч. ПДВ 289670,28 грн. згідно платіжної інструкції № 80474 та відповідачем здійснено поставку товару відповідно до видаткових накладних: № 7 від 19.01.2024р., № 8 від 25.01.2024р.
Стаття 14 Податкового кодексу України визначає, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178 ст. 14 Податкового кодексу України); Податкове зобов'язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом (п.п. 14.1.1561 ст. 14 Податкового кодексу України); Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України).
Згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
За змістом пп."а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абз.1. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абз.2. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України). У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/ розрахунку коригування (абз.4. п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних (абз.5. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абз.1 п. 201.10 ст. 201 ПК України). Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз.2 п. 201.10 ст. 201 ПК України)
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).
З урахуванням наведеного та згідно умов п. 6.4. Договору та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у відповідача виникає обов'язок скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.
Як з'ясовано судом, та не спростовано відповідачем за час розгляду справи, відповідачем було складено податкові накладні з податку на додану вартість, №7 від 18.01.2024р., №5 від 10.01.2024р., №2 від 08.01.2024р., №4 від 12.01.2024р., №1 від 03.01.2024р., №3 від 09.01.2024р., №5 від 29.12.2023р. та №4 від 07.12.2023р., однак, зазначені судом податкові накладні Товариством з обмеженою відповідальністю “НАФТОБРЕНТ» не зареєстровані в ЄРПН.
Відповідно до частин 1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).
При цьому, хоча обов'язок постачальника товару зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем товару, невиконання такого обов'язку фактично завдало Позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).
Водночас, для застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як стягнення збитків з недобросовісного контрагента, який не здійснив реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, наявні усі елементи складу господарського правопорушення: протиправна поведінка (бездіяльність відповідача) особи (порушення зобов'язання) - щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних; шкідливий результат такої поведінки - збитків у вигляді втраченого податкового кредиту; причинний зв'язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та збитками - право на відображення податкового кредиту безпосередньо залежить від факту реєстрації вище згаданих податкових накладних; вина особи, яка заподіяла шкоду - бездіяльність контрагента у виконанні обов'язку з належної реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відтак, має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.
Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що сторони погодили у Договорі відшкодування вартості втраченого податкового кредиту з урахуванням коефіцієнту 1,22, який за своєю суттю фактично компенсує позивачу розмір 18% податку на прибуток який необхідно сплатити до бюджету України (п.6.7. Договору, у відповідності з яким Постачальник відшкодовує Покупцю збитки шляхом сплати грошових коштів у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який Покупець повинен був отримати за такою податковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), збільшеному на коефіцієнт 1,22, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Покупця), суд приходить до висновку, що позивач має право на відшкодування збитків у розмірі недоотриманого податкового кредиту збільшеного на коефіцієнт 1,22, у зв'язку з бездіяльністю відповідача щодо виконання законодавчого обов'язку про складання та реєстрацію податкових накладних у розмірі 1133868,00 грн.
Будь-яких доказів на підтвердження наявності обставин, які б свідчили про відсутність протиправності дій та вини відповідача ним до суду не надано та в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 13606,42 грн. покладаються на відповідача.
Суд зазначає позивачу, що надлишково сплачений судовий збір у розмірі 3401,60 грн. буде повернуто судом після подання відповідного клопотання, оскільки позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 17008,02 грн., тоді як сума судового збору із застосування коефіцієнту 0.8% становить - 13606,42 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОБРЕНТ» (65035, м.Одеса, вул. Бувалкіна Владислава, буд.52; ЄДРПОУ 43863744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» (04119, м.Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. 8, літера 20д; ЄДРПОУ 42972869) збитки у розмірі 1133868 (один мільйон сто тридцять три тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 13606 (тринадцять тисяч шістсот шість) грн. 60 коп.
Повне рішення складено 17 вересня 2025 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко