65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5385/24
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
при секретарі судового засідання Бурмехи В.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Рева Д.С. - за ордером серія ВН № 1155958 від 24.07.2024,
від відповідача: Недашківський А.В. - за ордером серія ВН №1432888 від 05.02.2025,
розглянувши заяву Вовк Наталії Валеріївни від 15.09.2025 за вх.№2-1435/25 про відвід судді по справі №916/5385/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «Лагуна» (67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Лиманський курортний район, код ЄДРПОУ 26569430) про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів учасників кооперативу,
10.12.2024 за вх.№5523/24 до Господарського суду Одеської області надійшов позов ОСОБА_1 до Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «Лагуна» про визнання недійсними рішення Загальних зборів членів Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва «Лагуна», оформленого протоком від 01.02.2019 №2; рішення зборів уповноважених представників Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва "ЛАГУНА", оформлене протоколом від 07.06.2022; рішення зборів уповноважених представників Кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва "ЛАГУНА", оформлене протоколом від 03.06.2023.
Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито провадження у справі №916/5385/24, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.02.2025 о 10:20.
У підготовчому засіданні 10.02.2025 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 10.03.2025 о 09:40.
У підготовчому засіданні 10.03.2025 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 02.04.2025 о 11:40.
У підготовчому засіданні 02.04.2025 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 05.05.2025 о 10:20.
Ухвалою суду від 05.05.2025 відкладено підготовче засідання по справі №916/5385/24 на 19.05.2025 о 12:10.
У підготовчому засіданні 19.05.2025 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 09.06.2025 о 11:40.
Ухвалою суду від 09.06.2025 відкладено підготовче засідання по справі №916/5385/24 на 07.07.2025 о 11:30.
Ухвалою суду від 07.07.2025 відкладено підготовче засідання по справі №916/5385/24 на 18.08.2025 о 10:30.
Протокольною ухвалою суду від 18.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи №916/5385/24 по суті на 03.09.2025 на 10:00.
У судовому засіданні 03.09.2025 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 10.09.2025 о 12:15.
У судовому засіданні 10.09.2025 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 15.09.2025 о 12:15.
Ухвалою суду від 10.09.2025 відмовлено повністю у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 03.09.2025 за вх.№ 27235/25 про повернення до стадії підготовчого провадження та призначення експертизи у справі №916/5385/24.
15.09.2025 за вх.№2-1435/25 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді по справі №916/5385/24, в обґрунтування заявленого, позивачка посилається на те, що протокольною ухвалою суду від 18.08.2025 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи №916/5385/24 по суті, однак, в даному підготовчому засіданні був відсутній представник позивача, який в цей день подав клопотання про відкладення розгляду справу у зв?язку із хворобою. Лабораторні аналізи були надані у наступне судове засідання у підтвердження поважності неявки в судове засідання. Однак, на думку позивачки, не дивлячись на поважність неявки, суд провів судове засідання за відсутності її представника та постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі у формі протокольної ухвали, що суперечить нормам ГПК України. Так, сторона позивача бажала оглянути оригінал протоколу про виключення ОСОБА_1 із членів кооперативу та у підготовчому засіданні клопотати щодо призначення експертизу цього документа.
За викладених підстав заявник виснує про упередженість та не об'єктивність судді Ірини Малярчук та просить суд вирішити питання щодо відводу головуючого судді Ірини Малярчук.
У судовому засіданні 17.09.2025 представник позивача підтримав подану заяву від 15.09.2025 за вх.№2-1435/25 про відвід судді по справі №916/5385/24, в той час як представник відповідач за необґрунтованістю відводу судді заперечував проти її задоволення.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 7, 8 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Встановлення обставин, вказаних у п.п. 1-4 ч. 1 ст. 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Згідно ч.ч.1-4 ст.38 ГПК України суддя з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Тобто, експертиза призначається, за сукупності декількох умов, а саме для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Частиною 5 ст. 233 ГПК України передбачено, що ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Так, подана ОСОБА_1 заява від 15.09.2025 за вх.№2-1435/25 про відвід судді по справі №916/5385/24 не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості судді Ірини Малярчук та можуть бути підставою для відводу відповідно до ст.ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Кодекс суддівської етики наголошує, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством.
Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід (стаття 15 Кодексу суддівської етики).
В процесі розгляду даної справи суддя Ірина Малярчук здійснює правосуддя на підставі положень, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Так, 18.08.2025 протокольною ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи №916/5385/24 по суті. Подалі, 10.09.2025 судом було постановлено ухвалу, якою відмовлено повністю у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 03.09.2025 за вх.№ 27235/25 про повернення до стадії підготовчого провадження та призначення експертизи у справі №916/5385/24.
Отже, судом було закрито підготовче провадження у справі №916/5385/24 та призначено розгляд справи №916/5385/24 по суті, з огляду на наступне. Ухвалами суду від 10.03.2025, від 09.06.2025 та від 07.07.2025, внаслідок поданих представником ОСОБА_1 заяв від 10.03.2025 за вх.№ 7733/25, від 09.06.2025 за вх.№ 18143/25 та від 07.07.2025 за вх.№ 21364/25 про відкладення розгляду справи №916/5385/24, у зв'язку із спробами мирного врегулюванню спору по справі №916/5385/24 та перебуванням представника позивача на амбулаторному лікуванні, судом відкладався розгляд справи №916/5385/24 10.03.2025 та упродовж з 09.06.2025 по 18.08.2025. Подалі, 18.08.2025 за вх.№25682/25 від представника Вовк Н.В. до суду також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою останнього, при цьому, відповідних доказів на підтвердження перебування представника позивача на лікарняному додано не було. Натомість, представник позивача додав відповідні докази лише у поданому ним до суду клопотанні від 03.09.2025 за вх.№ 27235/25. На підставі викладеного, за умови вирішення судом під час підготовчого провадження питань, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України і відсутності невирішених у справі будь-яких клопотань, з підстав відсутності доказів неявки позивача з поважних причин у підготовче засідання суду 18.08.2025 та клопотання відповідача викладеного у судовому засіданні в усній формі про закриття підготовчого провадження, призначення розгляду справи по суті, судом протокольною ухвалою суду від 18.08.2025 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи №916/5385/24 по суті на 03.09.2025 на 10:00.
Водночас, судом у судовому засіданні 10.09.2025 було розглянуто подане позивачкою клопотання ОСОБА_1 від 03.09.2025 за вх.№ 27235/25 про повернення до стадії підготовчого провадження та призначення експертизи у справі №916/5385/24, внаслідок чого ухвалою суду від 10.09.2025 було відмовлено у його задоволенні на підставі викладених у даній ухвалі правових висновків.
Що ж стосується закриття судом підготовчого провадження у справі №916/5385/24 та призначення розгляду справи №916/5385/24 по суті саме протокольною ухвалою, слід відмітити, що ч. 5 ст. 233 ГПК України визначено можливість постановленням судом ухвали без оформлення окремого документа. Стаття 255 ГПК України містить перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню і саме дана норма не містить ухвали про закриття підготовчого провадження по справі та призначення розгляду справи по суті, а отже у суду наявна процесуальна можливість в не оформленні ухвали про закриття підготовчого провадження у справі №916/5385/24 та призначення розгляду справи №916/5385/24 по суті окремою судовою ухвалою. За таких умов судом було проголошено у підготовчому засіданні 18.08.2025 протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи №916/5385/24 по суті.
Звідси, заява Вовк Н.В. про відвід судді містить обґрунтування із непогодженням останнім суто із прийняттям судом процесуальної ухвали, яка в своєму обґрунтуванні містить визначення щодо необхідності та правомірності закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що задоволення чи відмова в задоволенні того чи іншого клопотання, прийняття процесуальних документів, керування ходом судового засідання, забезпечення додержання порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків не може вказувати на наявність підстав для відводу складу суду в розумінні ст. 35 ГПК України, а відповідні висновки, покладені судом в обґрунтування прийнятих процесуальних документів можуть бути оспорені при оскарженні відповідного рішення до суду вищої інстанції.
З врахуванням встановленого та з огляду на те, що інших документів, що підтверджували б обставини, які викликали сумнів у неупередженості судді під час розгляду цієї справи, позивачка суду не подала, тому суд дійшов висновку про те, що заява Вовк Наталії Валеріївни від 15.09.2025 за вх.№2-1435/25 про відвід судді по справі №916/5385/24 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява №21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У рішенні по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (Заява №33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, оскільки наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться в залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб'єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.
Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться; тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Протягом розгляду цієї справи, як і будь-якої іншої, суд керувався та керується завданням господарського судочинства, основними принципами (засадами) якого є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Суд звертає увагу, що у разі незгоди учасника судового процесу з процесуальними діями та рішеннями судді, він не позбавлений права на оскарження судового рішення у встановленому законом порядку з включенням таких заперечень. При цьому, відповідно до положень ГПК України, правомірність, повнота та об'єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінка доказів є предметом дослідження у відповідному апеляційному або касаційному провадженні.
Вовк Н.В. у заяві від 15.09.2025 за вх.№2-1435/25 про відвід судді Ірини Малярчук по справі №916/5385/24 не наведено в чому саме полягає необ'єктивність та упередженість судді, як і не наведено мотивованих підстав здійснення розгляду справи виключно в інтересах однієї із сторін, що по суті є порушенням принципів змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Ірини Малярчук від розгляду справи, судом не встановлено.
Наведені в даному випадку заявником доводи про відвід судді по даній справі, на переконання суду, свідчать про необґрунтованість заявленого відводу. Із вимог процесуального законодавства випливає, що відвід повинен бути мотивований та обґрунтований. Це, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах. В даному випадку, подана до суду заява про відвід судді ґрунтується виключно на припущеннях, оскільки не наведено жодної конкретної обставини для відводу судді в розумінні ст. 35 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Вовк Наталії Валеріївни від 15.09.2025 за вх.№2-1435/25 про відвід судді по справі №916/5385/24.
2. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 17.09.2025 та згідно до ч.2 ст.254, ст.255 ГПК України оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
3. Повну ухвалу складено 17.09.2025.
Суддя І.А. Малярчук