12 вересня 2025 року Справа № 915/1222/19
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі
за позовом: першого заступника прокурора Миколаївської області, 54030, м. Миколаїв, вул.Спаська, 28,
в інтересах держави
до
відповідача-1: Миколаївської міської ради, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 (код ЄДРПОУ 26565573),
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс», 54017, м. Миколаїв, пр. Центральний, 81 (код ЄДРПОУ 34852077),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дитячо-юнацький спортивно-оздоровчий комплекс,
54052, м. Миколаїв, пл. Заводська, 1 (код ЄДРПОУ 31946455),
про: визнання незаконним рішення, визнання недійсними договорів оренди землі і повернення земельних ділянок.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою №0109/1 від 01.09.2025 (вх.№12527/25 від 02.09.2025) (з урахуванням пояснень №0909/2 від 10.09.2025) в якій просить суд:
- визнати наказ Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2024, виданий на виконання 6-го абзацу резолютивної частини постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі №915/1222/19, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ТОВ “Нерейінтертранс» на користь Одеської обласної прокуратури судового збору, що перевищує суму 11 526,00 грн.;
- до моменту розгляду цієї заяви зупинити виконання за наказом Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2024 виданого на виконання 6-го абзацу резолютивної частини постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі №915/1222/19 про стягнення з ТОВ “Нерейінтертранс» на користь Одеської прокуратури 849 873,22 грн. витрат по сплаті судового збору;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури 49 098,99 грн., безпідставно одержаних Одеською обласною прокуратурою за наказом Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2024 виданого на виконання 6-го абзацу резолютивної частини постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі №915/1222/19 про стягнення з ТОВ “Нерейінтертранс» на користь Одеської прокуратури 849 873,22 грн. витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.11.2019 у справі №915/1222/19 позов першого заступника прокурора Миколаївської області до ТОВ “Нерейінтертранс» про визнання недійсними договорів оренди землі, повернення 2-х земельних ділянок задоволено повністю. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 апеляційну скаргу Товариства було залишено без задоволення, а рішення ГСМО від 20.11.2019 - без змін. Зазначає, що резолютивна частина Постанови ПЗАГС від 15.10.2024 виглядала таким чином:
1) апеляційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.11.2019 у справі № 915/1222/19 - без змін.
2) стягнути з Товариства на користь прокуратури Миколаївської області 849 873,22 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову ПЗАГС від 21.09.2020.
3) стягнути з Миколаївської міської ради на користь прокуратури Миколаївської області 7 684 грн, витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у справі №915/1222/19.
4) здійснити поворот виконання додаткової постанови ПЗАГС від 05.10.2020.
5) стягнути з Товариства на користь Миколаївської прокуратури 643 168 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, стягнутих на підставі додаткової постанови ПЗАГС від 05.10.2020.
6) стягнути з Товариства на користь прокуратури Одеської області 849 873,22 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову ПЗАГС від 20.10.2021.
7) стягнути з Міськради на користь Одеської прокуратури 7 684 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову ПЗАГС від 20.10.2021.
Зазначає, що 07.11.2024 на виконання 6-го абзацу Постанови ПЗАГС, ГСМО видав наказ про стягнення з Товариства на користь Одеської прокуратури 849 873,22 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову ПЗАГС від 20.10.2021. На виконання наказу головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Фарина Олена Володимирівна, відкрила виконавче провадження №76824350 від 21.01.2025, яке в подальшому було об'єднане у зведене ВП 77608957. Проте, не погоджуючись з Постановою ПЗАГС, Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати Рішення ГСМО та Постанову ПЗАГС в частині визначення розміру та розподілу судових витрат, та ухвалити в цій частині нове рішення. Вказує ,що постановою ВС від 01.04.2025 касаційну скаргу Товариства було задоволено частково, зокрема, п.2 резолютивної частини постанови ВС від 01.04.2025 виглядає так: Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 915/1222/19 змінити в частині розподілу судових витрат, виклавши абзац шостий резолютивної частини постанови в такій редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерейінтертранс" на користь прокуратури Одеської області 11 526 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 915/1222/19". Вказує, що таким чином постановою ВС сума судового збору, що підлягала стягненню з товариства на коритись Одеської прокуратури за подану у 2021 році касаційну скаргу, була зменшена з 849 873,22 грн. до 11 526,00 грн.
Вказує, що виконавець стягнула з Товариства та перерахувала на рахунок Одеської прокуратури 60 624,99 грн., що підтверджується платіжною інструкцією, яка містить зазначену суму, номер виконавчого провадження, реквізити наказу. Вказує, що наказ не підлягає виконанню у частині, що перевищує 11 526 грн, оскільки відповідний пункт резолютивної частини Постанови ПЗАГС був змінений Постановою ВС. Зазначає, що оскільки 6-й абзац Постанови ПЗАГС в частині стягнення з товариства на користь Одеської прокуратури 849 873,22 грн судових витрат був змінений Постановою ВС, то виданий на виконання 6-го абзацу Постанови ПЗАГС наказ є таким, що не підлягає виконанню у частині, що перевищує 11 526 грн. Також, заявник клопоче про зупинення виконання наказу до моменту розгляду заяви, оскільки наказ переданий на виконання і виконавче провадження триває. Також вказує, що оскільки на дату подання заяви Одеською прокуратурою було одержано 60 624,99 грн замість 11 526 грн, то сума в розмірі 49 098,99 грн (тобто різниця між 60 624,99 грн та 11 526 грн) безпідставно одержана Одеською прокуратурою за наказом підлягає стягненню на користь Товариства відповідно до ч. 4 ст. 328 ГПК.
Ухвалою суду від 05.09.2025 заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 10.09.2025. Зупинено виконання за наказом Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2024 у справі №915/1222/19 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» на користь прокуратури Одеської області 849873,22 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 915/1222/19 (ВП 76824350). Запропоновано стягувачу надати письмові пояснення на заяву №0109/1 від 01.09.2025 (вх.№12527/25 від 02.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Одеська обласна прокуратура через систему «Електронний суд» подала пояснення №15/1/1-1316вих-25 (вх.№12909/25 від 10.09.2025) (т.9 акр.50-55) в яких зазначає, що дійсно на рахунки Одеської обласної прокуратури 22.07.2025 було зараховано 60 624,99 грн. При цьому, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, зважаючи, що вказані кошти не є бюджетними асигнуваннями поточного року, їх, згідно з платіжною інструкцією від 30.07.2025 за № 1930 було повернуто в повному обсязі в дохід держави на рахунок Державної казначейської служби України у м. Київ. Вказує, що прокуратура наразі позбавлена можливості повернути ТОВ «Нерейінтертранс» кошти у розмірі 49 098,99 грн. Зазначає, що водночас, з товариства на користь Миколаївської обласної прокуратури стягнуто 849 873,22 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 та 643 168 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, стягнутих на підставі додаткової постанови ПЗАГС від 05.10.2020. Зважаючи на неможливість повернення коштів у розмірі 49 098,99 грн та необхідність сплати Товариством коштів на користь Миколаївської обласної прокуратури, просить суд зарахувати останні в рахунок сплати коштів на користь Миколаївської обласної прокуратури.
Заявник через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення №10009/1 (вх.№12910/25 від 10.09.2025) (т.9 арк.56-63) в яких зазначає, що 09.09.2025 Товариство отримало від головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фарина Олена Володимирівна, відповідь на свій запит щодо актуального статусу стягнення за Наказом. Згідно вказаної відповіді виконавець підтвердила що нею було стягнуто з Товариства та перераховано на рахунок Одеської прокуратури 60 624,99 грн на виконання Наказу.
Миколаївська обласна прокуратура через систему «Електронний суд» подала заяву №15/1-587вих-25 від 10.09.2025 (вх.№12935/25 від 10.09.2025) (т.9 арк.64-81) в якій на підставі ст.601 ЦК України та ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» просить суд:
- зарахувати зустрічні вимоги ТОВ «Нерейінтертранс», адресовані Одеській обласній прокуратурі у сумі 49 098,99 грн, до вимог Миколаївської обласної прокуратури, адресованих ТОВ «Нерейінтертранс» у сумі 1 493 041,22 грн. у зведеному виконавчому провадженні № 77608957;
- припинити зобов'язання Одеської обласної прокуратури у зведеному виконавчому провадженні № 77608957 щодо сплати 49 098,99 грн на користь ТОВ «Нерейінтертранс»;
- припинити зобов'язання ТОВ «Нерейінтертранс» щодо стягнення 49 098,99 грн на користь Миколаївської обласної прокуратури у зведеному виконавчому провадженні № 77608957.
Вказує, що на виконанні в Центральному відділі ДВС у м.Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) перебуває зведене виконавче провадження №77608957 (що об'єднує виконавчі провадження №№76824350, 76695021,76694851) про стягнення з ТОВ «Нерейінтертранс» коштів на користь Миколаївської та Одеської обласних прокуратур у справі №915/1222/19. Зокрема, виконавчі провадження №№76695021, 76694851 відкриті про стягнення з товариства на користь Миколаївської обласної прокуратури сплаченого судового збору у сумі 643 168 грн та 849 873,22 грн, а виконавче провадження № 76824350 - про стягнення на користь Одеської обласної прокуратури 849 873,22 грн. Зазначає, що оскільки Одеська обласна прокуратура має повернути товариству «Нерейінтертранс» 49 098,99 грн, а вказане товариство має зобов'язання перед Миколаївською обласною прокуратурою по відшкодуванню сплаченого судового збору на загальну суму 997 197,64 грн (1 493 041,22 грн - 495 843,58 грн (фактично сплачені товариством на виконання рішення суду), з метою виконання судового рішення у вказаній справі, ефективним та доцільним заходом є зарахування вказаної суми зобов'язань Одеської обласної прокуратури в рахунок погашення боргу ТОВ «Нерейінтертранс» у зведеному виконавчому провадженні №77608957, де стягувачем є Миколаївська обласна прокуратура.
У судовому засіданні 10.09.2025 було оголошено перерву до 12.09.2025.
Заявник через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення №0909/2 від 10.09.2025 (вх.№12965/25 від 11.09.2025) в яких зазначає, що у тексті заяви представником товариства було допущено описку в даті наказу, а саме замість дати 07.11.2024 було зазначень 07.10.2024, у зв'язку з цим товариство просить вважати вірною датою наказу 07.11.2024.
Заявник в судовому засіданні заяву підтримав та просив суд її задовольнити.
Розглянувши в судовому засіданні подану заяву, заслухавши пояснення прокурора та представника заявника, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає таке.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.11.2019 року у справі №915/1222/19 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) позовну заяву задоволено; визнано незаконними та скасовано пункти 2, 2.2 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 27.06.2013 року № 29/43, якими затверджено проект землеустрою та надано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» земельну ділянку площею 125113 кв.м, у тому числі ділянка №1 площею 33098 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:003:0005 та ділянка №2 площею 92015 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:003:0006 по пр. Корабелів, 2-Б у місті Миколаєві для розширення та обслуговування існуючого морського терміналу; визнано недійсним укладений між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» договір оренди землі від 14.11.2013 року № 9729 щодо ділянки площею 92015 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:003:0006 по пр. Корабелів, 2-Б у місті Миколаєві, який 21.11.2013 року зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис №3538966; визнано недійсним укладений між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» договір оренди землі від 14.11.2013 року № 9730 щодо ділянки площею 33098 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:003:0005 по пр. Корабелів, 2-Б у місті Миколаєві, який 21.11.2013 року зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис № 3549998; Товариству з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» повернути територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради земельну ділянку площею 92015 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:003:0006 по пр. Корабелів, 2-Б у місті Миколаєві; Товариству з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» повернути територіальній громаді міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради земельну ділянку площею 33098 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:003:0005 по пр. Корабелів, 2-Б у місті Миколаєві; стягнуто з Миколаївської міської ради на користь Прокуратури Миколаївської області суму судового збору в розмірі 3 842 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» на користь Прокуратури Миколаївської області суму судового збору в розмірі 424 936,60 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у справі №915/1222/19 (головуючий суддя - Діброва Г.І., судді: Разюк Г.П., Ярош А.І.) рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.11.2019 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 стягнуто з Прокуратури Миколаївської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерейінтертранс» судові витрати по сплаті судового збору за перегляд справи судом апеляційної інстанції в сумі 643 168,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 01.04.2021 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.11.2019 скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 12.01.2022 постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Південно - західного апеляційного господарського суду.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.11.2019 залишено без змін.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» на користь прокуратури Миколаївської області 849873,22 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у справі № 915/1222/19.
Стягнуто з Миколаївської міської ради на користь прокуратури Миколаївської області 7684 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у справі № 915/1222/19.
Здійснено поворот виконання додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 у справі № 915/1222/19.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» на користь прокуратури Миколаївської області 643168 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, стягнутих на підставі додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 у справі № 915/1222/19.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» на користь прокуратури Одеської області 849873,22 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 915/1222/19.
Стягнуто з Миколаївської міської ради на користь прокуратури Одеської області 7684 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 915/1222/19.
07.11.2024 Господарським судом Миколаївської області на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 були видані відповідні накази, зокрема щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» на користь прокуратури Одеської області 849873,22 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 915/1222/19.
Не погодившись із прийнятими рішеннями, Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій (з урахуванням зміненої редакції) просило рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині визначення розміру та розподілу судових витрат скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення.
Так, постановою Верховного Суду від 01.04.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерейінтертранс" задоволено частково. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 915/1222/19 змінено в частині розподілу судових витрат, виклавши абзац шостий резолютивної частини постанови в такій редакції:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерейінтертранс" на користь прокуратури Одеської області 11 526 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 915/1222/19".
В іншій оскаржуваній частині постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.11.2019 у справі № 915/1222/19 залишено без змін.
У подальшому, не погодившись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач-2 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив рішення і постанову в частині розгляду позовних вимог по суті скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Постановою Верховного Суду від 08.07.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерейінтертранс" залишено без задоволення. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.11.2019 у справі №915/1222/19 в оскаржуваній частині залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою №0109/1 від 01.09.2025 (вх.№12527/25 від 02.09.2025) в якій, зокрема просить суд визнати наказ Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2024, виданий на виконання 6-го абзацу резолютивної частини постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі №915/1222/19, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ТОВ “Нерейінтертранс» на користь Одеської обласної прокуратури судового збору, що перевищує суму 11 526,00 грн. та стягнути з Одеської обласної прокуратури 49 098,99 грн., безпідставно одержаних коштів, оскільки Верховний Суд постановою від 01.04.2025 змінив 6-й абзац резолютивної частини Постанови ПЗАГС, зменшивши суму витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову ПЗАГС від 20.10.2021, яка підлягає стягненню з товариства на користь Одеської прокуратури з 849 873,22 грн. до 11 526,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною першою статті 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконання рішень здійснюється у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України "Про виконавче провадження".
У відповідності до ч.1, 2 ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже частина друга статті 328 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2018 року у справі №755/15479/14-ц зазначено, що: підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018 р., в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Матеріалами справи підтверджено, що 07.11.2024 Господарським судом Миколаївської області на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 були видані відповідні накази, зокрема наказ щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» на користь прокуратури Одеської області 849873,22 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі №915/1222/19.
Постановою головного державного виконавця Центрального ВДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 21.01.2025 відкрито виконавче провадження №76824350 на підставі наказу Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2024 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» на користь прокуратури Одеської області 849873,22 грн витрат по сплаті судового збору (т.9 акр.22).
Постановою Верховного Суду від 01.04.2025 змінено постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 915/1222/19 в частині розподілу судових витрат, виклавши абзац шостий резолютивної частини постанови в такій редакції:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерейінтертранс" на користь прокуратури Одеської області 11 526 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 915/1222/19".
Таким чином, у зв'язку зі зміною абз.6 постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі №915/1222/19 в частині розподілу судових витрат, виданий на виконання вказаної постанови наказ від 07.11.2025, не підлягає виконанню у частині, що перевищує 11 526,00 грн.
Враховуючи викладене, наявні підстави для визнання наказу Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2024 у справі №915/1222/19 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерейінтертранс" на користь прокуратури Одеської області витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі №915/1222/19, що перевищує суму 11 526,00 грн.
У відповідності до ч.4 ст.328 ГПК України, про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Як вбачається з матеріалів заяви, в межах виконавчого провадження №76824350 з ТОВ “Нерейінтертранс» на користь Прокуратури Одеської області було стягнуто кошти у розмірі 60 624,99 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №45552 від 22.07.2025 з призначенням платежу «ВД №915/1222/19; 07.11.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс»; ВП №76824350; Кошти за ВД стягнуті на користь стягувача» (т.9 арк.24), що також підтверджено прокурором у наданих до суду поясненнях.
З огляду на зазначене вище, господарський суд вважає, що оскільки стягувач отримав кошти у розмірі 60 624,99 грн., сума яких є більшою ніж визначено до стягнення постановою Верховного Суду від 01.04.2025, тому грошові кошти у розмірі 49 098,99 грн. (60 624,99 грн. - 11 526,00 грн.) є безпідставно отриманими стягувачем та підлягають поверненню боржнику.
Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з частиною 1 статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до положень статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене вище, заява №0109/1 від 01.09.2025 (вх.№12527/25 від 02.09.2025) (з урахуванням пояснень №0909/2 від 10.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» підлягає задоволенню.
Заява Миколаївської обласної прокуратури №15/1-587вих-25 від 10.09.2025 щодо зарахування зустрічних вимог є безпідставною, оскільки грошове зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» перед Миколаївською обласною прокуратурою у розмірі 849 873,22 грн. та у розмірі 643 168,00 грн., яке виникло на підставі наказів від 07.11.2024 та грошове зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» перед Одеською обласною прокуратурою, не є зустрічними (кредитори за зобов'язаннями є різними).
Керуючись ст.ст.232, 233, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі №915/1222/19 - задовольнити.
2. Наказ Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2024 у справі №915/1222/19, виданий на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024, визнати таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерейінтертранс" на користь прокуратури Одеської області витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі №915/1222/19, що перевищує суму 11 526,00 грн.
3. Стягнути з Одеської обласної прокуратури (65026, вул.Пушкінська, 3, м.Одеса, код ЄДРПОУ 03528552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерейінтертранс» (54017, м.Миколаїв, пр. Центральний, 81, код ЄДРПОУ 34852077) безпідставно одержаних 49 098,99 грн. за наказом Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2024 виданого на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024.
Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.1 ст.235 Господарського процессуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до п.23 ч.1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалу складено 17.09.2025.
Суддя Н.О.Семенчук